Навчати євангелії —це наше найважливіше покликання
Якщо ми засвоїмо кілька фундаментальних принципів навчання і нам покажуть, як навчати, то всі ми зможемо навчати.
Недавно ми з сестрою Освальд вирішили навчити своїх п’ятирічних онучок-близнят скакати через скакалку. Скакання через скакалку—це дитяча гра, в якій її учасники скакають через мотузку, коли та, промайнувши у них над головою, потім пролітає у них під ногами. Вислухавши прості наші настанови, як треба скакати, обидві дівчинки почали пробувати, однак чисельні їхні спроби були марними.
Ми вже готові були відмовитися від свого наміру, аж тут повз нас проходили дві сусідські дівчинки старшого віку і ми попросили їх допомоги. Обидві вони уже вміли дуже гарно скакати через скакалку і могли показати нашим онучкам, як це робити. Я помітив, що ці сусідські дівчатка, стрибаючи через скакалку, співали пісеньку, яка допомагала їм стрибати у ритм з обертами мотузки.
Оскільки наші онучки зрозуміли принципи скакання через мотузку і їм було показано, як треба скакати через неї, то далі навчання пішло легко. Вони обидві, трохи попрактикувавшись, далі вже самі засвоювали основні принципи того, як скакати через скакалку.
Коли проходило це навчання, як скакати через скакалку, інша наша онучка, якій лише три роки, сидячи на газоні, спокійно спостерігала за тим, що відбувається. Хтось із нас запитав її, чи хоче вона так поскакати, вона відповіла згодою і стала біля мотузки. Коли ми крутнули мотузку, на наше велике здивування, вона скакнула точно так, як це робили її сестри. Вона скакнула раз, потім ще раз, а потім ще й ще раз, уголос наспівуючи ту саму пісеньку, яку співали старші дівчатка.
Усі три онучки дивилися, як треба скакати через скакалку. Це було нескладно, і всі вони вже могли скакати після того, як засвоїли кілька основних принципів і їм було показано, як треба скакати. Те саме і з навчанням євангелії. Якщо ми засвоїмо кілька фундаментальних принципів навчання і нам покажуть, як навчати, то всі ми зможемо навчати.
Президент Бойд К. Пекер часто нагадує нам, що “усі ми—провідники, учителі, місіонери і батьки—маємо завдання від Господа на все життя: навчати і вчитися ученням євангелії, як їх було відкрито для нас”1. Як просто сказав старійшина Л. Том Перрі: “Ким би ви не служили в Церкві, ви повинні бути хорошим учителем”2.
Оскільки кожний член Церкви—учитель, а “навчання—центр усього, що ми робимо”3, то ми всі маємо священну відповідальність засвоїти кілька основних принципів навчання. Існує багато принципів викладання і навчання, і для нас недостатньо просто читати про них. По-перше, нам треба розуміти ці основні принципи, по-друге, треба, щоб нам показали, як їх застосовують успішні вчителі. Цього можна досягти, уважно спостерігаючи за роботою здібних учителів у наших приходах та філіях, переглядаючи трансляції Всесвітніх зборів навчання провідництва, присвячених викладанню і навчанню, на церковному веб-сайті або у церковних журналах4.
Основні принципи, які застосовуються для викладання і навчання євангелії, знаходяться у Писаннях. Вони також обговорюються у чудовому, але часто обійденому увагою навчальному посібнику, який називається Навчати—немає покликання величнішого5.
Коли ми шукаємо для себе зразок ідеального вчителя, який міг би нам показати, як навчати євангелії, ми неодмінно звернемо увагу на Ісуса з Назарета. Учні називали Його “Раббуні”, тобто “Господар” або “Учитель”6. Він був і є Великим Учителем.
Ісус відрізнявся від інших учителів Його днів тим, що Він навчав “як можновладний”7. Його повноваження навчати й служити прийшло до Нього від Його Небесного Батька, бо “помазав Його Святим Духом і силою Бог. … Бо Бог був із Ним”8.
З цього виходить, що Ісус, як написав Іван, був навчений Його Небесним Батьком. Ісус сказав: “Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив”9. “Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець… Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить”10.
Скрізь у Писаннях ми можемо знайти й інші приклади успішних учителів євангелії, які змінювали життя і спасали душі тих, кого вони навчали. На думку відразу приходять імена з Книги Мормона: Нефій11, Алма12 і сини Мосії13. Зверніть увагу на особисту підготовку синів Мосії, коли вони готувалися навчати євангелії:
“Вони зміцніли у пізнанні істини; бо вони були чоловіками з твердим розумінням, і вони вивчали писання старанно, щоб вони могли знати слово Бога.
Але це ще не все; вони багато віддавалися молитві і посту; тому вони мали дух пророцтва і дух одкровення, і коли вони вчили, вони вчили з силою і владою від Бога”14.
Ще одним дуже сильним учителем євангелії був Мороній, якого було вибрано стати “вісник[ом], послани[м]… з присутності Бога”15, щоб навчати і наставляти пророка Джозефа Сміта. Джозеф надав нам стислий, але детальний опис того, що Мороній казав і що робив, коли навчав його16.
Коли Мороній вперше з’явився до Джозефа Сміта, той був сімнадцятирічним мало освіченим юнаком. Джозеф писав про себе, що він був “непомітним хлопцем… [без] ніякого певного положення в суспільстві”17, а один з його друзів пізніше назвав його “простодушним” і “неосвіченим”18. Під руками терпеливого і дбайливого вчителя Моронія—а також інших небесних посланців, які наставляли його,—цей молодий чоловік зміг стати центральною фігурою у тому, що Господь назвав “чудовою роботою і дивом”19.
Які з принципів викладання і навчання ми можемо побачити, розглядаючи, як саме Мороній навчав Джозефа Сміта? Є дуже багато важливих принципів, про які можна було б говорити, але давайте зосередимося на трьох основних принципах, необхідних для ефективного навчання.
Принцип 1: Виявляти любов до тих, кого ви навчаєте, і звертатися до них по імені
Джозеф Сміт сказав, що коли ангел Мороній вперше з’явився до нього, він “злякався, але невдовзі цей страх зник”. Що ж такого зробив Мороній, аби цей страх зник? Джозеф сказав: “Він звернувся до мене по імені”20. Учителі, які люблять своїх студентів і звертаються до них по імені, наслідують небесний приклад21.
На нещодавніх зборах з Президентом Томасом С. Монсоном я помітив, що він, вітаючись, називає кожного по імені. Він розповів нам про свою вчительку Недільної школи, Люсі Гертч, яка навчала його, коли він ще був хлопчиком. Він зауважив: вона була такою вчителькою, яка знала ім’я кожного учня свого класу. Президент Монсон сказав про неї: “Вона завжди дзвонила тим, кого не було в неділю або хто просто не приходив. Ми знали, що ми їй не байдужі. Ніхто з нас ніколи не забуде ні її саму, ні її уроків”22.
Принцип 2: Навчайте з Писань
Ще одним принципом навчання, який застосовував Мороній, було те, що він знав Писання і навчав із них. Джозеф Сміт сказав, що під час тієї першої зустрічі Мороній “цитува[в] пророцтва Старого Завіту. …Він цитував багато інших уривків з Писань і пояснював багато чого”23. Із багатьох уривків з Писань, процитованих Моронієм, Джозеф дізнався про свою роль пророка, яку він мав відіграти у появі Книги Мормона і у Відновленні істинної євангелії на землі24.
Принцип 3: Заохочуйте роздумувати над євангельськими істинами
Третій принцип, застосований Моронієм у навчанні Джозефа Сміта,—спонукання його до роздумів над тим, чого його було навчено. Джозеф стверджує, що після третьої зустрічі з Моронієм він “знову залишився зі своїми думками про… [те], що зі мною щойно сталося”25. Хороші вчителі будуть хотіти наслідувати приклад воскреслого Христа, коли Він явився нефійцям і попросив натовп повернутися “до своїх домівок, і подумати над тим”, чого Він навчав їх, аби вони могли “зрозуміти”26.
Нефій нагадує нам, що в роздумування залучається не лише наш розум, але й наше серце. Він сказав: “Серце моє постійно обдумує те, що я побачив і почув”27. Роздумування над Писаннями і тим, що ми бачимо й чуємо, відкриває шлях для особистого одкровення, щоб воно прийшло у наше життя.
Я свідчу, що навчання євангелії—це священне й святе покликання. Якщо ви любите своїх студентів і називаєте їх по імені; якщо ви відкриваєте Писання і вчите з них; і якщо ви заохочуєте своїх студентів роздумувати над істинами відновленої євангелії і застосовувати їх, тоді ваш добрий вплив буде збільшуватися і життя ваших студентів буде рясніше благословлятися. У той славетний день вони скажуть про вас те, що було сказано про Ісуса з Назарета: “Знаємо ми, що прийшов Ти від Бога”28. В ім’я Ісуса Христа, амінь.