Бог серед нас
Бог серед нас—і Його особисто запрошують брати участь в нашому житті й активно скеровувати Своїх дітей.
Упродовж віків Бог говорив через Своїх слуг, пророків1. Цього ранку ми мали привілей чути пророка Бога, який промовляє до всього світу. Ми любимо вас, Президенте Нельсон, і я закликаю кожного, де б хто не був, вивчати ваші слова й прислухатися до них.
Мені ще не було 12-ти років, коли моя сімʼя змушена була двічі залишати свою домівку і починати все з нуля серед хаосу, страхів і непевності, спричинених війною та розбіжністю політичних поглядів. Для мене то був тривожний час, а для моїх улюблених батьків він мав бути просто жахливим.
Мої батько і мати не дуже ділили той тягар з нами, чотирма дітьми. Вони, як тільки могли, зносили перевтому й страждання. Їхній страх мав бути гнітючим і не полишав їх ні на годину, ослабляючи їхню надію.
Той безрадісний час після Другої світової війни залишив свій слід у світі. Він залишив свій слід і на мені.
Тоді, у години найбільшої самотності, я часто замислювався: “А чи лишилася хоч якась надія у світі?”
Ангели серед нас
Розмірковуючи над цим питанням, я думав про наших молодих американських місіонерів, які в ті роки служили серед нас. Вони залишили свої затишні й безпечні домівки заради далекого світу і прибули у Німеччину—землю своїх недавніх ворогів,—щоб принести божественну надію нашому народу. Вони прибули не для того, щоб докоряти, повчати або ганьбити. Вони з готовністю віддавали своє молоде життя, не думаючи про земну винагороду, а тільки бажаючи допомогти іншим знайти ту радість і той мир, які відчули вони самі.
Для мене ці молоді чоловіки і жінки були досконалими. Я впевнений, що в них були недоліки, та я їх не бачив. Я завжди буду думати про них не як про людей, а як про ангелів світла й слави, служителів співчуття, великодушності та істини.
І хоч світ занурювався у цинізм, жорстокість, ненависть і страх, приклад і навчання цих молодих людей сповнювали мене надією. Запропоноване ними євангельське послання було чимось вищим за політичні переконання, історію, незадоволення, образи та особисті плани. Воно давало божественні відповіді на важливі запитання, які були в нас у ті важкі часи.
Суть послання була в тому, що Бог був живий і турбувався про нас, навіть у ці часи безладу, сумʼяття й хаосу. Що Він дійсно являвся в наш час, щоб відновити істину і світло—Свою євангелію і Свою Церкву. Що Він знову говорить до пророків; що Бог серед нас—і Його особисто запрошують брати участь в нашому житті й активно скеровувати Своїх дітей.
Вражає, скільки ми можемо дізнатися, коли ближче придивимося до плану спасіння й піднесення, плану щастя, який створено Небесним Батьком для Своїх дітей. Коли ми відчуваємо себе неважливими, покинутими і забутими, ми дізнаємося про те, в чому можемо бути впевненими: що Бог не забув про нас; що Він справді пропонує всім Своїм дітям щось неймовірне—стати “спадкоємцями Божими і співспадкоємцями Христовими”2.
Що це означає?
Що ми будемо жити вічно, отримаємо повноту радості3 і “успадкує[мо] престоли, царства, панування і влади”4.
Як же упокорює знання про те, що це чудове й божественне майбутнє є можливим—не тому, ким є ми, а тому, Ким є Бог.
Знаючи це, як ми могли коли-небудь сумувати, нарікати чи залишатися озлобленими? Як ми могли коли-небудь ходити, втупивши очі в землю, коли Цар царів запрошує нас полинути у неймовірне майбутнє божественного щастя?5
Спасіння посеред нас
Завдяки досконалій Божій любові до нас та вічній жертві Ісуса Христа наші гріхи—великі й малі—можуть бути викреслені і більше не згадуватися6. Ми можемо стояти перед Ним чистими, гідними і освяченими.
Моє серце переповнюється вдячністю за мого Небесного Батька. Я усвідомлюю, що Він не прирік Своїх дітей на те, щоб вони спотикалися у земному житті без надії на яскраве та вічне майбутнє. Він дав настанови, які відкривають шлях, що веде назад до Нього. І в центрі всього цього—Його улюблений Син, Ісус Христос7, і Його жертва заради для нас.
Нескінченна Спасителева Спокута цілковито змінює те, як ми можемо дивитися на свої провини і недоліки. Замість того, щоб затримуватися на них і відчувати себе у безвиході або не мати надії, ми можемо з них чогось навчитися і сповнитися надією8. Очищувальний дар покаяння дозволяє нам полишити свої гріхи і стати новим створінням9.
Завдяки Ісусу Христу наші невдачі не повинні визначати, ким ми є. Вони можуть поліпшити нас.
Ми, як ті музиканти, що повторюють і повторюють гами, можемо розглядати свої хибні кроки, недоліки та гріхи як нагоду краще пізнати себе, глибше і більш щиро любити інших та очистити себе через покаяння.
Якщо ми каємося, помилки не дискваліфікують нас. Вони є складовою розвитку.
Усі ми немовлята у порівнянні з тими істотами слави й величі, якими нас призначено стати. Жодний смертний не просувався від повзання до ходьби, а від ходьби до бігу без того, щоб часто не спотикатися, не забиватися і не мати синців. Так ми навчаємося.
Якщо ми щиро продовжуємо практикуватися, завжди прагнучи виконувати Божі заповіді і докладаючи зусиль, щоб каятися, терпіти до кінця і застосовувати те, чого навчилися, рядок за рядком, ми отримаємо більше світла у своїй душі10. І хоч тепер ми й не можемо цілком збагнути свій повний потенціал, ми “знаємо, що коли [Спаситель] з’явиться”, ми розгледимо Його образ в собі і “будемо бачити Його, як Він є”11.
Яке славетне обіцяння!
Так, світ у сумʼятті. І, так, у нас є слабкості. Однак нам не потрібно вішати голову у відчаї, бо ми можемо довіряти Богу, ми можемо довіряти Його Синові, Ісусу Христу, і ми можемо прийняти дар Духа, щоб Він направляв нас на цьому шляху до життя, сповненого радості і божественного щастя12.
Ісус серед нас
Я часто задумуюся над тим, чого б навчав і що робив би Ісус, якби Він був серед нас сьогодні?
Після Воскресіння Ісус Христос виконав Своє обіцяння відвідати Своїх “інших овець”13.
У “Книзі Мормона—Ще одному свідченні про Ісуса Христа” сказано про таку Його появу людям на Американському континенті. Ми маємо цей безцінний літопис як матеріальний доказ роботи Спасителя.
Люди, про яких йдеться у Книзі Мормона, жили на іншому кінці світу—їхня історія, культура та політичний клімат були зовсім не такими, як у людей, яких Він навчав під час Свого земного священнослужіння. Та все ж Він навчав їх багатьох таких же речей, що і у Святій землі.
Чому Він так чинить?
Спаситель завжди навчає вічних істин. Вони стосуються людей у кожному столітті і у будь-яких обставинах.
Його послання було і є посланням про надію і приналежність—свідченням про те, що Бог, наш Небесний Батько, не полишив Своїх дітей.
Що Бог серед нас!
Двісті років тому Спаситель знову прийшов на землю. Разом з Богом Батьком Він явився 14-річному Джозефу Сміту і розпочав Відновлення євангелії та Церкви Ісуса Христа. Від того дня небеса відкрилися і небесні посланці спускалися із залів безсмертної слави. Світло і знання пролилися від небесного престолу.
Господь Ісус Христос знову говорив до світу.
Що Він сказав?
На наше щастя, багато з Його слів записано у книзі Учення і Завіти—вони доступні для кожного у світі, хто бажає прочитати і дослідити їх. Якими ж безцінними є для нас ці слова сьогодні!
І нам не слід дивуватися, дізнаючись, що Спаситель знову навчає суті основного послання Своєї євангелії: “Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, усією своєю могутністю, розумом і силою; і в імʼя Ісуса Христа служи Йому”14. Він надихає нас шукати Бога15 і жити за вченнями, які Він відкрив Своїм слугам, пророкам16.
Він навчає нас любити одне одного17 і “сповн[итися] милосердям до всіх людей”18.
Він запрошує нас бути Його руками і ходити, добро чинячи19. “Любімо не словом, … але ділом та правдою!”20
Він закликає нас уважно поставитися до Його важливого доручення: любити, ділитися, запрошувати всіх до Його євангелії та Його Церкви21.
Він наказує нам будувати святі храми, відвідувати їх та служити в них22.
Він навчає нас ставати Його учнями—щоб наші серця не боролися за особисту владу, особисте багатство, схвалення чи становище. Він навчає нас “відкласти те, що від цього світу, і прагнути того, що від кращого”23.
Він спонукає нас прагнути радості, обізнаності, миру, щастя24 й обіцяння безсмертя та вічного життя25.
Зробімо ж цей наступний крок. Уявіть, що Ісус прийшов сьогодні у ваш приход, вашу філію або до вас додому. Як би це було?
Він би подивився прямо у вашу душу. Усе зовнішнє втратило б свою важливість. Він би побачив вас такими, якими ви є. Він би знав бажання вашого серця.
Лагідних і смиренних Він би підняв.
Недужих Він би зцілив.
Тим, хто сумнівається, Він дав би віру й сміливість повірити.
Він навчав би нас відкрити своє серце Богові й простягнути руку іншим.
Він би оцінив і вшанував чесність, смиренність, цілісність, вірність, співчуття й милосердя.
Один погляд в Його очі—і ми вже ніколи б не були такими, як були раніше. Ми б навіки змінилися. Ми б змінилися, глибоко усвідомивши, що, справді, Бог серед нас.
Що ж ми будемо робити?26
Я з добротою згадую того молодого чоловіка, яким я був у свої юні роки. Якби я міг повернутися в той час, я б утішив його і сказав, щоб він залишався на правильному шляху й продовжував пошук. І я попросив би його запросити Ісуса Христа у своє життя, бо Бог серед нас!
Вам, моїм дорогим братам і сестрам, моїм друзям, та всім, хто шукає відповідей, істину й щастя, я даю ту саму пораду: продовжуйте пошук з вірою і терпінням27.
Просіть, і ви отримаєте. Стукайте, і буде відчинено вам28. Довіряйте Господу29.
У нашому щоденному житті це наше найважливіше завдання і наша благословенна можливість—несподівано зустрітися з Богом.
Якщо ми позбуваємося гордині і йдемо до Його престолу зі скрушеним серцем та упокореним духом30, то Він наближатиметься до нас31.
Якщо ми прагнемо наслідувати Ісуса Христа і йти шляхом учнівства, рядок за рядком, то настане день, коли ми відчуємо, що таке мати той неймовірний дар—отримати повноту радості.
Мої улюблені друзі, ваш Небесний Батько любить вас досконалою любовʼю. Він довів Свою любов безліччю способів, а найбільше тим, що віддав Свого Єдинонародженого Сина як жертву і як дар Своїм дітям, щоб стало реальним наше повернення до наших небесних батьків.
Я свідчу, що наш Небесний Батько живе, що Ісус Христос веде Свою Церкву, що Президент Рассел М. Нельсон є Його пророком.
У цю радісну Великодню пору я висловлюю вам свою любов і даю вам благословення. Відкрийте своє серце нашому Спасителю і Викупителю, якими б не були ваші обставини, випробування, страждання чи помилки; ви можете знати, що Він живе, що Він любить вас і завдяки Йому ви ніколи не будете самотні.
Бог серед нас.
Про це я свідчу у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.