Спасительні обряди принесуть нам чудове світло
Участь в обрядах і шанування пов’язаних з ними завітів, принесе вам чудове світло і захист у цьому світі, який дедалі більше вкривається темрявою.
Брати і сестри, разом з вами я радію євангелії або вченню Христа.
Якось один друг старійшини Ніла Л. Андерсена, тоді сімдесятника, запитав його, як відчуваєш себе, коли виступаєш перед 21000 людей в Конференц-центрі. Старійшина Андерсен відповів: “Ти хвилюєшся не через 21000 людей, а через 15 Братів, які сидять за тобою”. Тоді я усміхнувся, але зараз відчуваю це. Як же я люблю і підтримую цих 15 чоловіків, як пророків, провидців і одкровителів.
Господь сказав Аврааму, що через його сім’я і через священство всі сім’ї землі будуть благословенні “благословеннями євангелії, … саме життя вічного” (Авраам 2:11; див. також вірші 2–10).
Ці обіцяні благословення євангелії і священства були відновлені на землі, а потім, у 1842 році, пророк Джозеф Сміт виконав обряд ендаументу для обмеженої кількості чоловіків і жінок. Мерсі Філдінг Томпсон була одною з них. Пророк сказав їй: “Цей [ендаумент] виведе тебе з темряви в чудесне світло”1.
Сьогодні я хочу зосередитися на спасительних обрядах, які принесуть і мені, і вам, чудове світло.
Обряди і завіти
У довіднику Стійкі у вірі ми читаємо: “У Церкві обряд є священною, формальною дією, що виконується владою священства. Обряди[, які] є необхідними для піднесення … називаються спасительними обрядами. До них відносяться хрищення, конфірмація, висвячення в Мелхиседекове священство (для чоловіків), храмовий ендаумент і запечатування шлюбу”2.
Старійшина Девід А. Беднар навчав: “Обряди спасіння і піднесення, які виконуються у відновленій Церкві Господа, … є дозволеними каналами, через які благословення й сили небес можуть вливатися в життя людини”3.
Подібно до двох сторін монети, всі спасительні обряди супроводжуються завітами з Богом. Бог пообіцяв нам благословення, якщо ми віддано шануємо ці завіти.
Пророк Амулек проголосив: “Це … є часом … підготуватися до зустрічі з Богом” (Алма 34:32). Як ми готуємося? Гідно отримуючи обряди. Ми також повинні, як сказав Президент Рассел М. Нельсон: “Залишатися на шляху завітів”. Президент Нельсон продовжував: “Ваше зобов’язання іти за Спасителем шляхом укладання і дотримання завітів з Ним відкриє двері всім духовним благословенням і привілеям, доступним чоловікам, жінкам і дітям, де б вони не жили”4.
Джон і Бонні Ньюмени, як і багато хто з вас, отримали духовні благословення, обіцяні Президентом Нельсоном. Однієї неділі, після відвідування Церкви зі своїми трьома маленькими дітьми, Бонні сказала Джону, який не був членом Церкви: “Я не можу робити це сама. Тобі треба вирішити, будеш ти відвідувати мою Церкву з нами, чи вибереш церкву, в яку б ми могли ходити разом, але дітям потрібно знати, що їхній батько теж любить Бога”. Наступної неділі і кожної неділі після цього Джон не тільки відвідував Церкву, а протягом років служив, граючи на піаніно для багатьох приходів, філій та Початкових товариств. Я мав привілей зустрітися з Джоном у квітні 2015 року, і під час тієї зустрічі ми говорили про те, що найкращий спосіб, в який він міг виявити свою любов до Бонні,—привести її у храм. Але цього не могло статися, поки він не христиться.
Після 39 років відвідування Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Джон охристився у 2015 році. Рік потому Джон і Бонні запечаталися у храмі в Мемфісі, штат Теннессі, через 20 років після того, як Бонні отримала власний ендаумент. Їхній 47-річний син, Роберт, так висловився про свого батька: “Тато дуже розквітнув з того часу, як отримав священство”. Бонні додала: “Джон завжди був веселою й життєрадісною людиною, але саме отримання обрядів і шанування його завітів посилило його доброту”.
Спокута Христа і Його приклад
Багато років тому Президент Бойд К. Пекер застерігав: “Хороша поведінка без обрядів євангелії ні викупить людство, ні піднесе його”5. Насправді нам потрібні не лише обряди і завіти, щоб повернутися до нашого Батька, а і Його Син, Ісус Христос, і Його Спокута.
Цар Веніямин навчав, що тільки в імені Христа і через Нього спасіння може прийти до дітей людських (див. Мосія 3:17; див. також Уложення віри 1:3).
Своєю Спокутою Ісус Христос викупив нас від наслідків Падіння Адама і уможливив наше покаяння та майбутнє піднесення. Своїм життям Він показав приклад, що ми маємо отримати спасительні обряди, в яких “явлена сила божественності” (УЗ 84:20).
Після того, як Спаситель отримав обряд хрищення, щоб “виповнилася вся праведність” (див. 2 Нефій 31:5–6), Сатана спокушав Його. Так само і наші спокуси не закінчуються після хрищення або запечатування, але отримання священних обрядів і шанування пов’язаних з ними завітів сповнюють нас чудовим світлом і дають нам силу протистояти спокусам та долати їх.
Застереження
Ісая пророкував, що в останні дні “осквернилась земля, … бо … [обряд] порушили” (Ісая 24:5; див. також УЗ 1:15).
У подібному застереженні, наданому через одкровення пророку Джозефу Сміту, сказано, що деякі люди “наближаються до [Господа] своїми вустами, … [і] вони навчають заповідей людських як учення; мають тільки вигляд божественності, але заперечують саму силу її” (Джозеф Сміт—Історія 1:19).
Павло також застерігав, що багато хто матиме “вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!” (2 Тимофію 3:5). Я повторю: відвертайтесь від таких.
Багато того, що відволікає у житті, та його спокуси подібні до хижих вовків (див. Матвій 7:15). Тільки істинний пастир підготує, захистить і попередить вівцю й отару, коли наближатимуться ці вовки (див. Іван 10:11–12). Як вівчарі, які прагнуть наслідувати досконалого Доброго Пастиря, чи не є ми пастирями нашої власної душі і душ інших людей? Якщо ми уважні і підготовлені, то маючи пораду пророків, провидців і одкровителів, яких ми щойно підтримали, та силу й дар Святого Духа, ми зможемо побачити, як наближаються вовки. І навпаки, якщо ми легковажні пастирі своєї власної душі та душ інших людей, можливі втрати. Легковажність призводить до втрат. Я запрошую кожного з вас бути вірним пастирем.
Досвід і свідчення
Причастя—це обряд, який допомагає нам залишатися на шляху, а якщо ми гідно причащаємося—це свідчить про те, що ми зберігаємо завіти, пов’язані з усіма іншими обрядами. Кілька років тому, коли ми з моєю дружиною Анітою служили в місії Літл Рок, штат Арканзас, я пішов з двома молодими місіонерами, щоб навчати. Під час уроку хороший брат, якого ми навчали, сказав: “Я був у вашій церкві; чому ви мусите їсти хліб і пити воду кожної неділі? У нашій церкві ми робимо це двічі на рік—на Великдень й на Різдво, і це дуже значні події”.
Ми розповіли йому, що нам заповідано “збира[т]ися часто, щоб причащатися хлібом і вином” (Мороній 6:6; див. також УЗ 20:75). Ми вголос прочитали Матвій 26 і 3 Нефій 18. Він відповів, що все ще не бачить необхідності в цьому.
Тоді ми поділилися з ним наступним порівнянням: “Уявіть собі, що ви потрапили в дуже серйозну автомобільну аварію. Вас поранено і ви втратили свідомість. Проїжджаючи повз вас, хтось бачить, що ви знепритомніли, і набирає номер швидкої допомоги. За вами доглядають і ви приходите до свідомості”.
Ми запитали цього брата: “Коли ви зможете зрозуміти, де знаходитеся, про що ви запитаєте?”
Він відповів: “Я захочу дізнатись, як я потрапив туди, і хто мене знайшов. Я захочу щодня дякувати йому за спасіння мого життя”.
Ми розповіли цьому хорошому братові про те, як Спаситель врятував наше життя, і як нам потрібно дякувати Йому кожного, кожного, кожного дня!
Тоді ми запитали його: “Знаючи, що Він віддав Своє життя за вас і за нас, як часто ви захочете їсти хліб і пити воду, як символи Його тіла і крові?”
Він відповів: “Я зрозумів, я зрозумів!” Але є ще дещо. У вашій церкві не так жваво, як у нашій”.
На це ми відповіли так: “Що б ви зробили, якби у ваші двері зайшов Спаситель Ісус Христос?”
Він сказав: “Я б відразу ж став перед Ним на коліна”.
Ми запитали: “Хіба не це ви відчуваєте, коли заходите в каплиці святих останніх днів—благоговіння до Спасителя?”
Він відповів: “Я зрозумів, я зрозумів!”
Він прийшов до Церкви тієї Великодньої неділі і продовжував приходити.
Я запрошую кожного з нас запитати себе: “Які обряди, включаючи причастя, мені потрібно отримати, і які завіти мені потрібно укласти, дотримуватись їх і шанувати?” Я обіцяю, що участь в обрядах і шанування пов’язаних з ними завітів, принесе вам чудове світло і захист у цьому світі, який дедалі все більше вкривається темрявою. В ім’я Ісуса Христа, амінь.