2010–2019
Дотримання наших обіцянь і завітів
Жовтнева генеральна конференція 2019 р.


Дотримання наших обіцянь і завітів

Я запрошую вас обміркувати обіцяння та завіти, які ви укладаєте з Господом та іншими, будучи цілісними та знаючи, що ви зв’язані своїм словом.

Дорогі брати і сестри, наприкінці цієї сесії нехай кожен з нас збереже у своєму серці принесені сьогодні свідчення про істини євангелії Ісуса Христа. Ми благословенні цим священним, проведеним разом часом, коли ще раз підтверджуємо наше обіцяння Господу Ісусу Христу, що ми Його слуги, а Він---наш Спаситель.

Я багато думаю про важливість надання обіцянь, укладання завітів та дотримання їх. Наскільки для вас важливо дотримуватися слова? Бути гідними довіри? Робити те, що обіцяли? Намагатися шанувати ваші священні завіти? Бути цілісними? Дотримуючись наших обіцянь Господу та іншим, ми повертаємось шляхом завітів до нашого Небесного Батька і відчуваємо Його любов у нашому житті.

Наш Спаситель Ісус Христос є великим Взірцем в укладанні та дотриманні завітів та обіцянь. Він прийшов на землю, пообіцявши виконати волю Батька. Він словом і ділом навчав євангельським принципам. Він викупив наші гріхи, щоб ми могли жити знову. Він виконав кожне Своє обіцяння.

Чи можна сказати те ж саме стосовно кожного з нас? У чому небезпека, якщо ми будемо трошки обманювати, трошки піддаватися спокусі або не до кінця виконувати те, що пообіцяли? Що як ми відступимо від своїх завітів? Чи люди прийдуть до Христа, побачивши світло нашого прикладу? Чи ви є людиною слова? Виконання обіцянь---це не просто звичка; це риса характеру, притаманна учням Ісуса Христа.

Завжди пам’ятаючи про наші слабкості у смертному житті, Господь пообіцяв: “Будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас”1. Я відчував Його присутність, коли потребував підбадьорення, втішення, або більшого духовного розуміння та сили, і це приводило мене до глибокого смирення; і я вдячний за Його божественне напарництво.

Господь сказав: “Кожна душа, яка облишить свої гріхи і прийде до Мене, і прикличе Моє імʼя, і слухатиметься Мого голосу, і дотримуватиметься Моїх заповідей, побачить Моє обличчя і знатиме, що Я є”2. Це, мабуть, Його головне обіцяння.

Я дізнався про важливість дотримання свого слова ще в юні роки. Один з прикладів цього---це коли я стояв струнко, декламуючи Присягу скаута. Наша співпраця з Бойскаутами Америки, яка зараз завершується, завжди буде важливим спадком для мене і для цієї Церкви. Скаутській організації, багатьом чоловікам і жінкам, які старанно служили скаутськими провідниками, матерям---справжня пошана належить їм---і молодим чоловікам, які брали участь у програмі, ми кажемо: “Дякуємо”.

На цій сесії наш дорогий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, та старійшина Квентін Л. Кук оголосили про зміни, які знову посилять нашу увагу на молоді та допоможуть узгодити діяльність наших організацій з істинами, отриманими через одкровення. Крім того, лише минулої неділі Президент Нельсон та президент М. Рассел Баллард пояснили суть нової Програми для молоді та дітей Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів для всієї Церкви. Це всесвітня програма, зосереджена на нашому Господі та Спасителі, Ісусі Христі. Перше Президентство та Кворум Дванадцятьох Апостолів об’єднані у цьому новому напрямку, і я особисто свідчу, що Господь скеровує кожен наш крок на цьому шляху. Я радію за дітей та молодь Церкви, адже вони відчують цю посилену увагу на них, як вдома, так і в Церкві,---у вивченні євангелії, служінні та заходах, а також в особистому розвитку.

Темою 2020 року для молоді стало класичне обіцяння Нефія “піду і зроблю”. Він написав: “І сталося, що я, Нефій, сказав моєму батькові: Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм”3. Хоча це було сказано давно, ми в цій Церкві дотримуємося цього обіцяння сьогодні.

“Піти і зробити” означає підніматися над шляхами світу, отримувати особисте одкровення і діяти згідно з ним, жити праведно з надією та вірою в майбутнє, укладати завіти йти за Ісусом Христом і дотримуватися їх, і таким чином зростати в нашій любові до Нього, Спасителя світу.

Завіт---це двостороннє обіцяння між нами та Господом. Як члени Церкви ми обіцяємо, укладаючи завіт під час хрищення, що візьмемо на себе ім’я Ісуса Христа і будемо жити, як Він жив. Подібно до тих, хто христився біля вод Мормона, ми укладаємо завіт стати Його народом, “нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими; … сумувати з тими, хто сумує; … співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях”4. Наше служіння одне одному в Церкві є відображенням нашого зобов’язання шанувати саме ці обіцяння.

Коли ми приймаємо причастя, ми поновлюємо той завіт взяти на себе Його ім’я та даємо додаткові обіцяння щодо вдосконалення. Наші щоденні думки і дії, як великі, так і малі, свідчать про нашу відданість Йому. Взамін Він дає таке священне обіцяння: “А якщо ви завжди памʼятатимете Мене, Мій Дух буде завжди з вами”5.

Сьогодні я хочу запитати: чи ми дотримуємося наших обіцянь і завітів? Чи іноді ставимося до них нещиро, недбало укладаємо їх, а тому з легкістю порушуємо? Коли ми комусь кажемо: “Я молитимусь за тебе”, чи ми молимось? Коли ми обіцяємо: “Я допоможу”, чи ми це робимо? Коли ми беремо зобов’язання сплатити борг, чи ми сплачуємо? Коли ми піднімаємо руки на знак підтримки когось з членів Церкви у новому покликанні, чи ми підтримуємо?

Одного вечора, коли я був юнаком, моя мати сіла зі мною на краю свого ліжка і почала палко говорити про важливість дотримання Слова мудрості. “Вже багато років я знаю з досвіду інших,---сказала вона,---до якої втрати духовності та чутливості призводить порушення Слова мудрості”. Вона подивилася мені прямо в очі, і я відчув, як її слова зворушили моє серце: “Пообіцяй мені сьогодні, Ронні [вона називала мене Ронні], що ти завжди дотримуватимешся Слова мудрості”. Я урочисто пообіцяв їй і всі ці роки я дотримувався свого слова.

Це зобов’язання добре служило мені в юнацтві та пізніше, коли я перебував у колі бізнесменів, які часто вживали алкоголь. Я заздалегідь прийняв рішення---дотримуватися законів Бога, і я ніколи не змінював його. Господь сказав: “Я, Господь, зв’язаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння”6. Що Він каже тим, хто живе за Словом мудрості? Що ми матимемо обіцяння здоров’я, сили, мудрості, знання, й ангели захищатимуть нас7.

Кілька років тому ми з сестрою Разбанд були в храмі в Солт-Лейк-Сіті на запечатуванні однієї з наших дочок. Коли ми стояли зовні з нашою молодшою дочкою, яка ще за віком не могла відвідати церемонію, ми говорили з нею про те, наскільки важливо запечатитись у священному храмі Бога. Як навчила мене моя мати за багато років до цього, ми сказали своїй дочці: “Ми хочемо, аби ти була надійно запечатана у храмі, і ми хочемо, щоб ти пообіцяла нам, що, коли ти знайдеш вічного супутника, ви призначите дату свого запечатування в храмі”. Вона дала нам слово.

Зображення
Дочка старійшини Разбанда зі своїм чоловіком

Потім вона казала, що ця розмова та її обіцяння захищали її та нагадували, “що було найважливішим”. Пізніше вона уклала священні завіти, запечатавшись зі своїм чоловіком у храмі.

Президент Нельсон навчав: “Ми … збільшуємо силу Спасителя в нашому житті, коли складаємо священні завіти і з точністю їх виконуємо. Наші завіти зв’язують нас з Ним і дають нам божественну силу”8.

Якщо ми виконуємо обіцяння, дані одне одному, ми ймовірніше будемо виконувати обіцяння, дані Господу. Пам’ятайте слова Господа: “Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,---те Мені ви вчинили”9.

Поміркуйте разом зі мною над прикладами обіцянь із Писань. Аммон та сини Мосії з Книги Мормона взяли на себе зобов’язання “проповідувати слово Бога”10. Коли Аммона схопили ламанійці, його привели до їхнього царя Ламонія. Він пообіцяв царю: “Я буду твоїм слугою”11. Коли прийшли загарбники, щоб вкрасти отари царя, Аммон повідрубував їм руки. Цар був настільки вражений, що став слухати послання Аммона про євангелію і був навернений.

Рут зі Старого Завіту обіцяла своїй свекрусі: “Куди підеш ти, туди піду й я”12. Вона дотрималася свого слова. Добрий самарянин у притчі з Нового Завіту обіцяв господарю гостиниці, якщо той піклуватиметься про пораненого подорожуючого: “Як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся”13. Зорам з Книги Мормона обіцяв піти в пустиню з Нефієм та його братами. Нефій розповів: “Коли Зорам присягнув нам, наші побоювання щодо нього зникли”14.

А як щодо давнього обіцяння в Писаннях, “даного батькам”, що “серця дітей повернуться до їхніх батьків?”15 У доземному житті, коли ми обрали план Бога, ми обіцяли допомагати збирати Ізраїль по обидва боки завіси. “Ми стали партнерами з Господом,---пояснив старійшина Джон А. Відсоу багато років тому.--- І тоді здійснення цього плану стало не тільки роботою Батька й роботою Спасителя, але також і нашою роботою”16.

“Це збирання є найважливішим з того, що відбувається на землі сьогодні,---сказав Президент Нельсон, подорожуючи світом.--- Коли ми говоримо про збирання, ми просто кажемо таку фундаментальну істину: що кожен з дітей нашого Небесного Батька, по обидва боки завіси, заслуговує на те, щоб почути послання відновленої євангелії Ісуса Христа”17.

Як апостол Господа Ісуса Христа, я завершую запрошенням та обіцянням. По-перше, запрошення: Я запрошую вас обміркувати обіцяння та завіти, які ви укладаєте з Господом та іншими, будучи цілісними та знаючи, що ви зв’язані своїм словом. По-друге, я обіцяю вам: якщо ви це зробите, Господь затвердить ваші слова і благословить ваші дії, коли ви прагнутимете із невтомною старанністю розбудовувати ваше життя, ваші сім’ї та Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Він перебуватиме з вами, мої дорогі брати і сестри, і ви зможете із впевненістю очікувати, що вас “приймуть на небесах, щоб завдяки цьому [ви] могли жити з Богом у стані нескінченного щастя … бо Господь Бог сказав це”18.

Про це я свідчу і даю обіцяння в ім’я Ісуса Христа, амінь.