Відповідь—Ісус
Якими б важкими чи приголомшливими не були випробування, ви завжди можете пам’ятати, що відповідь проста: це завжди Ісус.
Яка це честь промовляти до вас на цій сесії конференції. Сьогодні я звертаюся до вас як до друзів. В Євангелії від Івана Спаситель навчав, що ми Його друзі, якщо робимо те, що Він просить нас робити1.
Саме наша особиста і колективна любов до Спасителя і наші завіти з Ним поєднують нас разом. Як навчав президент Генрі Б. Айрінг: “Вам я хочу сказати, як сильно Господь любить вас і довіряє вам. Більш того, я хочу сказати, як сильно Він покладається на вас”2.
Коли Президент Рассел М. Нельсон покликав мене служити генеральним авторитетом, мене переповнили емоції. Це було приголомшливо. Ми, з моєю дружиною Джулі, з нетерпінням чекали суботньої післяобідньої сесії генеральної конференції. Під час підтримки я відчував смирення. Я ретельно рахував кроки до призначеного мені місця, щоб не впасти, маючи своє перше доручення.
Наприкінці тієї сесії сталося те, що глибоко вплинуло на мене. Члени кворуму стали в лінію і вітали нових генеральних авторитетів одного за одним. Кожен з них ділився своєю любов’ю і підтримкою. З сердечними обіймами вони казали: “Не хвилюйтеся—почувайтесь, як вдома”.
У наших стосунках зі Спасителем Він дивиться на серце і не дивиться на обличчя.3 Подумайте, як Він обрав Своїх апостолів. Він не звертав уваги на становище чи багатство. Він запрошує нас іти за Ним, і я вірю Він запевняє нас, що Він з нами.
Це послання особливо стосується молоді Церкви. Я бачу в вас те, що Президент Нельсон бачить у вас. Він сказав, що “в цьому поколінні молоді є щось безсумнівно особливе. Ваш Небесний Батько напевно має велику впевненість у вас, оскільки послав вас на землю в цей час. Ви народилися, щоб бути величними!”4
Я вдячний за те, чого навчаюся від молоді. Я вдячний за те, чого навчають мене мої діти, за те, чого навчають мене наші місіонери, і за те, чого навчають мене племінниці й племінники.
Не так давно я працював на нашій фермі зі своїм племінником Нешем. Йому шість років і він має щире серце. Він—мій улюблений племінник на ім’я Неш, і я вірю, що я його улюблений дядько з тих, хто виступає сьогодні на конференції.
Коли він допоміг мені з рішенням для нашого проєкту, я сказав: “Неше, це чудова ідея. Чому ти такий розумний?” Він подивився на мене з виразом в очах, в якому читалося: “Дядьку Раяне, як це так, що ти не знаєш відповіді на це запитання?”
Він просто знизав плечима, усміхнувся і впевнено сказав: “Ісус”.
Неш нагадав мені того дня про це просте, однак глибоке вчення. Відповідь на найпростіші запитання і найскладніші проблеми завжди однакова. Відповідь—Ісус Христос. Кожне рішення знаходиться в Ньому.
В Євангелії від Івана Спаситель сказав Своїм учням, що Він підготує для них місце. Хома був збентежений і сказав Спасителю:
“Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?”
“Промовляє до нього Ісус: “Я—дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”5.
Спаситель навчав Своїх учнів, що Він є дорогою, правдою і життям. Він є відповіддю на запитання про те, як прийти до Небесного Батька. Здобуття свідчення про Його божественну роль у нашому житті було тим, що я засвоїв в юності.
Коли я служив місіонером в Аргентині, Президент Хантер запросив нас зробити те, що глибоко вплинуло на моє життя. Він сказав: “Ми повинні знати Христа більше, ніж ми Його знаємо; ми повинні згадувати Його частіше, ніж ми Його згадуємо; ми повинні служити Йому доблесніше, ніж ми Йому служимо”6.
У той час я переймався тим, як бути кращим місіонером. То була відповідь: пізнати Христа, пам’ятати Його і служити Йому. Місіонери по всьому світу об’єднані в цій меті: “запрошувати людей прийти до Христа, допомагаючи їм прийняти відновлену євангелію, виявляючи віру в Нього і Його Спокуту, покаявшись, охристившись, прийнявши дар Святого Духа і витерпівши до кінця”7. Нашим друзям, які слухають місіонерів, я додаю своє запрошення прийти до Христа. Разом ми будемо прагнути пізнавати Його, пам’ятати Його і служити Йому.
Служіння на місії було священним часом у моєму житті. Будучи місіонером повного дня, під час останньої співбесіди з президентом Блеаром Пінкоком, той говорив про майбутню зміну провідників місії, оскільки їхнє з дружиною служіння також наближалося до завершення. Нам обом було сумно залишати те, що ми так любили. Він бачив, що мене непокоїла думка про те, що я вже не буду місіонером повного дня. Він був чоловіком великої віри і з любов’ю навчав мене, як і впродовж двох попередніх років. Він вказав на зображення Ісуса Христа над своїм столом і сказав: “Старійшино Олсен, все буде добре, бо це Його робота”. Я заспокоївся, знаючи, що Спаситель допоможе нам не лише тоді, коли ми служимо, але й завжди, якщо ми дозволимо Йому.
Сестра Пінкок навчала нас з глибин свого серця найпростішими фразами іспанською мовою. Коли вона сказала: “Jesucristo vive” (Ісус Христос живе), я знав, що це правда, і що Він живе. Коли вона сказала: “Elderes y hermanas, les amo” (старійшини і сестри, я вас люблю), я знав, що вона любить нас і хоче, щоб ми завжди йшли за Спасителем.
Недавно ми з дружиною мали благословення служити провідниками місії, щоб трудитися з чудовими місіонерами в Уругваї. Я б сказав, що то були найкращі місіонери у світі, і я вірю, що кожен провідник місії має ті самі почуття. Ці учні навчали нас кожного дня про наслідування Спасителя.
Під час регулярних співбесід одна з наших чудових сестер-місіонерок увійшла в офіс. Вона була успішною місіонеркою, чудовою тренеркою і відданою провідницею. Її поважали її напарниці і любили люди. Вона була слухняною, смиренною і впевненою. Наші попередні зустрічі були зосереджені на її районі проповідування та на людях, яких вона навчала. Ця зустріч була іншою. Коли я запитав її, як у неї справи, то побачив, що вона стурбована. Вона сказала: “Президенте Олсене, я не знаю, чи можу це робити. Я не знаю, чи буду колись достатньо хорошою. Я не знаю, чи можу я бути місіонеркою, якою сподівається мене бачити Господь”.
Вона була чудовою місіонеркою. Бездоганною в усьому. Мрією президента місії. Я ніколи не переживав за її здібності як місіонерки.
Слухаючи її, я не знав, що сказати. Я подумки помолився: “Небесний Батьку, це надзвичайна місіонерка. Вона—Твоя. Вона все робить правильно. Я не хочу зробити щось не так. Будь ласка, допоможи мені знати, що сказати”.
Ці слова прийшли до мене. Я сказав: “Hermana (сестро), мені дуже шкода, що ти почуваєшся так. Дозволь мені поставити тобі запитання. Якби ти навчала свою подругу, що мала б ті самі почуття, що б ти сказала їй?”
Вона подивилася на мене і усміхнулась. З безпомилковим місіонерським духом і переконанням вона сказала: “Президенте, це легко. Я б сказала їй, що Спаситель знає її досконало. Я б сказала їй, що Він живе. Він любить тебе. Ти достатньо хороша людина, і у тебе все вийде!”
Трохи усміхнувшись, вона сказала: “Гадаю, якщо це стосується наших друзів, тоді це стосується і мене”.
Коли у нас виникають запитання чи сумніви, ми можемо відчувати, що рішення є надто складними або що пошук відповідей надто бентежить. Пам’ятаймо, що супротивник, саме батько всієї брехні, є творцем безладу8.
Спаситель є Господарем простоти.
Президент Нельсон сказав:
“Супротивник досконало знає свою справу. Упродовж тисячоліть він видає добро за зло і зло—за добро. Його послання мають тенденцію бути голосними, зухвалими і хвастовитими.
“А послання від нашого Небесного Батька разюче відрізняються від них. Він спілкується з нами просто, тихо і з такою вражаючою ясністю, що ми не можемо зрозуміти Його неправильно”9.
Ми дуже вдячні за те, що Бог так полюбив нас, що послав Свого Сина. Він є відповіддю.
Президент Нельсон недавно сказав:
“Ще ніколи не було такої нагальної потреби в євангелії Ісуса Христа, як сьогодні. …
Ось чому робиться такий наголос на тому, щоб ми виконували Господнє повеління, яке Він дав Своїм учням: “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!”10
Тим, хто вибере служити, я можу засвідчити про благословення, які прийдуть, якщо ви будете прислухатися до заклику пророка. Коли ви служите, ви не самі. Це справа Спасителя. Вас буде покликано в певне місце, але більш важливо, що вас буде покликано до народу. Ви матимете велику відповідальність і благословення допомагати новим друзям зрозуміти, що відповіддю є Ісус.
Це Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і саме до неї ми належимо. Усе, що Президент Нельсон з любов’ю заохочує нас робити, наблизить нас до Спасителя.
Наша дивовижна молодь, включаючи мого племінника Неша, протягом усього вашого життя, якими б важкими чи приголомшливими не були випробування, ви завжди можете пам’ятати, що відповідь проста: це завжди Ісус.
Я приєднуюся до слів тих, кого ми підтримуємо як пророків, провидців і одкровителів, які багато разів казали, що ми любимо вас, ми дякуємо вам і ви потрібні нам. Ви частина цієї Церкви.
Я люблю Спасителя. Я свідчу про Його ім’я, самого Ісуса Христа. Я свідчу, що Він є “Начальник[ом] й Виконавц[ем] віри”11, і Він є Господарем простоти. Відповідь—Ісус. В ім’я Ісуса Христа, амінь.