2011
Старійшина В. Крістофер Уедделл
травень 2011 р.


Старійшина В. Крістофер Уедделл

Сімдесятник

Зображення
Elder W. Christopher Waddell

Неписаним керівним принципом у сім’ї старійшини Вейна Крістофера Уедделла завжди було: “Довіряй Господу”.

“Коли ви довіряєте Господу, вам не потрібно вдаватися до великих змін,---каже старійшина Уедделл про несподівані життєві повороти і зигзаги.---Ми знаємо, що найбільше Він зацікавлений в нашому серці, і ми будемо благословенні”.

Старійшина Уедделл народився в червні 1959 року у Манхеттені-Біч, Каліфорнія, США, у сім’ї Вейна та Джоанн Уедделл. Він отримав ступінь бакалавра в галузі історії в університеті в Сан-Дієго, де він також займався волейболом. Він працював на багатьох посадах у великій інвестиційній компанії.

Старійшина Уедделл одружився з Керол Стенсел 7 червня 1984 року в Лос-Анджелеському храмі, Каліфорнія. Вони мають чотирьох дітей. Єдність---понад усе в сім’ї Уедделлів. Вони приписують цю єдність тому, що намагаються жити у своїй сім’ї за Спасителевою євангелією. Сімейні заходи також завжди були важливими---вони сім’єю проводять разом час на побережжі неподалік свого дому та відвідують спортивні заходи.

До свого покликання у Перший кворум сімдесятників старійшина Уедделл служив місіонером повного дня в Іспанії, єпископом, членом вищої ради, радником президента місії, президентом колу, президентом Барселонської Іспанської місії, територіальним сімдесятником.

Старійшина Уедделл каже, що один досвід додається до іншого і кожний збільшує “скарб свідчення”, на який він покладається, зустрічаючись з труднощами життя.

Говорячи про підготовку до свого нового покликання, старійшина Уедделл говорить про храм.

“Що нас підготувало до цього? Коли ми прийшли до храму вперше й уклали завіти, ми урочисто пообіцяли з готовністю робити все, що тільки Господь попросить нас, навіть якщо це буде й нелегко,---каже він.---Відвідування храму, служіння на місії, а потім здатність вбачати Його руку у своєму житті й те, як Він направляє цю роботу,---ось, що нам потрібно. Ми не робимо нічого особливого; ми, як і інші, просто дотримуємося укладених нами завітів”.