2010–2019
Вшановуючи тих, хто зберігає
Квітень 2016


Вшановуючи тих, хто зберігає

Якщо ми будемо наслідувати Спасителя в любові, Він певно благословить нас і зробить успішними наші праведні зусилля зберегти наш шлюб і зміцнити нашу сім’ю.

Багато років тому я був у Франкфуртському храмі, Німеччина, коли помітив подружжя похилого віку, які трималися за руки. Турботлива ніжність і тепло, які вони виявляли одне до одного, зігріли моє серце.

Я не до кінця розумію, чому ця сцена так глибоко запала мені в душу. Можливо, то було через ніжну любов, яку відчували ці двоє одне до одного—переконливий символ наполегливості і відданості. Було зрозуміло, що це подружжя було разом довгий час, і їх почуття одне до одного було ще живе і сильне.

Суспільство нетривалого користування

Гадаю, що ще однією причиною того, чому ця мила сцена так надовго запам’яталася мені, був контраст із деякими сучасними настроями. У дуже багатьох суспільствах світу сьогодні усе, здається, може бути одноразовим. Щойно якась річ починає псуватися чи зношуватися—або навіть, якщо ми просто втомилися від неї—ми її викидаємо і замінюємо на щось модернізоване, щось новіше чи блискучіше.

Ми робимо це з мобільними телефонами, одягом, машинами, кар’єрами і, що трагічно, навіть зі стосунками.

У той час, як в очищенні нашого життя від мотлоху вже непотрібних нам матеріальних речей є і хороше, у тому, що має вічну важливість, у наших шлюбах, сім’ях і наших цінностях, намір замінити початкове на модернізоване може призвести до глибоких жалкувань.

Я вдячний, що належу до Церкви, в якій цінуються шлюб і сім’я. Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів відомі в усьому світі тим, що мають найкращі шлюби і сім’ї, які лише можна знайти. Я вважаю, що це частково завдяки дорогоцінній істині, відновленій Джозефом Смітом, що шлюби і сім’ї задумані бути вічними. Сім’ї існують не лише для зручнішого облаштування життя на землі, щоб потім, щойно ми дістанемося небес, позбавитися їх. Натомість вони є основою устрою небес. Вони є відлунням целестіального зразка і наслідуванням вічної сім’ї Бога.

Але міцні шлюбні і сімейні стосунки не стають такими лише тому, що ми є членами Церкви. Вони вимагають постійної, цілеспрямованої праці. Учення про вічні сім’ї має надихати нас присвячувати наші найкращі зусилля збереженню і збагаченню наших шлюбів і сімей. Я захоплююся тими, хто зберігав і підживлював ці критично важливі вічні стосунки й аплодую їм.

Сьогодні я хочу говорити з пошаною до тих, хто зберігає.

Зберігати наші шлюби

Протягом років я виконував обряди запечатування для багатьох сповнених надій і любові пар. Я жодного разу не зустрів нікого, хто, дивлячись одне на одного над олтарем, думали, що це скінчиться розлученням або розбитим серцем.

Але для декого це так.

Якимсь чином, коли дні примножуються і колір романтичної любові змінюється, є ті, хто поступово припиняє думати про щастя одне одного, і починають помічати маленькі недоліки. В таких обставинах декого вабить трагічний висновок, що їхні подружжя недостатньо розумні, веселі або молоді. І з якоїсь причини вони вважають, що це дає їм право починати шукати в іншому місці.

Брати, якщо це хоч якоюсь мірою схоже на вас, я застерігаю вас, що ви на дорозі, яка веде до зруйнованих шлюбів, зруйнованих домівок і розбитих сердець. Я благаю вас зупинитися зараз, розвернутися і повернутися на безпечний шлях цілісності і вірності завітам. І, звичайно ж, ті самі принципи стосуються наших любих сестер.

Тепер, самотнім братам, які слідують оманливій ідеї, що їм треба спочатку знайти “досконалу жінку”, перш ніж вони зможуть почати серйозно зустрічатися чи укласти шлюб, скажу лише таке:

Мої любі брати, дозвольте мені нагадати вам, що якби досконала жінка й існувала, то чи дійсно ви думаєте, що вона б вами настільки зацікавилася?

За Божим планом щастя, ми не стільки шукаємо когось досконалого, скільки людину, з якою протягом життя ми могли б поєднати зусилля у створенні люблячих, тривалих і більш досконалих стосунків. Такою є мета.

Брати, ті, хто зберігають свої шлюби, розуміють, що це завдання вимагає часу, терпіння, і понад усе—благословень Спокути Ісуса Христа. Для цього від вас вимагається, щоб ви були добрими, не заздрили, не шукали для себе, легко не дратувалися, не думали злого і втішалися істиною. Інакше кажучи, це вимагає милосердя, чистої любові Христа1.

І це не станеться миттєво. Чудові шлюби розбудовуються цеглина за цеглиною, день за днем протягом життя.

І це хороша новина.

Бо якими б нудними не були ваші стосунки зараз, якщо ви будете продовжувати додавати камінці доброти, співчуття, вислуховування, жертви, розуміння і безкорисливості, зрештою почне зростати величезна піраміда.

Якщо здається, що це забирає цілу вічність, пам’ятайте—щасливі шлюби мають тривати вічність! Тому “не втомлюйтеся у доброчинності, бо ви закладаєте основи великого [шлюбу]. І з малого виходить те, що є великим”2.

Це може бути поступовою роботою, але вона не повинна бути безрадісною. Насправді, ризикуючи сказати щось дуже явне, зауважу, що розлучення рідко трапляються, коли чоловік і дружина щасливі.

Тому будьте щасливими!

І, брати, здивуйте свою дружину, зробивши щось для її щастя.

Ті, хто зберігають свої шлюби, вибирають щастя. Хоча це правда, що певні види хронічної депресії вимагають спеціального лікування, я люблю цю перлину мудрості від Авраама Лінкольна: “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вирішать такими бути”. Це добре перегукується зі спорідненою фразою з Писань: “Шукайте—і знайдете”3.

Якщо ми шукаємо недосконалості в нашому подружжі або те, що дратує, у нашому шлюбі, ми певно це знайдемо, бо у всіх воно є. З іншого боку, якщо ми будемо шукати хороше, ми певно його знайдемо, оскільки кожен має також і хороші якості.

Ті, хто зберігає шлюби, виполюють бур’яни і поливають квіти. Вони насолоджуються невеликими вчинками милості, які запалюють ніжні почуття милосердя. Ті, хто зберігає шлюби, зберігають майбутні покоління.

Брати, згадайте, чому ви закохалися.

Щодня працюйте над тим, щоб зробити ваш шлюб сильнішим і щасливішим.

Мої дорогі друзі, давайте докладати наші найкращі зусилля, аби належати до числа тих благословенних і щасливих душ, які зберігають свої шлюби.

Зберігати наші сім’ї

Я також хочу вшанувати тих, хто зберігає свої стосунки зі своїми сім’ями. Кожну сім’ю потрібно зберігати.

Як би чудово не було те, що ця Церква відома своїми міцними сім’ями, ми часто можемо відчувати, що це мабуть стосується кожної сім’ї святих останніх днів, окрім нашої. Але насправді досконалих сімей не буває.

Кожна сім’я має свої незручні моменти.

Як наприклад, коли ваші батьки просять вас сфотографувати їх для “селфі”, або коли ваша категорична тітка каже, що ви усе ще самотні, оскільки занадто перебірливі, або коли ваш двоюрідний брат із сильними переконаннями вважає свої політичні погляди євангельською точкою зору, або коли ваш тато організовує сімейну фотографію, де всі будуть одягнені як персонажі з його улюбленого кінофільму.

І вам дістається костюм Чубакки.

Сім’ї—вони такі.

Ми можемо розділяти спільну генетику, та ми не всі однакові. Наші духи—унікальні. На нас по-різному впливає наш особистий досвід. І тому зрештою ми всі виявляємося різними.

Замість того, щоб змусити усіх ставати такими, як ми задумали, ми можемо вибрати насолоджуватися цими відмінностями і цінувати їх за те, що вони додають у наші життя багатство і постійні несподіванки.

Однак, іноді члени наших сімей вибирають або роблять те, що є бездумним, образливим чи аморальним. Що нам робити в таких випадках?

Немає єдиного рішення, яке покривало б усі ситуації. Ті, хто зберігає свої сім’ї, є успішними тому, що радяться зі своїми подружжями і сім’ями, шукають волю Господа і прислухаються до підказок Святого Духа. Вони знають, що те, що підходить одній сім’ї, може не підійти іншій.

Однак, одна річ є правильною у кожній ситуації.

У Книзі Мормона ми дізнаємося про народ, який відкрив секрет щастя. Протягом поколінь, серед них “не було суперечок. … І певно не могло бути щасливішого народу серед усіх людей, яких було створено рукою Бога”. Як вони цього досягли? “Через любов Бога, яка жила в серцях людей”4.

Які б не були проблеми вашої сім’ї, що б вам не треба було робити для їх вирішення, і першим і останнім варіантом такого вирішення буде милосердя, чиста любов Христа. Без цієї любові, навіть на перший погляд досконалі сім’ї, мають труднощі. З нею навіть сім’ї з великими випробуваннями досягають успіхів.

“Милосердя ніколи не минає”5.

Це є істинним у збереженні шлюбів! Це є істинним у збереженні сімей!

Відкласти гординю

Великим ворогом милосердя є гординя. Гординя є однією з найголовніших причин того, чому шлюби і сім’ї переживають труднощі. Гординя є гнівливою, недоброю і заздрісною. Гординя перебільшує власну силу й ігнорує доброчесність інших. Гординя є егоїстичною і легко дратується. Гординя бачить погані наміри там, де їх і не було, і ховає власні слабкості за розумними виправданнями. Гординя є цинічною, песимістичною, гнівливою і нетерплячою. Воістину, якщо милосердя—це чиста любов Христа, тоді гординя—це визначальна якість Сатани.

Гординя може бути розповсюдженим людським недоліком. Але вона не належить до нашого духовного спадку, і їй немає місця серед носіїв священства Бога.

Життя—коротке, брати. Шкодування можуть тривати довго—деякі відлунюватимуться усю вічність.

Те, як ви ставитеся до вашої дружини або дітей, батьків чи братів і сестер, може вплинути на багато наступних поколінь. Який спадок ви хочете залишити вашому потомству? Спадок жорстокості, помсти, гніву, страху чи ізоляції? Чи спадок любові, смирення, прощення, співчуття, духовного зростання та єдності?

Нам усім потрібно пам’ятати—“суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя”6.

Заради ваших сімейних стосунків, заради вашої душі, будь ласка, будьте милосердними, “милосердя-бо ставиться вище за суд”7.

Відкладіть гординю.

Щиро просити вибачення у ваших дітей, дружини, інших членів сім’ї або ваших друзів—означає показувати не слабкість, а силу. Чи бажання бути правим важливіше, ніж бажання створити атмосферу навчання, зцілення і любові?

Будуйте мости. Не руйнуйте їх.

Навіть якщо ви не винні, мабуть, особливо, якщо ви не винні, нехай любов переможе гординю.

Якщо ви це робите, які б у вас не були труднощі, вони пройдуть, і завдяки любові Бога у ваших серцях, суперечки зникнуть. Ці принципи збереження стосунків стосуються кожного з нас, незалежно від того чи ми одружені, розлучені, овдовіли чи самотні. Ми усі можемо бути хранителями міцних сімей.

Найбільша любов

Брати, у наших зусиллях зберегти наші шлюби і наші сім’ї, як і у всьому, давайте наслідувати приклад Того, Хто спасає нас. Спаситель завоював наші душі “ласкою Своєю”8. Ісус Христос—наш Господар. Його робота—наша робота. Це робота спасіння, і вона починається у наших домівках.

Любов у тканині плану спасіння є безкорисливою і прагне благополуччя інших. Це та любов, яку має до нас Небесний Батько.

Якщо ми будемо наслідувати Спасителя в любові, Він певно благословить нас і зробить успішними наші праведні зусилля зберегти наш шлюб і зміцнити нашу сім’ю.

Нехай Господь благословить вас у ваших невтомних і праведних зусиллях бути зарахованими серед тих, хто зберігає. Це моя молитва в ім’я Ісуса Христа, амінь.