Як підготуватися, щоб стати хорошим місіонером
Редакція церковних журналів звернулася до старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, із запитанням про те, як молодь може підготуватися до місії повного дня і які благословення приносить служіння.
Чому Церква просить кожного гідного юнака служити на місії?
Найбільше завдання, яке Господь дає Своєму народові—ділитися євангелією з дітьми нашого Небесного Батька. Місіонери виводять людей із темряви світу й ведуть їх до безпеки та світла євангелії Ісуса Христа. Знайти, навчити, охристити і конфірмувати людину, яка ніколи не приділяла особливої уваги Богові або Христу і Його викупительній жертві—це одне з найбільших служінь, яке може виявити носій священства.
Ми знаємо мету життя. Решта світу—не знає. На плечах кожного юнака лежить відповідальність підготувати себе до проголошення євангельського послання світові. Це надзвичайна робота.
А молоді жінки? Яка їхня відповідальність?
Місія повного дня повністю придатна для молодих жінок, якщо тільки вони мають бажання служити і якщо вони гідні. Наявність священства зобов’язує молодих чоловіків нести послання Відновлення у світ. Молодих жінок запрошено взяти участь у місіонерській роботі, якщо це не суперечить умовам, у яких вони знаходяться. Якщо у них є перспектива укласти шлюб, то це покликання і є пріоритетним. Але молоді жінки, які можуть служити, стають прекрасними місіонерками. Вони—хороші вчителі, вони мають співчуття, і вони прекрасно спілкуються, особливо з жінками. Мабуть, не знайдеться жодної місії у світі, де президент місії не був би радий мати більше сестер-місіонерок.
Що мають робити молоді чоловіки й жінки, щоб краще підготуватися до місії?
Ключовим у цьому процесі є ставлення. Молодим людям слід якомога раніше у житті думати про місію. Тоді, коли вони стануть дорослішими і почнуть поставати перед спокусами світу, тим спокусам буде важче проникнути у їхні серця й думки. Вони будуть протистояти спокусам, оскільки зосередяться на тому, щоб стати слугою Господнім. Цьому сприятиме домівка, зосереджена на євангелії. Місіонерський дух зароджується в домі, де батьки і діти діляться одне з одним євангелією.
Я кажу новим місіонерам таке: вони повинні закарбувати у своєму розумі, що 18 або 24 місяці служіння на місії їм не належать. Цей час належить Господу. Весь цей час вони будуть присвячувати своє вміння і таланти для розбудови Його царства. Коли місіонери думають таким чином, то їм не важко дотримуватися місіонерських правил. Вони не відхиляють поради президента місії, настанови посібника Проповідуйте Мою євангелію та поради генеральних авторитетів. Вони виконують ці поради, тому що не хочуть марнувати жодної хвилини Господнього часу.
Що ще могли б робити майбутні місіонери, щоб підготуватися?
Місіонерам слід зрозуміти вчення, і їм слід знати, як ним ділитися. Неможливо набрати води з порожнього відра. Коли місіонери знають євангелію і те, як її викладати, вони не хочуть робити щось інше. Вони знають, що можуть навчати будь-кого, будь-де, в будь-який час і за будь-яких умов, використовуючи власні слова, сповнюючи їх силою Духа. Вони впевнені в собі й сповнені внутрішньої сили. Така підготовка несе в собі велику силу.
Ось чому я заохочую кожного юнака і дівчину ознайомитися з посібником Проповідуйте Мою євангелію. Молоді люди мають обов’язок просвітлювати свій розум, самостійно приходити до розуміння учень Відновлення. Ця підготовка в усіх своїх дрібницях є однаково важливою як для дівчат, так і для хлопців. Незалежно від того, вийде заміж молода жінка чи буде служити на місії повного дня, євангелія має діяти в її житті.
Молодь має ознайомитися з тим, що відбувається під час місіонерської роботи. Вони отримають велику користь, допомагаючи, якщо є можливість, місіонерам і відчуваючи дух цієї роботи.
Я також раджу молоді вивчати і виконувати настанови брошури Заради зміцнення молоді. Місіонери повинні бути морально чистими і духовно підготовленими. Якщо вони будуть жити за принципами з брошури Заради зміцнення молоді, то будуть духовно підготовленими, щоб стати великими місіонерами.
А як щодо фізичної, фінансової та психологічної підготовки?
Місіонери повинні бути самостійними. Молодим людям слід навчитися піклуватися про себе і не дуже залежати від матері або батька.
Вони повинні мати здатність задовольняти фізичні вимоги до місіонерської роботи. Молоді люди повинні слідкувати за своєю вагою і бути в хорошій фізичній формі. До щоденної місіонерської програми входить 30-хвилинна зарядка. Фізична бадьорість сприяє розумовій активності.
Майбутнім місіонерам слід навчитися працювати. Вони повинні знайти роботу й заощаджувати гроші на місію. Кожен президент місії погодиться зі мною, що місіонер, який працював і заощаджував гроші, щоб частково чи повністю сплатити за свою місію, підготовлений краще. Робота й заощадження грошей на місію заряджає ентузіазмом до служіння і дає молодому чоловікові чи молодій жінці хороший трудовий навик. Якою б не була місіонерська робота, вона, в першу чергу, є роботою!
Праця заради служіння на місії і відчуття відповідальності за особисте життя допомагає молодим чоловікам та жінкам підготуватися ще й психологічно. Вони самі усвідомлюють, що зможуть досягнути успіху в будь- якому місці й за будь-яких умов. Вони знають, що мають достатньо сил, аби справитися з усім, що зустрінеться у світі, який стає менш зацікавленим у справах Бога. Нам потрібні місіонери з такого виду впевненості в собі.
А як стосовно вивчення другої мови?
Більшість середніх шкіл вимагає вивчення другої мови, і учні повинні старанно над цим працювати. Проте вони можуть вивчати іспанську мову, а їх пошлють на Тайвань. Але до цього слід бути готовим. Найважливіше те, що, навчаючись учитися, людина привчається до дисципліни. Вивчаючи другу мову, їм буде легше вивчити мову людей тієї місії, куди їх буде покликано.
Як призначається покликання?
По-перше, єпископ або президент філії проводить співбесіду з юнаком або дівчиною і дає рекомендацію. Після цього особа проходить співбесіду з президентом колу чи місії. Більшість місіонерських запитів відсилається до Головного управління Церкви електронною поштою. До запиту додається фотокартка. Коли надходить запит, один з членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів дивиться на фото і ретельно вивчає характеристику майбутнього місіонера, написану місцевими провідниками священства, успішність у навчанні та виявлене бажання вивчати іноземну мову. Апостол також розглядає потреби всіх 344 місій по всьому світу, а потім отримує духовне відчуття стосовно того, де має служити місіонер. Усе це робиться під керівництвом Президента Церкви, і покликання приходить від нього.
Чому деяких місіонерів покликають служити у країнах, де вони проживають?
Дозвольте мені запевнити вас, що покликання даються через одкровення. Місіонери служать там, де того хоче Господь. Нам потрібні хороші, здібні місіонери в кожній місії. Наприклад, уявімо, що є юнак, лідер у своїй школі, живе у штаті Вірджинія в Сполучених Штатах. Він відкриває своє покликання на місію й відчуває шок, побачивши, що його посилають до Солт-Лейк- Сіті. Але через короткий час він дізнається, чому Господь покликав його служити саме туди.
Що б ви сказали молодим людям, які з певних причин не відчувають, що гідні служити на місії?
У 2002 році ми збільшили вимоги до місіонерського служіння. Це означає, що молоді люди повинні якомога раніше зрозуміти вимоги, яким має відповідати гідний місіонер, і жити за ними. Вони повинні уникати спокус світу. Звичайно ж, покаяння доступне і воно є великим благословенням. Але той, хто спіткнувся, повинен щиро і повністю покаятися, а для цього потрібен час. Може навіть доведеться отримати дозволу від Першого Президентства, перш ніж вони зможуть служити. Підвищені вимоги не є обмеженням. Просто вони вимагатимуть глибшого, а, часом, і дуже важкого покаяння. Я благаю молодих людей: не допускайте цього. Вам це не потрібно. Просто залишайтеся гідними служіння.
Але, можливо, є такі молоді люди, які вважають себе негідними або нездатними служити, незважаючи на те, що вони чують від своїх єпископів та президентів філій. Існує така реальність: провідники священства мають ключі, щоб рекомендувати особу на служіння. Якщо провідники священства вказують на те, що особа гідна й покликається, тоді людині необхідно виявити віру в це покликання і служити Господу з повною упевненістю, що вона гідна і здатна це зробити.
Як місіонер отримує духовну силу, необхідну для того, щоб мати успіх?
Як правило, відразу по приїзді на місію місіонерам не вистачає впевненості в собі. Отже, ми даємо їм гарних напарників, які навчають їх місіонерській роботі. За кілька місяців місіонери сповнюються Духом. Вони сповнюються радістю від того, що приводять душі до Христа. Вони розуміють, що допомагають Небесному Батькові і Спасителю у великій роботі викуплення. Коли вони усвідомлюють це, то працюють із запалом.
Джерелом такої сили є послух, відданість, старанність та ентузіазм у роботі. Якщо місіонери не слухняні, якщо вони не докладають усіх зусиль, щоб найкраще виконувати роботу щодня, то не зможуть мати той самий вплив як ті місіонери, що випромінюють дух євангелії.
Знаєте, часто я запитую у новонавернених, коли вони вперше дізналися, що Церква істинна. Нерідко вони кажуть: “Я зрозумів, що Церква істинна, коли мене навчали старійшини чи сестри, і відчув силу їхньої віри й бачив, як сяють їхні обличчя”. Якщо ви не працюєте активно і з вогником, Дух не буде допомагати вам так, як міг би при іншому ставленні.
Які благословення мають ті, хто служить на місії?
Віддані місіонери, які докладають усіх зусиль, засвоюють такі ж важливі уроки, а, може, ще й важливіші за ті, які вони можуть засвоїти в університеті. Я наведу приклад. Місіонери навчаються спілкуванню з людьми, як з ними розмовляти, як допомагати людям. Ким би вони не стали: лікарями, юристами, комерсантами чи кимось ще, здатність спілкуватися з людьми може стати вирішальною для досягнення успіху в їхній професії.
Другим великим благословенням є те, що місіонери глибоко розуміють вчення про реальність Спокути. Вони починають відчувати любов і відданість до Господа Ісуса Христа, і це буде найбільшим благословенням для них та їхніх сімей у земному житті й у вічності. Ми навчаємося найбільше, коли навчаємо когось. А саме цим і займаються місіонери. Вчення входить у їхню суть; реальність Спокути входить у їхню суть. А це стане для них благословенням у майбутніх церковних покликаннях.
Ще одним великим благословенням є те, що коли місіонери розшукують сім’ї, які блукають у пітьмі, щоб привести їх до спасіння і світла євангелії, вони бачать, чого вони не хочуть мати у власному житті. Такий досвід допомагає їм ясніше побачити ті цінності, за якими вони хочуть жити, ті сім’ї, які вони хочуть мати, те, як вони хочуть навчати своїх дітей, і цілі, які необхідно встановити, аби мати право на отримання храмових благословень. Місія—це найкраща освіта у світі.
Знаєте, Президент Хінклі багато разів казав, що його місія заклала підвалини його служіння упродовж усього життя. Він завдячує місії за те, що вона вивела його на шлях, завдяки якому він став керівником Церкви. Мабуть, ви погодитеся, що він прекрасно виконує свою роботу.
Ми знаходимося на такому відрізку історії Церкви, коли молоді чоловіки і молоді жінки по всьому світу мають піднятися й служити на місії. Вони не повинні вважати, що є досить молодих людей у Сполучених Штатах для виконання всього, що потребує Господь. Він потребує, щоб молодь по всій Церкві зорганзувалася й підготувалася до того, щоб приводити до Нього душі. Якщо вони будуть це виконувати, то благословлять усю землю і принесуть небесні благословення у своє життя і в життя своїх сімей як зараз, так і навічно.
А якщо ви не можете служити на місії?
Молоді чоловіки і жінки з серйозними розумовими, психологічними та фізичними обмеженнями звільняються від служіння на місії повного дня. Вони не повинні мати відчуття провини з цієї причини. Вони мають таку ж цінність і важливість для Церкви, як і в тому випадку, якби вони були здатними поїхати на місію.
Але хоча вони й не можуть служити на місії повного дня, вони можуть користуватися будь-якою нагодою, аби шукати людей і допомагати їм приєднатися до Церкви. Вони можуть виконувати місіонерську роботу, як і кожний член Церкви, під час навчання, на роботі, спілкуючись із сусідами. Вони повинні йти вперед, мати чудове, повноцінне життя і допомагати в розбудові царства, де б вони не жили. Не всі апостоли, які служать у наш час, могли відслужити місію повного дня у молоді роки. Дехто з них не зробив цього через вимогу служити в армії. Але всі вони виконували місіонерську роботу. Усі вони приводили людей до Церкви.
Провідників священства заохочують допомагати у служінні кожному вірному й праведному юнакові й дівчині. Наприклад, вони можуть допомагати єпископу як місіонери приходу. Вони можуть служити в єпископській коморі. Якщо вони живуть неподалік від храму, вони мають нагоду служити там. Провідникам священства потрібно лише подумати про способи служіння, а потім діяти.
Старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.