Застосування простих і ясних принципів євангелії в сім’ї
Зрозумілі і прості принципи євангелії Ісуса Христа… повинні бути надійно встановлені в наших домівках, щоб забезпечити щастя в сімейному житті.
На Генеральній конференції у жовтні 1998 року Президент Гордон Б. Хінклі сказав: «Я вірю, що наші проблеми, майже кожна з них, мають коріння в домівках людей. Якщо потрібно щось реформувати, щось змінювати, якщо потрібно повернутися до старих і святих цінностей, все це має починатися вдома. Саме тут навчаються істині, тут розвивають чесність, тут прищеплюється самодисципліна, тут насичують любов’ю» («Щоб ходити в світлі Господа», Ліягона, січ. 1999, с. 115).
Серед старих і святих цінностей, до яких ми маємо повернутися, є зрозумілі і прості принципи євангелії Ісуса Христа. Їх треба надійно встановити в наших домівках, щоб забезпечити щастя в сімейному житті.
Президент Уілфорд Вудрафф сказав: «Господь приготував для нас величезну кількість принципів; і найвеличніші принципи, що Він має для нас, є найпростішими і найзрозумілішими. Перші принципи євангелії, що ведуть нас до вічного життя, є найпростішими, і немає жодних інших, славетніших чи важливіших для нас» («Remarks,» Deseret News, 1 Apr. 1857, 27)
Воно так і є, бо ці принципи такі зрозумілі й прості, що дуже часто не беруться до уваги, коли ми постаємо перед випробуваннями, які впливають на сімейне життя. Часом ми схильні вважати, що чим серйозніша проблема, тим більшим і складнішим повинно бути її вирішення. Наприклад, у нас може виникнути ідея просити допомоги у людей чи установ поза домівкою, коли насправді найефективніше було б застосовувати славетні принципи євангелії у себе вдома шляхом нескладної роботи і виконання повсякденних обов’язків. Писання нагадують нам, що «через мале і просте відбувається велике» (Алма 37:6).
У зверненні «Сім’я: Проголошення світові» Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів проголосили, що «Щасливі шлюби й сім’ї основуються й утримуються на принципах віри, молитви, покаяння, прощення, поваги, любові, співчуття, праці, а також повноцінного відпочинку» (Ліягона, жовт 1998, с. 24).
Аналізуючи ці принципи, ми можемо бачити, що більшість з них пов’язані між собою і доповнюють один одного, і влада, завдяки якій вони є доступними в нашому житті, походить від спокутної жертви нашого Викупителя і Спасителя Ісуса Христа.
Ці принципи, коли ми їх застосовуємо, неначе світлом осяватимуть кожного члена сім’ї і послідовно допомагатимуть втілювати інші, з ними пов’язані, цінності і принципи, які зміцнюватимуть сімейні стосунки. Ми знаємо, що «той, хто сприймає світло, і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого» (див. УЗ 50:24).
Якщо ми за цими принципами успішно створюємо і підтримуємо свої сім’ї, то побачимо, який могутній ефект вони матимуть у тому, що день за днем впливає на наші домівки. Проблеми, що виникають через непорозуміння в сімейному житті, швидко зникатимуть. Образи буде прощено. Гординя та егоїзм зміняться на смирення, співчуття і любов.
Принципи, що ми обираємо для застосування у власному житті, впливають на наші стосунки з іншими. Коли ми приймаємо якийсь принцип, то випромінюємо його вплив, і його можуть відчувати інші.
Зараз більше, ніж раніше, ми бачимо, що сім’я знаходиться в центрі нападок з боку сил зла, як у дні пророка Мормона, коли «влада злого того поширювалася по всьому лицю землі» (Мормон 1:19), і нам як батькам необхідно дотримуватися цих принципів у своєму житті, щоб випромінювати їхній вплив і щоб завдяки цьому впливу наші діти розуміли нас.
Я хотів би показати, як застосовувати ці принципи в житті, зробивши їх частиною процесу, який посилить вплив спокути на окремих людей та сім’ї. Цей процес починається з першого принципу євангелії—віри.
У світі змінних цінностей, де «зло називають добром, а добро злом» (див. Ісая 5:20), слова, проголошені Мормоном, що Ісус Христос «пред’являє права на всіх тих, хто має віру в нього; і ті, хто має віру в нього, припадуть до всього доброго» (Мороній 7:28), наповнюють нас надією і впевненістю.
Ця віра спонукає нас залишатися вірними усьому, що приходить через слухання слова Божого (див. Римлянам 10:17), і це слово краще чутно на уроках домашніх сімейних вечорів і на сімейному вивченні Писань. Немає кращого за домівку місця для зміцнення віри, де розуміють і застосовують у повсякденному житті уроки і практичні поради.
Саме вдома дізнаються, що віра тісно пов’язана зі Спокутою, «це й буде метою цієї останньої жертви, викликати надра милості, яка перемагає справедливість, і дає засоби людям, щоб вони могли мати віру в покаяння» (Алма 34:15).
Без наслідків Спокути у нашому житті неможливо було б розвинути таку віру, яку необхідно мати для покаяння, отже ми залишилися б поза дивовижним планом милості, бо «тільки для того, хто має віру в покаяння, здійснюється великий і вічний план спокутування» (Алма 34:16).
Покаяння, ця зміна, що відбувається в серці, що народжується з любові до Господа, що примушує нас відходити від гріха і скорятися Його волі, може «стати дієвим і прийнятним для Бога» «тільки через спокуту Ісуса Христа» (Guide to the Scriptures, «Repent, Repentance,» 206).
Коли Бог приймає наше покаяння, тоді вище згаданий процес веде нас до участі в пов’язаних з покаянням обрядах і завітах, таких як хрищення і конфірмація. Відновлення цих завітів відбувається, якщо ми регулярно і гідно приймаємо причастя, і тоді стається відпущення наших гріхів.
Отримавши відпущення гріхів і намагаючись утримати його через слухняність заповідям, ми отримаємо, як написано в книзі Моронія, «лагідність і невибагливість серця», які уможливлять «відвідування Святого Духа, Утішителя, який сповню[ватиме нас] надією і досконалою любов’ю» (Мороній 8:26), любов’ю, яка підтримуватиметься старанністю, що ми прикладаємо, аби дотримуватися принципу молитви.
Людина, яка отримала лагідність і невибагливість серця і насолоджується товариством Святого Духа, не матиме бажання ображати інших або робити їм боляче, вона також не буде ображатися на інших. Вона ставитиметься до свого супутника життя і дітей з любов’ю і повагою, матиме гарні стосунки при спілкуванні з будь-якою іншою людиною. Така людина, займаючи провідні посади в Церкві, застосовуватиме ті самі принципи, що і вдома, демонструючи, що немає жодної різниці між людьми в її домі і тими, з ким вона спілкується в Церкві.
Такі принципи, як віра, покаяння, любов, прощення і молитва, згадані в описаному процесі, стають найкращою вакциною проти хвороби гріха, що може виявлятися в сім’ях різноманітним чином: розпусти, гордині, заздрощів, суперечок, лайки та інших дій, що впливають на сімейні відносини і викликають біль, підштовхують до брехні і розриву сімейних уз.
Рішення дотримуватися цих принципів у своєму житті і можливість розпочати при нагоді цей процес залежить тільки від наших дій. Це простий процес, доступний кожному. Він базується на фундаментальних принципах євангелії, які застосовувалися і продовжують успішно застосовуватися усіма тими, хто довіряє Господеві.
Наш обов’язок продовжувати навчати цих принципів, яких світ потребує все більше, бо
«хіба він заповідав кому-небудь, що їм не слід куштувати його спасіння? Слухайте, я кажу вам: Ні; але він дав його вільно всім людям; і він заповідав своєму народові, що їм слід переконати всіх людей покаятися» (2 Нефій 26:27).
Я свідчу вам, що ці принципи істинні. Я свідчу, що Спокута Ісуса Христа дає можливість застосовувати ці принципи у нашому житті. Я знаю це, бо разом із сім’єю стараюся жити за ними. В ім’я Ісуса Христа, амінь.