Ви—дитя Бога
Ніколи не забувайте, мої дорогі молоді друзі, що ви дійсно діти Бога, що ви успадкували якусь частину Його божественної суті, що Він вас любить і бажає вам допомагати і благословляти вас.
Мої дорогі молоді друзі, мої улюблені хлопчики і дівчатка, я дуже вдячний бути з вами, коли ви святкуєте 125-у річницю заснування Початкового товариства.
Я думаю, що ніколи не було таких зборів хлопців і дівчат як ці. Я звертаюся до вас з великого Конференц-центру тут, у Солт-Лейк-Сіті. Його заповнено дітьми, їхніми батьками і вчителями—усього 21000 чоловік. І в тисячах інших залах по всьому світу ви зібралися, щоб святкувати цю велику подію. Мої слова будуть перекладатися багатьма мовами. Ми живемо в різних країнах і шануємо різні прапори. Але одна велика річ є в нас загальною: усі ми члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. І ваш прихід разом у всі ці різні місця є ознакою чудового зростання, яке відбувається з цією Церквою з початку її заснування.
Початкове товариство не завжди існувало в Церкві. Протягом перших 48 років її історії хлопці і дівчата не мали своєї власної організації. Потім одна дуже хороша жінка на ім’я Аврелія Спенсер Роджерс вважала, що маленькі хлопчики повинні мати власну організацію, де б їх могли «навчати як стати кращими чоловіками».
Її пропозицію направили Президенту Церкви, яким у той час був Джон Тейлор. Він подумав, що якщо організація була б корисною для маленьких хлопчиків, вона була б також корисною для маленьких дівчат, бо вони зробили б звучання співу кращим. Таким чином, 125 років тому, на перших зборах Початкового товариства зустрілися 224 хлопчика і дівчинки «щоб навчитися слухняності, віри в Бога, молитві, пунктуальності і хорошим манерам» (in Daniel H. Ludlow, ed., Encyclopedia of Mormonism, 5 vols. [1992], 3:1146).
З того малого починання Початкове товариство зростало, поки не стало частиною Церкви по всьому світі. Сьогодні майже один мільйон дітей знаходяться у Початковому товаристві.
І це добре, бо хлопчики і дівчатка повинні мати свою організацію так само, як і молоді чоловіки і молоді жінки та інші дорослі, які мають свої організації для навчання в Церкві.
Три жінки, які зверталися до вас, керують роботою Початкового товариства по всьому світі. Вони разом мають 23 власні дитини, тобто вони знають чим ви цікавитеся.
Які ж ви щасливі, мої дорогі друзі, що маєте таких чудових вчителів. Вони дуже люблять вас, і вони дуже хочуть зустрічатися з вами кожного тижня і навчати вас так, як це робив Господь.
Брат Артел Рікс розповідає цікаву історію про натхненного вчителя Початкового товариства. Артелу було п’ять чи шість років. Одного вечора його сім’я сіла за обідній стіл і розмовляла про десятину. Вони розповіли йому «що десятина—це одна десята від усього, що ми заробляємо, і що її сплачують Господу ті, хто любить Його».
Він любив Господа і тому хотів віддати Господу свою десятину. Він пішов, отримав свої заощадження і узяв одну десяту частину свої малих заощаджень. Він розповідає: «Я… пішов в єдину кімнату в домі, яка мала замок на дверях, ванну кімнату, і став навколішки біля ванни. Тримаючи три чи чотири монети в розкритих долонях, я попросив Господа прийняти їх. [Я був упевнений, що Він явиться і візьме їх у мене]. Деякий час я благав Господа, але [нічого не трапилося. Чому Він не приймав мою десятину?] Коли я піднявся з колін, я відчував себе таким недостойним, що навіть не міг розповісти кому-небудь про те, що трапилося…
Через декілька днів на заняттях Початкового товариства вчителька сказала, що відчула натхнення поговорити про щось, чого немає в уроці. Я сидів вражений, бо вона потім навчала нас про те, як платити десятину [єпископу, слузі Господа]. Але те, про що я дізнався, було набагато важливіше за те, як платити десятину. Я дізнався, що Господь почув мою молитву і відповів на неї, що Він любить мене і що я важливий для Нього. Через багато років я відчув вдячність за інший урок моєї вчительки Початкового товариства, якого вона навчила мене того дня—вчити як підказує Дух.
Той випадок викликав такі зворушливі почуття, що більше тридцяти років я не міг розповісти про це. Навіть сьогодні, після шістдесяти років, мені все ще важко розповідати про це без сліз на очах. Нажаль, та чудова вчителька Початкового товариства ніколи не дізналася, що через неї Господь говорив з маленьким хлопчиком» (“An Answer to Prayer,” Tambuli, May 1988, 28).
Я також ходив у Початкове товариство, коли був маленьким хлопчиком. У ті часи ми зустрічалися у четвер, у другій половині дня, після школи. Але наші вчителі були дуже добрими до нас. Вони часто приносили нам домашнє печиво, але більш важливо, що вони навчали нас збагачуючих і чудових уроків. Тут ми дізналися про Ісуса і Його велику любов до нас. Ми дізналися про Бога, нашого Вічного Батька, до якого ми можемо звертатися у молитві.
Ми дізналися про хлопчика Джозефа, який пішов у гай помолитися, і що у відповідь на його молитву наш Небесний Батько і Його Син, Ісус Христос, відвідали його. Тут ми дізналися про історію Церкви, про дуже мужніх і вірних чоловіків, жінок, хлопчиків і дівчаток, які так важко працювали, щоб зробити її сильною. Тут ми дізналися, як бути добрими одне до одного і корисними за будь-яких обставин. Ми дізналися, що дуже важливо допомагати у справах, що стосуються дому. Ми дізналися про хорошу поведінку і хороші манери.
Зараз заняття Початкового товариства відбуваються у неділю. З багатьох причин це кращий час. Ми не стомлені через те, що були у школі цілий день. Я знаю, що ви думаєте, що заняття Початкового товариства тривають довго, але наші вчителі добре підготовлені, і ми маємо не тільки хороші уроки, але й заходи.
Тут ми співаємо разом чудові дитячі пісні. Одна з тих, що ми співали, коли я був малим, була схожа на цю:
Батько, нехай Твій божественний світ
Сяє на нас, коли ми молимося.
Торкнись наших очей, щоб ми могли бачити;
Навчай нас бути слухняними.
Наша місія полягає в тому,
Щоб нести твоє послання в дальні краї.
Ми маємо світло віри в наших серцях,
Істина—наша провідна зірка (“The Light Divine,” Hymns, no. 305).
Слова цієї чудової пісні були написані Матільдою В. Кехун, яка була моєю шкільною вчителькою, коли я був хлопчиком.
Зараз ви маєте цю чудову книжку Гімни і дитячі пісні, в якій є багато різних пісень, написаних для вас. Деякі з цих пісень співалися сьогодні. Ми всі разом співали цю чудову пісню, яку було написано для дітей Початкового товариства, але зараз її співає уся Церква. Це така чудова пісня. Вона розповідає про таку велику і чудову істину.
Я Божеє дитя,
І з неба я зійшов,
Оселю й батьківську любов
Я на землі знайшов.
За батьками йтиму прямо
На правдивий шлях.
Ви всьому мене навчіть,
Щоб жити в небесах.
(«Я Божеє дитя» Гімни і дитячі пісні, с. 58).
Яка це чудова пісня. Якій чудовій істині вона навчає. Ви маєте земного батька. Він є любимим другом вашої матері. Я сподіваюся, що ви любите його і що ви слухаєтеся його. Але ви маєте іншого батька. Це ваш Батько на Небесах. Він є Батьком вашого Духа, так само як ваш земний батько є батьком вашого тіла. І це так само важливо любити і слухатися Батька на Небесах, як любити і слухатися вашого земного батька.
Ми розмовляємо з нашим земним батьком. Він наш хороший друг, наш захисник, той хто забезпечує нас їжею, одягом і домівкою. Але ми також звертаємося до нашого Батька на Небесах. Ми робимо це в молитві. Ми сподіваємося, що кожного вечора і кожного ранку ви стаєте навколішки і звертаєтеся до вашого Батька на Небесах. Я сподіваюся, що вранці ви висловите подяку за нічний відпочинок, за теплоту, втіху і любов, які ви відчуваєте у вашому домі. Я сподіваюся, що ви попросите Його наглядати за вами, благословляти і направляти вас протягом дня. Я сподіваюся, що ви будете молитися за вашого батька, матір, братів і сестер і що ви згадаєте всіх, хто хворий або нужденний. Я сподіваюся, що під час молитви ви згадуватимете місіонерів Церкви.
Ввечері, перед тим, як іти спати, я сподіваюся, що ви знову станете навколішки і подякуєте Йому за благословення цього дня. Дякуйте Йому знову за ваших батьків і за ваших учителів. Просіть Його благословити вас хорошим сном і благословити всіх інших і, особливо, нужденних, які не мають достатньо їжі або хорошого місця, щоб спати.
Це не займе надто багато часу, чи не так? Кілька хвилин кожного дня, щоб поговорити з вашим Батьком на Небесах, якщо ви знаєте, що ви є дитиною Бога.
Якщо ви дійсно знаєте, що ви дитина Бога, ви також дізнаєтеся, що Він багато очікує від вас, Його дитини. Він очікуватиме, щоб ви жили за Його вченнями і вченнями Його улюбленого Сина, Ісуса. Він очікуватиме, що ви будете щедрими і добрими до інших. Він образиться, якщо ви будете клястися або використовувати брудну мову. Він образиться, якщо ви будете нечесними у будь-який спосіб, якщо ви повинні були хоч трохи обманювати або красти. Він буде щасливим, якщо ви згадуватимете менш щасливих у своїх молитвах до Нього. Він буде спостерігати за вами, і направляти вас, і захищати вас. Він буде благословляти вас у шкільних справах і у вашому Початковому товаристві. Він буде благословляти вас у вашому домі, і ви будете кращим хлопчиком або дівчинкою, будете слухатися ваших батьків, менше сперечатися з вашими братами і сестрами, допомагати в домі.
І таким чином ви будете зростати, щоб бути сильним молодим чоловіком або молодою жінкою в цій Церкві. Ви будете також кращим членом суспільства.
Кожний чоловік чи жінка, які коли-небудь ходили по землі, навіть Господь Ісус, колись були хлопчиком чи дівчинкою, як ви. Вони зростали згідно із зразком якого вони наслідували. Якщо той зразок був хорошим, то вони ставали хорошими чоловіками і жінками.
Ніколи не забувайте, мої дорогі молоді друзі, що ви дійсно діти Бога, що ви успадкували якусь частину Його божественної суті, що Він вас любить і бажає вам допомагати і благословляти вас. Я молюся, щоб наш Небесний Батько благословив вас. Нехай Він з добротою дивиться на вас. Ходіть Його стежками і наслідуйте Його вчення. Ніколи не використовуйте погану мову, якою хлопчикам і дівчаткам подобається розмовляти в школі. Завжди звертайтеся з молитвою до Нього, молячись завжди в ім’я Його улюбленого Сина, Господа Ісуса Христа. Нехай кожний з вас вирішить завжди йти за Ним з вірою. Нехай ваше життя буде щасливим, бо ви дійсно є дітьми Бога, які гідні і заслуговують Його любові і благословень.
Ніколи не забувайте, що ви члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я молюся, щоб Господь благословив вас, і я висловлюю вам мою любов у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.