Почніть з молитви
Шукаєте відповіді? Ці підлітки з Оттави, Канада, все починають з молитви.
Коли 15-річна Дженні розповідає про те, як отримала відповідь на молитву, то починає з вибачення. Вона шкодує, що майже рік не молилася регулярно. Усе в житті йшло не так, як хотілося б—ні у школі, ні з друзями, ні навіть у церкві.
Дженні розповідає, як одного вечора хотіла подивитися якийсь фільм. Вона нахилилася, щоб пошукати фільм на найнижчій поличці, і її погляд упав на фото дядька, який не так давно трагічно загинув. Раптом, під тягарем усіх негараздів, їй захотілося плакати. “У ту ж мить я знала, що мені потрібно помолитися”,—розповідає Дженні. Вона стала на коліна в тому місці, де знаходилася, і почала молитися.
Дженні розповідає про те, як отримала відповідь: “Як тільки я закінчила молитву, у мене були відповіді на всі запитання. Я відчула, що знову все гаразд. І все буде гаразд. І з моїм дядьком усе добре. Я зрозуміла, що люблю школу й своїх друзів. Відразу ж після закінчення молитви я знала, що маю ходити до церкви, бо це мені необхідно. Ця думка просто вразила мене. Мені стало так добре і затишно. Я знаю, що Небесний Батько любить мене, і Він допоможе у важкий момент”.
Дженні знала, що та молитва була для неї необхідна, але чомусь їй було важко розпочати. Тепер один спогад про той випадок сповнює дівчину відчуттям тепла і затишку, які вона відчувала в ту мить, а також упевненістю в тому, що вона отримала відповідь від Господа.
Дженні Холт живе в Оттаві—красивому місті, столиці Канади, розташованому на вкритих лісами берегах ріки Оттава. Разом з друзями з колу Оттава Онтаріо вона розмовляє зі співробітником редакції церковних журналів про те, як молитва впливає на їхнє життя.
Звідки приходять відповіді?
Найбільш цікаве обговорення, яке розгорнулося серед підлітків з Оттави, стосувалося того, як надходить відповідь на молитви. Спочатку Сюзен Брук сказала: “Якщо ви хочете отримати відповідь, то вам слід слухати її”.
Сюзен розповідає, що іноді відповіді надходять завдяки читанню Писань. Вона навела гарний приклад: “Одного дня я просто була стомлена і не дуже по-доброму ставилася до всіх навколо. Не хотілося ні з ким розмовляти. Я згадала, як читала в Писаннях, хоч і не пам’ятала, де саме: “Будь смиренним”. Мене це так сильно вразило. Ото й була відповідь”. (Див. УЗ 112:10).
Аріана Кіт уважно слухає виступи в церкві. “Я вважаю, що отримую багато відповідей на молитви завдяки промовцям у церкві,—каже вона.—Був час, коли я хотіла отримати патріарше благословення. І тоді, за тиждень до того, як я мала його отримати, патріарх колу прийшов і виступав у нашому приході. Я так про це молилася, тому була дуже рада послухати його”.
Макензі Лофтус каже, що часто отримує відповідь на свої молитви завдяки членам сім’ї. Вона молилася про рішення, яке мала прийняти сім’я і “відразу ж відчула Духа, знаючи, що рішення, яке ми приймаємо—правильне”.
Іноді відповіді в буквальному розумінні приходять до вас. Коли Томас Френсіс разом зі своєю сім’єю переїхав до Оттави, то дуже хотів знайти нових друзів у новій школі. Він молився про нових друзів. “Одного разу,—каже Томас,—учень з мого класу підходить до мене й каже: “Хочеш прийти й познайомитися з моїми друзями?” З того часу ми дружимо. Це мені дуже допомогло”.
Доусон Лібберт сказав дуже важливі слова про отримання відповідей на молитви. Він сказав: “Іноді надходить не та відповідь, якої ви очікували, але ви отримаєте ту відповідь, яка вам потрібна”. За його словами, важко зрозуміти відповідь відразу, але з часом це можливо.
Є з ким поговорити
Дехто з підлітків розповідає, як чудово молитися разом із сім’єю. Кайффін де Соуса особливо приємно знати, що сім’я щовечора молиться. “Можна сказати, що у нас є графік, хто за ким молиться. Я відчуваю Духа і знаю, що коли мене немає вдома, сім’я молиться, щоб я була в безпеці”.
Бенедікте Белісайре любить молитися зі своїми батьками кожного ранку. “Я йду в їхню кімнату, і ми молимося,—розповідає вона.—Я маю свідчення, що Святий Дух завжди зі мною, і якщо мені потрібна Його допомога, я попрошу її у Небесного Батька”.
Її подруга, Рут Декаді, каже: “Дуже важливо, щоб під час молитов ми знали, що Небесний Батько слухає. Ви не спілкуєтеся з порожнечею”.
Кеті Камерон любить почуття, які виникають під час молитви. “Коли я розмовляю з Господом, то відчуваю, ніби хтось дійсно хоче поговорити зі мною. Я знаю, що можу розповісти Йому про все”.
Молитви за інших
Хлопці—особливо ті, які досягли віку отримання священства, наприклад, Ронен Філамонт, Фред Кінг та Доусон і Девід Лібберт—розповідають про важливий і священний обов’язок читати причасні молитви для членів Церкви у своїх приходах і філіях.
Доусон розповів: “Молитва над причастям змушує глибше замислитися про її значення. Я маю це повноваження священства і знаю, що не можу ним нехтувати.
Фред згадує, як благословляв причастя, коли його щойно висвятили у священики: “Спочатку було так важко, і я помилявся. Якось мені довелося починати кілька разів поспіль. Проте Дух нашіптував, що немає значення, скільки разів я починаю. Згодом я навчуся робити це правильно. То було приємне відчуття”.
Молитва вимагає підготовки
Дехто з підлітків розповідає про те, якої серйозної підготовки вимагає молитва. На стіні своєї кімнати Метт Ларсон повісив вірш з Учення і Завітів 78:19: “Того, хто сприйматиме все з вдячністю, буде уславлено; і те, що від цієї землі, буде додано йому стократ і більше”. Це нагадує, що слід бути вдячним за все, що дає йому Господь. Він знає, що вдячність повинна бути невід’ємною складовою його молитов.
Нік Муленбек каже: “Молитва не діє, якщо я лише прошу, але не замислююся і не вкладаю в молитву всього серця”.
Чудодійна сила молитви
У Сьєрри Лібберт є чудова історія про молитву. Коли їй було два роки, кінь наступив їй на руку. Було відірвано великий палець, а ще кілька пальців були потрощені. Батьки їздили від однієї лікарні до іншої, щоб знайти хірурга, який захоче взятися за те, що здавалося неможливим. Дівчина розповіла: “Один лікар сказав моїм батькам, що за хірурга ніхто не помолився, щоб операція пройшла успішно. Моя мама сказала, що хірурга підтримуватиме не одна молитва, а багато молитов. Мама зателефонувала до храму й попросила внести моє ім’я до списку тих, за кого моляться”.
Зараз у 13-річної Сьєрри здорова рука. Великий палець працює добре, і вона підняла його, щоб його побачили й інші дівчата з її приходу. Вони нічого не знали про цю історію. Все, що вони побачили—тоненький, ледь помітний шрам навколо великого пальця. Результат був дійсно дивовижним.
Сьєрра каже: “Я така рада від того, коли думаю, що молитва може зробити для мене. Це диво у моєму житті”.
Усі погоджуються з Кайлом Лофтусом, який каже: “Молитися—гарна звичка, яку слід розвивати”.
Вгорі: Бриджитт Леджер, Дженні Холт, Доусон Лібберт, Даяна Конвей, Ребека Вегонер і Алекзандер Річер-Бруле разом з іншою молоддю з колу Оттава Онтаріо (зліва) знають, що допомога від Небесного Батька знаходиться на відстані молитви.
Починаючи з верхньої: Фред Кінг і Ронен Філамонт погоджуються, що причасні молитви є священними і мають промовлятися з благоговінням. Кайффін де Соуса вдячна за сімейні молитви.
Молодь в Оттаві молиться про втіху в скрутні часи, про допомогу у виконанні шкільних завдань, за друзів і за благословення, які вони хочуть отримати. Вони знають, що Небесний Батько відповість на їхні молитви. “Іноді надходить не та відповідь, якої ви очікували,—каже Доусон Ліберт,—але ви отримаєте ту відповідь, яка вам потрібна”.
Вгорі: Перед молитвою Метт Ларсон читає вірш з Писань, який висить у нього на стіні, а Нік Муленбек каже, що молитва вимагає зусиль.
Вгорі зліва направо: Рут Декаді, Катя Галлант і Бенедикт Белісайре погоджуються з тим, як чудово просити Небесного Батька послати Святого Духа. Внизу: Кеті Камерон, Керолайн Альберс і Сьєрра Лібберт люблять почуття, які виникають під час молитви.
Слухати, художник Майкл Джарвіс Нельсон
Фотографії Джанет Томас