Чому Дух промовляв до мене?
Влітку 1980 року моє служіння на місії в Массачусетській Бостонській місії наближалося до кінця. Одного разу ввечері у нас була призначена зустріч, щоб навчати одного багатообіцяючого студента вузу про план спасіння.
Кілька разів під час уроку я був переповнений Святим Духом, Який неодноразово свідчив мені про те, що принцип, якого ми навчали,— істинний. Я пам’ятаю, як молився майже вголос: “Я вже про це знаю. Я багато разів навчав цьому протягом цих двох років. Я вдячний, що відчуваю Твого Духа, але, будь ласка, свідчи про це також і нашому слухачеві!”
Невдовзі після того вечора я зустрівся з президентом місії, і він повідомив мені, що моя мати трагічно загинула в автокатастрофі. Звичайно ж, ця несподівана втрата була неймовірним ударом для моєї сім’ї і всієї громади. Але як тільки стрес від тієї події почав минати і я мав нагоду поміркувати, то згадав з досконалою чіткістю потужне свідчення Духа, яке отримав під час того уроку про план спасіння. Я знав, що таким чином люблячий Небесний Батько готував мене до втрати, яка мала статися.
Не минає жодного дня, коли б я не сумував за навчанням і товариством моєї мами. Але не минає також і дня, коли я не отримував би нагадування про те, як люблячий Небесний Батько дбайливо підготував мене до майбутньої втрати.