2010–2019
Свідок Бога
Жовтень 2016 р.


Свідок Бога

Я пропоную вам припинити відчувати вину стосовно будь-якої якості, якої, на вашу думку, вам не вистачає, коли ви ділитеся євангелією. Краще моліться, щоб “бути свідками Бога”. Це набагато сильніша мотивація, ніж вина.

Багато важливої роботи Бога залишається невидимою в очах світу. Шосте століття до народження Христа принесло відомих мислителів, таких як Конфуцій в Китаї і Будда у Східній Індії, але сила Божого священства була на Даниїлі, пророці, який жив у полоні під час правління Вавилонського царя Навуходоносора.

Занепокоєний сном уночі, цар Навуходоносор вимагав, щоб його чарівники й чаклуни розповіли йому те, що йому наснилося, і розтлумачили сон. Звичайно ж, вони не могли розповісти цареві про те, що той бачив уві сні, і запротестували. “Нема на суходолі людини, що могла б [зробити це, і жоден цар] не питався такої речі”1. Цар Навуходоносор розгнівався через їхню неспроможність зробити це, і гнівно проголосив, що всіх порадників слід вигубити.

Даниїл, один з мудреців царя, молився, просячи “милості … Бога … на цю таємницю”2.

Сталося диво. Таємницю, яку бачив цар уві сні, було відкрито Даниїлу.

Даниїла привели до царя. “Чи ти можеш об’явити мені сон, якого я бачив, та його розв’язку?”

Даниїл відповів:

“Ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники [не можуть розповісти тобі про те, що ти бачив уві сні]. …

Але є на небесах Бог, що [може відкрити ці речі, і] Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. …

Небесний Бог,—сказав Даниїл,—поставить царство—[з гори відірветься камінь сам, не руками, який стане великою горою і наповнить всю землю, і воно] навіки не зруйнується, … а … буде стояти навіки.

Сон цей,—сказав Даниїл,—певний, і певна його розв’язка!”3

Коли його сон було пояснено і розв’язано, цар впевнено сказав: “Ваш Бог—це Бог над богами та Пан над царями”4.

Завдяки чудесному втручанню Бога, Даниїл пророкував про майбутнє відновлення на землі євангелії Ісуса Христа—царства, яке наповнить усю землю, “[і] навіки не зруйнується, … а … буде стояти навіки”.

Кількість членів Церкви в останні дні буде відносно невеликою, як пророкував Нефій, однак вони будуть по всьому лицю землі, а сила й обряди священства будуть доступні всім, хто бажає цього, наповнюючи землю, як передрікав Даниїл5.

У 1831 році пророк Джозеф Сміт отримав таке одкровення: “Ключі царства Бога [і збирання Ізраїля з чотирьох частин землі] ввірені людині на землі, і звідти покотиться євангелія аж до кінців землі, наче камінь, який відсічено від гори без рук, покотиться, доки він не наповнить усю землю”6.

Наш спільний обов’язок

Збирання Ізраїля—це диво. Це схоже на величезний пазл, чиї деталі будуть поставлені на місце перед славетними подіями Другого пришестя. Саме так, як нас може приголомшити гора детальок пазлу, ймовірно, й перші святі ставилися до доручення нести відновлену євангелію до всього світу, як до майже нездійсненного завдання. Але вони почали виконувати його—людина за людиною, пазл за пазлом, знаходячи рівні краї, працюючи над тим, щоб правильно побудувати цю божественну роботу. Мало-помалу камінь, відсічений без рук, почав котитися; з сотень до тисяч, до десятків тисяч, а зараз вже до мільйонів святих останніх днів, які уклали завіти в усіх народах, з’єднують деталі пазлу цієї чудової роботи й дива.

Зображення
Величезний пазл

Кожен з нас є деталлю пазлу і кожен з нас допомагає ставити на свої місця інші невід’ємні деталі. Ви важливі у цій величній справі. Тепер ми ясно бачимо майбутнє. Ми бачимо, що диво продовжується, і рука Господа скеровує нас, коли ми заповнюємо пробіли, які залишилися. Тоді “Великий Єгова … скаже, що роботу виконано”7, і повернеться у величі й славі.

Зображення
Кожен з нас є деталлю пазлу

Президент Томас С. Монсон сказав: “Зараз для членів Церкви і для місіонерів настав час іти разом, працювати разом, … щоб приводити душі до Нього. … Він допомагатиме в нашій роботі, якщо ми будемо діяти з вірою, щоб виконувати Його роботу”8.

Божественно призначений обов’язок, який колись лежав головним чином на плечах місіонерів повного дня, зараз лежить на кожному з нас. Всі ми бажаємо ділитися відновленою євангелією і мені приємно, що тисячі людей христяться кожного тижня. Але, навіть маючи це чудове благословення, наша турбота про наших братів і сестер та бажання догодити Богу, переконливо спонукають нас невідкладно поширювати і зміцнювати царство Бога по всьому світу.

Межі вини

Навіть, маючи сильне бажання ділитися євангелією, можливо, ваші спроби в минулому принесли вам небагато радості. Можливо, ви почуваєтеся, як мій друг, який сказав: “Я розповідав про Церкву членам нашої сім’ї та друзям, але мало хто зацікавився, і з кожною невдачею я все більше вагався. Я знаю, що маю робити більше, але я застряг і відчуваю велику вину”.

Давайте подивимося, чи зможу я допомогти.

Відчуття вини відіграє важливу роль, бо воно спонукає нас до змін, які нам потрібно зробити, але є межі, до яких відчуття вини допомагатиме нам.

Вина схожа на акумулятор автомобіля, який заправляється пальним. Він може забезпечити автомобіль світлом, запустити двигун і увімкнути фари, але він не забезпечить пальним довгу подорож попереду. Самого акумулятора не достатньо. Як і відчуття вини.

Я пропоную вам припинити відчувати вину стосовно будь-якої якості, якої, на вашу думку, вам не вистачає, коли ви ділитеся євангелією. Краще моліться, як навчав Алма, щоб мати можливості “бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях … щоб [інші] могли бути викуплені Богом, і причислені до тих, хто в першому воскресінні, [і] мати вічне життя”9. Це набагато сильніша мотивація, ніж вина.

Якщо ми свідки Бога в усі часи і в усіх місцях, це відображатиметься і в тому, як ми живемо, і в тому, як ми говоримо.

Будьте відкритими стосовно вашої віри в Христа. Коли вам випаде нагода, говоріть про Його життя, Його вчення і Його незрівнянний дар для всього людства. Поділіться Його могутніми істинами з Книги Мормона. Він дав нам таке обіцяння: “Кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я”10. Я обіцяю вам: якщо ви часто і щиро молитиметеся про можливості “бути свідками Бога”, такі можливості приходитимуть, і тих, хто прагне більше світла і знання, пошлють вам назустріч. Коли ви реагуватимете на духовні спонукання, Святий Дух доноситиме ваші слова до серця іншої людини, і одного дня Спаситель визнає вас перед Своїм Батьком.

Спільні зусилля

Духовна робота з допомоги комусь прийти в царство Бога потребує групових зусиль. Якомога скоріше залучіть до неї місіонерів і моліться про небесну допомогу. Але пам’ятайте, розклад навернення іншої людини не завжди такий, яким бачите його ви11.

Камла Персенд, з Маврикійських островів, навчалася в медичному університеті в Бордо, Франція, коли ми зустрілися з нею в лютому 1991 року. Ми молилися сім’єю, щоб мати змогу поділитися євангелією з кимось, хто шукав істину, і ми навчали її у нас вдома. Я мав привілей охристити її, але ми були не найголовнішим фактором, завдяки якому Камла приєдналася до Церкви. Друзі, місіонери і навіть члени сім’ї були “свідками Бога” в її рідній країні, і одного дня, у Франції, коли настав час Камли, вона прийняла рішення христитися. Зараз, 25 років потому, всі благословення того рішення огорнули її, і її син служить місіонером на Мадагаскарі.

Зображення
Камла Персенд з сім’єю

Будь ласка, не ставтеся до своїх зусиль ділитися любов’ю Спасителя з іншими, як до іспиту: склав/не склав, визначаючи оцінку тим, наскільки позитивно ваші друзі відреагували на ваші почуття або запрошення зустрітися з місіонерами12. Своїми земними очима ми не можемо ні оцінити вплив наших зусиль, ні встановити розклад навернення. Коли ви ділитеся з іншими любов’ю Спасителя, ваша оцінка завжди найвища.

Деякі уряди обмежили роботу місіонерів, що спонукає наших чудових членів Церкви виявляти ще більш сміливість у тому, щоб “бути свідками Богa в усі часи і в усьому”.

Надія з Москви часто дарує іншим Книгу Мормона у подарунковій скрині, засипаючи її великою кількістю цукерок. “Я кажу людям,—пояснює вона,—що це найсолодший дар, який я можу надати їм”.

Невдовзі після свого хрищення в Україні, Світлана відчула, що має поділитися євангелією з чоловіком, якого вона часто бачила в автобусі. Коли той чоловік вийшов на своїй зупинці, вона спитала: “Чи хотіли б ви більше дізнатися про Бога?” Чоловік відповів: “Так”. Місіонери навчали Віктора і він охристився. Пізніше він і Світлана запечаталися у Фрайберзькому храмі, Німеччина.

Будьте уважні, ваші благословення можуть приходити неочікуваними шляхами.

Сім років тому, ми з Кеті зустріли Дієго Гомеса і його прекрасну сім’ю в Солт-Лейк-Сіті. Разом з нами вони відвідали день відкритих дверей храму, але з подякою відхилили наше запрошення більше дізнатися про Церкву. Минулого травня мені несподівано зателефонував Дієго. Певні події в його житті спонукали його стати на коліна. Він сам знайшов місіонерів, прослухав бесіди і був готовий христитися. 11 червня цього року я увійшов у води хрищення разом зі своїм другом і учнем Христа—Дієго Гомесом. Його навернення мало власний розклад і прийшло з допомогою й підтримкою багатьох тих, хто простягнув йому руку допомоги, як “свідок Бога”.

Зображення
Дієго Гомес з групою

Запрошення для молоді

Нашій дивовижній молоді і дорослим молодим людям по всьому світу я даю особливе запрошення й виклик—бути “свідками Бога”. Ті, хто оточує вас, відкриті для духовних досліджень. Пам’ятаєте про пазл? Ви не починаєте цю роботу з порожніми руками. У вашому розпорядженні є технології і соціальні медіа-ресурси. Ви потрібні нам; Господу потрібно, щоб ви ще більше долучилися до цієї величної справи.

Зображення
Пазл у мобільному телефоні

Спаситель сказав: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”13.

Ви не випадково живете в Африці, Азії, Європі, Північній, Центральній або Південній Америці, на Тихоокеанських островах або в іншому місці Божого світу, оскільки євангелія має дійти до “кожно[го] народу, колін[а], язик[а] і всі[х] люд[ей]”14.

Небесний Бог постави[в] царство—[з гори відірвався камінь сам, не руками, який став великою горою і наповнив всю землю, і] навіки не зруйнується, … а … буде стояти навіки …

Сон цей певний, і певна його розв’язка!”15

Я завершу словами з Учення і Завітів: “Прикликайте Господа, щоб Його царство могло йти по землі, щоб жителі її могли сприймати його і бути готовими до днів прийдешніх, у які Син Людини зійде в небесах, одягнений у яскравість Своєї слави, щоб зустріти царство Бога … на землі”16. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Даниїл 2:10.

  2. Даниїл 2:18.

  3. Даниїл 2:26–28, 44–45; див. також вірші 34–35.

  4. Даниїл 2:47.

  5. Див. 1 Нефій 14:12–14.

  6. Учення і Завіти 65:2; див. також Учення і Завіти 110:11.

  7. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 143; див. також Бойд К. Пекер, “Стяг істини піднято”, Ліягона, лист. 2003, с. 27.

  8. Томас С. Монсон, “Вітаємо вас на конференції!”, Ліягона, лист. 2013, с. 4.

  9. Мосія 18:9.

  10. Матвій 10:32.

  11. Місяць тому я був у Санта-Марії, Бразилія. Брат Джоао Грал розповів мені, що, будучи юнаком, він відвідував церкву протягом двох років, маючи бажання христитися, але його батько не дозволяв йому. Якось він сказав своїм сестрам, які мали таке ж бажання, що їм треба стати на коліна і помолитися, щоб Бог пом’якшив серце їхнього батька. Вони помолились на колінах і пішли до школи.

    Коли того дня вони повернулися додому, то зі здивуванням побачили дядька, брата їхнього батька, який приїхав з далекого міста. Він був у них вдома і говорив з їхнім батьком. Коли їхній дядько був у кімнаті, діти знову спитали свого батька, чи можуть вони христитися. Їхній дядько вийшов уперед, поклав свою руку на плече молодшого брата і сказав: “Рейнальдо, це істина. Дозволь їм охриститися”. Про це ніхто з них не знав, але дядько христився кілька місяців до того.

    Дядько отримав спонукання поїхати в дім свого брата, і, оскільки він “був свідком Бога” того дня, його племінниці й племінник отримали дозвіл на хрищення. Кілька тижнів потому христилися й Рейнальдо і його дружина. Бог відповів на молитви тих дітей у чудовий спосіб через людину, яка воліла бути “свідком Бога”.

  12. “Ви досягаєте мети, коли запрошуєте, незалежно від того, яким буде результат” (Clayton M. Christensen, The Power of Everyday Missionaries [2012], 23; див. також everydaymissionaries.org).

  13. Матвій 28:19.

  14. Мосія 15:28.

  15. Даниїл 2:44–45; див. також вірші 34–35.

  16. Учення і Завіти 65:5.