Історії з Писань—взірець для нашого життя

Старійшина Джей Е. Дженсен

З президентства сімдесятників

Я відкрив для себе важливий спосіб вивчення Писань, який допоможе нам краще розуміти Святе Письмо.

Зображення

Elder Jay E. Jensen

Коли ми з дружиною були молодими батьками і читали Писання разом зі своїми дітьми, нам було важко зробити так, щоб святі слова оживали в їхній уяві й набували для них сенсу. Іноді щось нам вдавалося, іноді ні. Якось вранці хтось із наших дітей сказав: “Тату, це нудно! Я не розумію, про що ми читаємо”. Можливо, щось подібне траплялося й у вас. На щастя, в той час я відкрив для себе важливий спосіб вивчення Писань, який допоміг особисто мені й усій нашій сім’ї краще розуміти Писання.

Зводити мости

Я засвоїв цю модель, коли другий рік викладав за церковною програмою семінарії. Одного дня нам повідомили, що на заняття прийде Леланд Андерсен, взірцевий учитель, який професіонально веде тренінги з підвищення кваліфікації учителів семінарії та інституту релігії. Ми знали, що нам потрібно було лише запросити його щось сказати студентам і це займе велику частину уроку. Так і сталося, коли він того ранку прийшов на мій урок зі Старого Завіту. Він узяв у руки крейду й почав з історії про Давида і Ґоліята. За кілька секунд він повністю заволодів увагою класу, але, що більш важливо, я знав, що спостерігаю за роботою взірцевого вчителя, який показав і класу, і мені модель того, як, викладаючи Писання, користуватися методом, який я називаю “наводити мости”.

Уявіть собі міст. Один його кінець розташований у минулому і складається з трьох частин: (1) вони—пророки і люди минулого, (2) там—місце, де ці люди жили, і (3) тоді—період часу, коли вони жили.

Інший кінець моста розташований у теперішньому і складається з відповідних трьох частин: (1) я—хто живе зараз, (2) тут—місце, де я живу, і (3) зараз—період часу, у якому я живу.

Мета полягає в тому, щоб побудувати міст з вони-там-тоді до я-тут-зараз, проводячи паралелі між тими днями і нашими.

Далі подано, як брат Андерсен досягнув цього, розповідаючи історію про Давида і Ґоліята. Спочатку ми всі звернулися до 17 розділу в Першій книзі Самуїла, і він звернув нашу увагу, що між ізраїльтянами і филистимлянами виник конфлікт. Він нагадав, що ізраїльтянам було нелегко знайти воїна, який піде на двобій із Ґоліятом. Добровольцем виявився сповнений віри юний Давид. У цій історії брат Андерсен визначив модель, яка складалася з чотирьох фраз розділу. Ці фрази проводять аналогію з нашим днем. Саме вони і стали мостом між минулим і теперішнім (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Застосовувати Божу зброю, виконуючи накази Батька (див. 1 Самуїлова 17)
Вірші	Фрази з Писань	Паралелі з сьогоденням
37	“Господь, що врятував мене”	Господь врятує нас сьогодні.
39	“Я не звик [до зброї]”.	До якої зброї ви звикли, чи яку опробували?
45	“Я йду на тебе в ім’я Господа”.	Як завітний народ ми йдемо і все робимо в ім’я Господа.
46	“І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів”.	Наша мета—допомогти іншим дізнатися, що є Бог в Ізраїлі.

Проведення паралелей

Ми можемо застосовувати таку ж модель на своїх уроках. Уміння проводити паралелі між історією й нашим життям пов’язане з роботою духа. Часто моліться, коли ви читаєте і вивчаєте Писання. Моліться перед початком вивчення Писань і, звичайно ж, після того, як закінчите навчання. Час від часу зупиняйтеся і висловлюйте вдячність за те, чого навчилися. Просіть додаткового світла й істини. Коли ви читаєте історії з Писань, моліться, щоб побачити паралелі із сучасним життям, які поєднають минуле й сьогодення. Більшість таких паралелей я знаходив, коли молився, вивчав Писання, досліджував їх, розмірковував і прислухався до Духа.

Чотири паралелі, розкриті братом Андерсеном з історії про Давида і Ґоліята, основувалися на ключових фразах, а потім він ілюстрував їх прикладами із сучасного життя. Спостерігаючи, як взірцевий учитель розкрив ці чотири пункти, я відкрив двері до вивчення Писань, тобто я почав шукати паралелі.

Наступні складові, як правило, наявні в історіях з Писань і до них легко знаходити відповідні аналогії з сучасного життя:

Сюжет історії є логічним.
Сюжет історії має початок і кінець.
Фрази і речення з історії є принципами, які ілюструють вічні істини.
Ці фрази чи речення змальовують істини, що можуть застосовуватися як у минулому, так і в наш час.

Паралелі з історій Нового Завіту

Одна сюжетна історія дуже допомогла мені, коли я брав участь у написанні уроку для вчителів семінарії з вивчення Нового Завіту. Коли Спаситель почав Своє служіння, Він постився 40 днів та 40 ночей і пішов у пустиню, щоб спілкуватися з Богом (див. Переклад Джозефа Сміта, Матвій 4:1–11). Те, що відчував Він, стало для мене справжнім взірцем духовного зростання:

Він відчував, яка священна відповідальність лежить на Ньому і прагнув спілкування з Богом.
Він отримав одкровення, Його розум було просвітлено.
Він пройшов через серйозні випробування.
Проходячи через випробування, Він здобув ще більше світла й істини.¹

Цю модель можна знайти в багатьох інших історіях з Писань. Наприклад, Легій шукав допомоги (див. 1 Нефій 1:5); допомога надійшла (див. 1 Нефій 1:6); він пройшов через важкі випробування (див. 1 Нефій 1:19–20) і здобув ще більше світла й істини (див. 1 Нефій 2:1).

Таку ж модель можна побачити і в житті Джозефа Сміта:

Він шукав спілкування (Яка церква істинна?).
Відповідь надійшла після того, як він прочитав Якова 1:5 і помолився.
Джозеф пройшов через важкі випробування.
Він пройшов через випробування і здобув більше світла й істини.

Хоча в моєму житті було багато випадків, які ілюструють цю модель, найбільш яскравим прикладом стало покликання служити сімдесятником. Покликання надійшло на самому початку червня 1992 року, а вже починаючи з 1 серпня я мав виконувати своє перше завдання—служити в президентстві Центральноамериканської території. Під час відпустки, яка тривала в липні, я занурився в Писання, особливо в Книгу Мормона, і упродовж годин вивчав її, молився і розмірковував, щоб краще підготуватися й подолати почуття невідповідності.

На основі віршів з Матвій 4:1–11 і Перекладу Джозефа Сміта Матвій 4:1–11, я зміг провести паралелі, вказані в таблиці 2.

Таблиця 2. Взірець духовного зростання (див. Матвій 4)
Вірші	Фрази з Писань	Паралель з нашим часом
1	Спаситель відчував, яка священна відповідальність лежить на Ньому, і прагнув спілкування з Богом.	Я відчув, яка священна відповідальність лягла на мене, і прагнув спілкування з Богом.
1	Він спілкувався з Богом.	Коли я вивчав Писання, постився, розмірковував і молився, то відчув просвітлення.
3–10	Він пройшов через спокуси й випробування.	Моїм випробуванням було відчуття того, що я не відповідаю цьому покликанню і не гідний його.
11	Йому служили ангели.	Святий Дух втішав, навчав, просвітлював і зміцнював мене, даючи можливість іти вперед, покладаючись на божественну допомогу.

Вірш Maтвій 4:11 в Перекладі Джозефа Сміта суттєво відрізняється від того, який ми бачимо в Євангелії від Матвія 4:11; однак істина, викладена в словах “Анголи приступили, і служили Йому”—це істинний принцип.

Ви також можете проаналізувати своє особисте життя і поміркувати про ті випадки, коли переживали такий етап духовного зростання.

Паралелі з історій Книги Мормона

Коли я був єпископом, до мене підійшов член приходу, який вчинив серйозну провину, і попросив поради й спрямування. Він був на межі відходу від Церкви, і його сповідь мені, судді в Ізраїлі, стала важливим етапом у процесі покаяння. Паралель з історії в книзі Алми 36, допомогла цьому члену приходу зробити перший крок до покаяння (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Покаяння і прощення (див. Алма 36)
Вірші	Фрази з Писань	Паралелі з нашим часом
6	Алма ходив, прагнучи знищити Церкву.	Цей член Церкви грішив.
6–11	Бог послав Свого ангела, щоб зупинити Алму.	Його було впіймано на гріху.
11–16	Алма відчув великий страх; він був виснажений стражданнями.	Він був змучений, наляканий, страждав від докорів сумління і розкаювався.
17	Алма згадав, як його батько пророкував про Спокуту.	Він згадав, як його батько і мати навчали його про Спокуту на домашніх сімейних вечорах.
18	Алма молив про милість.	Він молив про прощення.
19	Алму більше не мучив біль.	Він більше не відчував болю за свої гріхи.
21–23	Алма відчув радість, силу й побачив світло.	Він відчув радість, силу й побачив світло.
24	Алма невтомно трудився, щоб спасати душі.	Він трудився, щоб спасати душі.
27	Алма відчував підтримку в час випробувань.	Його підтримували в часи випробувань.

Зверніть увагу, що після того як Алму було прощено, він не пам’ятав більше болю, і його більше не мучила згадка про гріхи. Однак він пам’ятав про свої гріхи (див. в. 16). Проте коли він згадував про них, це не викликало болісних відчуттів. Господь дає нам можливість пам’ятати про гріхи, щоб не допустити їхнього повторення, але забирає біль і смуток.

Щоб ми отримали користь і навчилися

Проведення паралелей з історіями починається з історій в Писаннях або подій навколо них. Коли ви будете читати ці історії і вивчати їх, то побачите слово, фразу, принцип, які в наш час є такими ж дієвими, як і в минулому. Продовжуючи вивчати Писання з молитвою, ви почнете помічати інші принципи. Об’єднавши ці принципи разом, ви почнете зводити міст між пророками і людьми, які жили в давнину—вони-там-тоді—й нами в наш час—я-тут-зараз. Можливо саме це і мав на увазі Нефій, коли сказав, що він “застосовував усі писання до нас, щоб були вони нам на користь і в науку” (1 Нефій 19:23). Більше того, якщо ми так робимо, то зберігаємо як скарб Господні слова (див. Джозеф Сміт—Матвій 1:37).

Ілюстрації Річарда Галла

Справа: картина Джеррі Томпсона; Слухати, художник Майкл Джарвіс Нельсон; Джозеф Сміт шукає мудрості в Біблії, художник Дейл Кілборн

Те, що пережив Спаситель на початку Свого служіння, стало для мене справжньою моделлю духовного зростання, моделлю, яку можна знайти в багатьох інших уривках з Писань, у тому числі в історіях про Легія і Джозефа Сміта.