Долаючи сморід гріха
Наш люблячий Небесний Батько,… знаючи, що ми з вами будемо грішити і станемо нечистими, забезпечив нас процесом очищення від гріха, який… дійсно допомагає.
Кожне рішення, що ми ухвалюємо,—добре або погане,—несе з собою відповідні наслідки.
Я зростав у тих умовах, які ви могли б назвати нудною сільською рутиною: Верден, шт. Нью-Мексико, населення—135 чоловік. Одного літнього вечора, коли я був хлопчиком, ми з двоюрідними братами та друзями шукали, як знайти собі розвагу. Хтось запропонував розіграти одного з наших сусідів. Моє сумління прошепотіло мені: «Недобре це [буде]»,—але я не насмілився піти всупереч енергійному схваленню нашої компанії.
Вчинивши наше бешкетування, ми поспіхом втекли темним путівцем, заливаючись сміхом і вітаючи один одного на ходу. Раптом один з нашої компанії спіткнувся і заволав: «О ні, я наступив на кішку!» Майже в ту саму мить нас оточила надзвичайно різка «атмосфера». Сморід був просто неможливим. Та істота, яку мій друг прийняв за кішку, була скунсом. Захищаючись, скунс обляпав нас. Небагато знайдеться запахів смороду, які викликають таку ж нудоту, як секрет скунса, і ми тхнули жахливо.
Здригаючись від неймовірної відрази, ми пішли додому, мріючи, щоб батьки допомогли нам у нашому жалюгідному стані. Ледве ми зайшли до кухні, як мама принюхалася і одразу вигнала нас надвір. Нас вигнали з нашого дому. Потім вона розпочала процес очищення. Вона спалила наш одяг. Потім, здавалося, що кожен дім у громаді пропонував допомогти нам, використовуючи зроблені вдома ліки чи засоби. Ми витерпіли купання у різних рідинах, серед них спочатку був томатний сік, потім коров’яче молоко і навіть їдке домашнє лужне мило. Але сморід не зникав. Навіть сильно пахучий лосьйон мого батька, що застосовувався після гоління, не міг перекрити той сморід. На декілька днів нас було засуджено їсти зовні під деревом, спати надворі у наметі та їздити в кузові вантажівки.
Через деякий час, наївно думаючи, що запах вивітрився, ми спробували підійти до дівчат (які пахнули нормально). Вони не дозволили нам наблизитися навіть на кілька метрів, завдаючи нестерпного болю юнацькому самолюбству!
Що ж, я маю визнати, що наслідки гріха зазвичай не такі самі, як сморід від секреторної рідини скунса. Більшість наслідків не є такими негайними і драматичними. Але раніше чи пізніше за всі гріхи доведеться розплачуватися наслідками.
Іноді наслідки гріха можуть здатися грішникові дуже незначними і ледь-ледь помітними. Ми можемо навіть переконати себе, як ми тоді робили, наближаючись до дівчат, що ніхто не зможе побачити наші гріхи, що вони надійно приховані. Але завжди для нашого Небесного Батька і часто для духовних та чутливих провідників, батьків та друзів наші гріхи сліпучо очевидні.
Я був разом зі старійшиною Річардом Г. Скоттом на вогнику для молоді і помітив п’ятьох молодих людей, чий вираз обличчя та пластика рухів майже волали про те, що в їхньому житті є духовні проблеми. Після зборів, коли я сказав про тих п’ятьох старійшині Скотту, він просто відповів: «Їх було восьмеро».
Ісая пророкував: «Вигляд їхнього обличчя свідчить проти них, і сповіщає, що гріх їхній точно такий, як у Содома, і вони не можуть сховати його» (2 Нефій 13:9; див. також Ісая 3:9).
Бог проголосив: «Того, хто грішить і не кається, буде викинуто» (див. УЗ 42:28). Так само як мене і мого двоюрідного брата було «викинуто» з нашого земного дому через нашу витівку, нас буде викинуто з дому нашого Небесного Батька, якщо ми не покаємося.
«Коли ми намагаємося сховати свої гріхи», як я намагався зробити це з допомогою лосьйону мого батька, що використовувався після гоління, «небеса віддаляються [і] Дух Господа засмучується» (див. УЗ 121:37). Ми втрачаємо свої духовні дари. Господь проголосив: «Той, хто не кається, від того буде забрано навіть те світло, що він отримав» (див. УЗ 1:33).
Кожен з нас має світло Христа, або сумління. Сумління постійно спонукає нас вибирати добро. Правильний вибір приносить добрі наслідки. З іншого боку, відтягування покаяння і продовження гріховної практики можна порівняти з постійним наступанням на скунса. Сморід ставатиме сильнішим з кожним наступним гріхом, відчужуючи нас все далі і далі від Бога і тих, кого ми любимо. Невдовзі ми станемо такими, як Ламан і Лемуїл, які, постійно роблячи поганий вибір, стали «поза почуттям» і вже не могли чути тихий, лагідний голос (див. 1 Нефій 17:45).
Якби я прислухався до свого сумління, коли воно вперше прошепотіло мені, що той жарт був недобрим, мені б не довелося пройти крізь увесь той страшний, смердючий осуд.
Через Нефія Спаситель навчав, що «ніщо нечисте не може жити з Богом; отже, вас буде знехтувано назавжди» (1 Нефій 10:21).
Але наш люблячий Небесний Батько знав наперед про наші слабкості, і, знаючи, що ми з вами будемо грішити і станемо нечистими, забезпечив нас процесом очищення від гріха, який—на відміну від томатного соку, молока та лужного мила—дійсно допомагає.
Він послав Спасителя, Свого Єдинонародженого Сина Ісуса Христа, викупити наші гріхи (див. Алма 22:14).
У Гефсиманському саду, коли Христос виявив досконалу послушність, Його відчай змусив Його, «Самого Бога, найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю, і кровоточити з кожної пори, і страждати тілом і духом» (див. УЗ 19:18). Тоді Він допустив, щоб Його було «піднято на хресті і вбито за гріхи світу» (1 Нефій 11:33).
Він «вистраждав біль за всіх людей, щоб усі люди могли покаятися і прийти до Нього». «І якою великою є його радість від тієї душі, що кається!» (див. УЗ 18:11, 13).
Спаситель вказав, як це визначити: «якщо людина покається у своїх гріхах—ось вона сповідає їх і залишить їх» (див. УЗ 58:43). Тоді здійснюється чудовне обіцяння: «… коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг» (Ісая 1:18).
Якщо Дух коле ваше серце, щоб ви виправили щось у вашому житті, знайте—ваша душа є дорогоцінною. Небесний Батько хоче, щоб ви були частиною Його вічної сім’ї.
Я з любов’ю молю вас: «Не відкладайте день свого покаяння» (Алма 34:33). Почніть цей процес негайно. Звільніться від смороду гріха за допомогою покаяння. Тоді, через Спокуту, Спаситель зможе вимити вас начисто. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.