2008
Тож ідіть
Листопад 2008 р. року


Тож ідіть

Ми всі можемо брати участь у місіонерській роботі. Це Господня робота, і Він допоможе нам її виконувати

Зображення
Silvia H. Allred

Господь навчав: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”1. Отже, хрищення необхідне для нашого спасіння.

Перед Своїм вознесінням на небо воскреслий Спаситель навчав своїх учнів: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів”2.

У час Відновлення Він повторив свій наказ: “Отже, вас покликано сповіщати покаяння цьому народові”3.

Господня Церква має відповідальність проповідувати євангелію у світі. Це—основа місіонерської роботи, і обов’язок наших місіонерів—“запрошувати людей прийти до Христа, допомагаючи їм прийняти відновлену євангелію через віру в Ісуса Христа і Його Спокуту, покаяння, хрищення, прийняття дару Святого Духа і терпіння до кінця”4.

Я хотіла б говорити і свідчити про важливий вплив і благословення місіонерської роботи в житті навернених, майбутніх поколінь та місіонерів, і про те, як ми можемо брати участь у місіонерській роботі.

Коли мені було 14 років, одного чудового серпневого ранку старійшина Пріна і старійшина Перкінс постукали в наші двері. Вони почали навчати нашу сім’ю про істинну природу Бога. Під час наступних своїх візитів вони навчали нас, як треба молитися. Також вони навчали нас про Відновлення і план спасіння. Після третьої або четвертої нашої зустрічі більшість з нашої сім’ї, за винятком моєї 17-річної сестри, Діни, та мене, перестали слухати місіонерів. Ми обоє відчули у своїх серцях свідчення Святого Духа й отримали духовне підтвердження, що це послання є істинним.

Ми купили собі примірник Книги Мормона і почали читати. Щодня після школи ми чимдуж мчали додому, щоб перш за все почитати цю книгу. Поки одна з нас читала, інша нетерпляче чекала до обідньої пори, потім вона поспіхом обідала і тепер наставала її черга читати, аж поки не приходив час лягати нам спати. Ми відчували величезне задоволення. Ми почали відвідувати церкву і невдовзі попросили охристити нас. Батько дав на це свою згоду з готовністю, а ось мама відчувала сумніви. Пішло більше місяця на те, щоб переконати її підписати дозвіл. У день нашого хрищення вона й наші рідні брати та сестра прийшли вперше до церкви. Мама відчула Духа. Почувши наші свідчення, вона підійшла до місіонерів і попросила знову почати її навчати. Через кілька тижнів мама і наша молодша сестра та брати були охрищені. Моє життя змінилося назавжди, і євангелія Ісуса Христа стала в моєму житті нездоланною силою.

Словами не передати глибокі почуття вдячності Господу і місіонерам, яких Він послав у наш дім. Господь благословив мене знанням про відновлену євангелію, і я відчула настійливе бажання ділитися цим знанням з іншими. Я хотіла бути місіонеркою.

Уже через кілька місяців моя сестра Діна і я стали місцевими місіонерами в Сан-Сальвадорі. Це покликання надало нам можливість ходити від дверей до дверей, щоб ділитися радісною новиною про відновлену євангелію Ісуса Христа і привести багатьох людей до вод хрищення. Прийшов час, і ми обидві відслужили місію повного дня в Центральноамериканській місії

Місія мала величезний вплив на моє життя. Я навчилась більше покладатися на Господа, шукати проводу Духа і відчувати надзвичайну любов до дітей Бога. Поглибилося моє знання Писань і зросло моє розуміння доктрин. Також посилилось моє бажання бути послушною і з точністю виконувати заповіді. Моє свідчення про Спасителя і Його нескінченну Спокуту зміцніло. Мій місіонерський досвід значною мірою визначив те, ким і якою я є. Місіонерська робота стала моєю пристрастю. Вона більше за будь-що інше вплинула на моє життя і сім’ю.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд так сказав про вплив місії на його життя: “І 47 років після місії вона означає для мене все. За всі ці 47 років, можливо, був якийсь день, коли я не думав про свою місію; та я просто не впевнений, чи був такий”5.

Пару років тому моєму онуку Крістіану виповнювалося вісім років і він готувався до служби хрищення з великим піднесенням. Він спитав свою маму, чи зможу я бути одним із промовців і розповісти історію про своє навернення. Коли я спитала у нього, чому він хоче, щоб я зробила це, він відповів: “Бабусю, це ж дуже важливо. Чи ти розумієш, що якби ти тоді не прийняла євангелію, я б не міг охриститися? Я навіть не був би тим, ким я є”.

Я не знаю, чи усвідомлюють місіонери, наскільки далекосяжними є наслідки їхньої роботи. У моїй сім’ї благословення євангелії торкнулися тепер чотирьох поколінь. Чи не сказав Президент Гордон Б. Хінклі, що “коли ми спасаємо дівчину, ми спасаємо покоління”?6 Наш шлюб з чоловіком запечатаний у храмі, і ми маємо восьмеро дітей. Усі вони вірні члени Церкви, отримали ендаумент у храмі. Шестеро з них уже одружені і мають своїх дітей. Тепер нас вже 34. Та це ще не все. І мій чоловік, і я відслужили місію, наші двоє синів і троє з шести дочок також відслужили місію. Усі разом ми допомогли сотням людей в багатьох країнах сприйняти євангелію. Дехто з тих навернених і їхні діти також відслужили місію.

Місіонерська робота—це жива кров Церкви. Немає роботи величнішої, немає роботи важливішої. Вона благословляє життя всіх, хто бере в ній участь. Вона буде й далі благословляти майбутні покоління.

Ви можете запитати себе: “Як я можу допомагати в місіонерській роботі? Як саме я можу брати в ній участь?” Є дві фундаментальні істини, які треба вам пам’ятати, долучаючись до цієї роботи. По-перше, майте ясне розуміння, що Бог любить усіх Своїх дітей і хоче їхнього спасіння. В Ученні і Завітах 18:13 ми читаємо: “І якою великою є Його радість від тієї душі, що кається!” По-друге, наше послання про Христа і Його відновлену євангелію—найважливіший дарунок, який ви можете дати.

Як підкреслено в “Проповідуйте Мою євангелію”, місіонерська робота має чотири напрямки: пошук зацікавлених Церквою, навчання і хрищення, товаришування з новими членами Церкви та товаришування й навчання малоактивних членів Церкви7. Кожний член Церкви— діти, молодь і дорослі—можуть допомагати в одному якомусь чи в усіх цих напрямках роботи.

Почніть з того, що станьте хорошими сусідами і добрими друзями. Подавайте приклад праведності й доброти. Нехай ваша посмішка випромінює любов, спокій і щастя. Живіть життям, зосередженим на євангелії.

Далі, будьте більш конкретними у своїх місіонерських зусиллях. Дозвольте мені подати кілька ідей. Ви можете вибрати дві чи три, які вам підходять найкраще:

  • Якщо у вашій сім’ї є діти, допоможіть їм підготуватися до місії.

  • Готуйтеся до місії й самі.

  • Запрошуйте членів сім’ї та друзів послухати місіонерів або відвідати церковні збори або заходи.

  • Ходіть разом з місіонерами додому до зацікавлених Церквою або запрошуйте місіонерів навчати не членів Церкви у вас вдома.

  • Запрошуйте людей на свої домашні сімейні вечори.

  • Запрошуйте людей у центр сімейної історії або допоможіть їм у генеалогічних пошуках.

  • Передавайте місіонерам дані про тих, хто хоче зустрітися з ними. Члени Церкви можуть бути найкращим джерелом такої інформації.

  • Діліться своїм свідченням і віруваннями з друзями і родичами, які не належать до Церкви.

  • Шукайте нагоди бути ближчими іншим людям.

  • Товаришуйте із зацікавленими євангелією та новонаверненими.

  • Докладайте максимум зусиль, щоб знайти тих, хто прагне істини.

  • Якщо члени вашої сім’ї або друзі служать на місії, пишіть їм листи, повні любові й заохочення, моліться про них.

Ви відчуєте радість у плодах ваших трудів. Більший ентузіазм до місіонерської роботи зміцнить увесь ваш приход або філію. Уся Церква відчує наслідки вашої роботи.

Коли наша дочка Марджі була у другому класі, вона запросила свою найкращу подругу піти з нею у Початкове товариство. Обом їм дали завдання взяти участь у презентації на причасних зборах. Батько дівчинки в минулому вже відмовлявся від зустрічей з місіонерами, але коли Марджі з’явилася в його домі з кількома церковними брошурами, він уважно вислухав її прості пояснення та свідчення про Джозефа Сміта і Перше видіння. Він не лише дозволив своїй дочці й далі ходити у Початкове товариство, але також дозволив їй слухати уроки місіонерів і охриститися. Разом з дружиною він був на службі хрищення.

Ми всі можемо брати участь у місіонерській роботі. Це Господня робота, і Він допоможе нам її виконувати. Його євангелія має дійти до кожного народу, і ми можемо бути знаряддям в Його руках, щоб благословити життя інших, ділячись з ними Його істиною. У цьому процесі ми матимемо великі благословення.

Ми діти люблячого Небесного Батька. Він послав Свого Сина відкрити шлях, щоб ми могли жити з Ним вічно. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.

ПОСИЛАННЯ

  1. Іван 3:5.

  2. Матвій 28:19–20.

  3. УЗ 18:14.

  4. “Проповідуйте Мою євангелію” (2004 р.), с. 1.

  5. Jeffrey R. Holland, “The Atonement” (seminar for new mission presidents, June, 26, 2007), 1.

  6. Gordon B. Hinckley, “Our Responsibility to Our Young Women,” Ensign, Sept. 1988, 10.

  7. Див. “Проповідуйте Мою євангелію”, с. 219.