2010–2019
Нехай прийде Царство Твоє
Квітень 2015


Нехай прийде Царство Твоє

Думка про Його пришестя зворушує мою душу. Це буде щось неймовірне! Масштаб і грандіозність, широчінь і велич перевищать усе, що смертні очі могли колись бачити або сприйняти.

Коли ми співали, я був глибоко зворушений думкою про те, що саме в цей момент сотні тисяч, можливо, й мільйони, віруючих святих у більш ніж 150 країнах, неймовірно, але на 75 різних мовах1 разом здіймали наші голоси до Бога, співаючи:

Прийди, о Цар царів!

І душі нам зціли:

Чимало вже років

Тебе чекали ми2.

“Прийди, о Цар царів!”3 Ми є дуже великою всесвітньою сімʼєю віруючих, учнів Господа Ісуса Христа.

Ми взяли на себе Його імʼя і кожного тижня, коли приймаємо причастя, ми обіцяємо, що будемо памʼятати Його і дотримуватися Його заповідей. Ми далекі від досконалості, але ми не легковажні у нашій вірі. Ми віримо в Нього. Ми поклоняємося Йому. Ми йдемо за Ним. Ми глибоко любимо Його. Наша справа є найвеличнішою справою в усьому світі.

Ми живемо, брати і сестри, у дні, які передують Другому пришестю Господа, у час, так довго очікуваний віруючими протягом віків. Ми живемо в дні воєн і слухів про війни, дні стихійних лих, дні, коли світ охоплений плутаниною і сумʼяттям.

Але ми також живемо в славетний час Відновлення, коли євангелію несуть по всьому світу—час, коли згідно з обіцянням Господа Він “підніме … чистий народ”4 і озброїть їх “праведністю і силою Бога”5.

Ми радіємо цим дням і молимося, щоб ми змогли мужньо зустрічати наші труднощі та непевності. Деякі складності серйозніші за інші, але ніхто від них не застрахований. Одного разу старійшина Ніл А. Максвелл сказав мені: “Якщо зараз все для тебе йде ідеально, просто зачекай”.

Хоча Господь неодноразово запевнює нас, що “не треба боятися”6, не завжди легко зберігати ясну перспективу і бачити далі, ніж межі цього світу, коли ми у вирі випробувань.

Президент Томас С. Монсон дав мені важливий урок щодо того, як дивитися з погляду вічності.

Вісімнадцять років тому, їдучи з Президентом Монсоном поїздом у Швейцарії, я запитав його стосовно його важких обовʼязків. Його відповідь зміцнила мою віру. “У Першому Президентстві,—він сказав,—ми робимо все можливе, щоб просувати вперед цю роботу. Але це Господня робота і Він скеровує її. Він у керма. Ми дивуємося, спостерігаючи, як Він відчиняє двері, які не в змозі відчинити ми і творить чудеса, які ми майже не могли уявити”7.

Брати і сестри, коли ми бачимо Господні чудеса у встановленні Його царства на землі та віримо їм, це може допомогти нам бачити і вірити, що Господня рука працює також і в нашому особистому житті.

Господь проголосив: “Я можу виконувати Свою власну роботу”8. Кожен із нас намагається виконувати свою частину, але Він є Головним Творцем. Під керівництвом Свого Батька Він створив цей світ. “Все було зроблено Ним; і без Нього ніщо не було зроблено, що було зроблено”9. Якщо ми духовно пробуджені і пильні, то бачимо Його руку по всьому світу і ми бачимо Його руку в нашому особистому житті.

Дозвольте мені навести приклад.

У 1831 році, коли було тільки 600 членів Церкви, Господь проголосив: “Ключі царства Бога ввірено людині на землі, і звідти покотиться євангелія аж до кінців землі, наче камінь, який відсічено від гори без рук, покотиться, доки він не наповнить усю землю”10.

Пророк Нефій передбачив, що в наші дні буде “невелика кількість” членів Церкви у порівнянні з населенням землі, але вони будуть “по всьому лицю землі”11.

Три прекрасні приклади Господньої руки у встановленні Його царства—це храми, оголошені сьогодні Президентом Монсоном. Лише кілька десятирічь тому хто міг уявити, що храми будуть на Гаїті, в Таїланді та в Кот-д’Івуарі?

Місце розташування храму—це не зручне географічне рішення. Воно приходить через одкровення від Господа до Його пророка, передвіщаючи величну роботу, яка має бути виконана і визнаючи праведність святих, які цінуватимуть і доглядатимуть за Його домом протягом поколінь12.

Зображення
Thomas S. Monson of the Quorum of the Twelve Apostles, visiting Haiti. On April 17, 1983 he dedicated Haiti for the preaching of the gospel and also dedicated a site for the first meetinghouse to be built in Haiti. It was the first visit to the island by a member of the Quorum of the Twelve. (Ensign Aug. 1983, p. 79; Church News, May 22, 1983, p. 4)
Зображення
A group of Missionaries with Elder Andersen

Усього два роки тому ми з моєю дружиною Кеті побували на Гаїті. Високо на горі, з якої відкривається вид на Порт-о-Пренс, ми обʼєдналися з гаїтянськими святими у святкуванні освячення країни тодішнім старійшиною Томасом С. Монсоном усього 30 років тому. Жоден із нас ніколи не забуде спустошуючий землетрус на Гаїті 2010 року. Завдяки вірним членам Церкви і групі мужніх місіонерів, яка майже виключно складалася з гаїтян, Церква в цій острівній країні продовжувала зростати і зміцнюватися. Моя віра підноситься, коли я уявляю цих праведних святих Бога, одягнених у біле, маючи силу святого священства, щоб скеровувати і виконувати священні обряди в Господньому домі.

Зображення
Sathit and Juthamas Kaivaivatana of Bangkok Thailand.
Зображення
President Kaivaivatana and other members of the Thailand Bangkok Thailand North Stake leadership..

Хто міг уявити дім Господа в прекрасному місці Бангкок? Християни складають лише один відсоток цієї переважно буддистської країни. Як і на Гаїті, ми також бачимо, що в Бангкоку Господь зібрав вибраних землі. Перебуваючи там кілька місяців тому, ми познайомилися з Сахітом і Ютамас Каівайватана та їхніми відданими дітьми. Сахіт приєднався до Церкви у віці 17 років і відслужив місію в рідній країні. Пізніше на занятті інституту він познайомився з Ютамас, і вони запечаталися в Манільському Філіппінському храмі. У 1993 році Каівайватанів збила вантажівка, водій якої заснув за кермом, і Сахіт був паралізований від шиї до низу. Їхня віра ніколи не похитнулась. Сахіт—шанований вчитель у Міжнародній школі Бангкоку. Він служить президентом Північного колу в Бангкоку, Таїланд. Ми бачимо Божі чудеса у Його дивовижній роботі і в нашому особистому житті.

Зображення
Couples in the Ivory Coast

Про диво Церкви в Кот-д’Івуар неможливо розповісти без імен двох подружжів: Філіппе й Аннеліс Ассард та Лусьєна і Агате Аффоу. Вони приєдналися до Церкви молодими подружніми парами, одні—в Німеччині, інші—у Франції. У 1980 році Філліпе і Лусьєн відчули бажання повернутися до своєї рідної африканської країни з метою розбудови царства Бога. Для сестри Ассард, яка є німкою, залишити свою сімʼю і дозволити брату Ассарду звільнитися з роботи, де він працював досвідченим інженером-механіком, вимагало неабиякої віри. Дві сімʼї вперше зустрілися разом у Кот-д’Івуарі і почали проводити заняття Недільної школи. Це було 30 років тому. У цій прекрасній африканській країні зараз вісім колів і 27000 членів Церкви. Подружжя Аффоу продовжує віддано служити, так само, як і подружжя Ассардів, яке нещодавно завершило служіння на місії в храмі Аккра, Гана.

Чи можете ви бачити руку Бога у просуванні Його роботи? Чи можете ви бачити руку Бога у житті місіонерів на Гаїті або в житті Каівайватанів у Таїланді? Чи можете ви бачити руку Бога в житті подружжів Ассардів та Аффоу? Чи можете ви бачити руку Бога у вашому власному житті?

“І нічим людина не ображає Бога, … крім тих, хто не визнає Його руку в усьому”13.

Чудеса Бога відбуваються не лише на Гаїті, в Таїланді або Кот-д’Івуарі. Озирніться навколо. Його рука присутня14. “Бог є дбайливим до кожного народу, … так, Він рахує Свій народ, і Його надра милості є над усією землею”15.

Іноді ми можемо бачити руку Господа в житті інших людей, але запитуємо: “Як я можу ясніше бачити Його руку у власному житті?”

Спаситель сказав:

“Не [майте] сумніву”16.

“Не лякайсь”17.

“А на землю … ні один [горобець] не впаде без волі Батька. …

Отже, не лякайтесь,—бо вартніші ви за багатьох горобців”18.

Згадайте юнака, який вигукнув до пророка Єлисея, коли їх було оточено ворогами: “Ох, … що [ми] будемо робити?”19

Єлисей відповів:

“Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними”.

“[Тоді] молився Єлисей: … “Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить!” І Господь відкрив очі юнака, і він побачив, що гора повна коней та огняних колесниць”20.

Коли ви дотримуєтеся заповідей і молитеся з вірою, щоб побачити руку Господа у вашому житті, я обіцяю вам, що Він розплющить ваші духовні очі навіть ширше і ви ясніше побачите, що ви не самотні.

Писання навчають, що ми маємо “[стояти] непохитно у вірі в те, що має прийти”21. Що має прийти? Спаситель молився так:

“Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Імʼя Твоє,

нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”22.

Ми всі щойно проспівали: “Прийди, о Царь царів”.

Наша віра зростає в очікуванні на славетний день повернення Спасителя на землю. Думка про Його пришестя зворушує мою душу. Це буде щось неймовірне! Масштаб і грандіозність, широчінь і велич перевищать усе, що смертні очі могли колись бачити або сприйняти.

Того дня Він не прийде сповитим, лежачи у яслах23, але Він явиться “на хмарах небесних, [зодягнений] силою і великою славою; з усіма святими ангелами”24. Ми почуємо “голос Архангола і сурму Бога”25. Сонце і місяць зазнають змін, і “зірки буде скинуто з їхніх місць”26. Ви і я, або ті, хто прийде після нас, “святі … з [усіх частин] світу”27, “будуть оживлені і підняті, щоб зустріти Його”28, і тих, хто померли в праведності, “також буде піднято, щоб зустріти Його посеред … небес”29.

Тоді станеться те, що майже неможливо уявити: “Вся плоть,—каже Господь,—разом побачить Мене”30. Як це станеться? Ми не знаємо. Але це станеться—точно так, як пророковано. В благоговінні ми станемо навколішки, “і Господь подасть Свій голос, і всі кінці землі почують його”31. “І це буде голос, немов шум великої води і немов гуркіт сильного грому”32. “[Тоді] Господь, Сам Спаситель, стоятиме серед Свого народу”33.

Настануть незабутні зустрічі з ангелами небесними і святими на землі34. Але найважливіше те, що проголошує Ісая: “Спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі”35, і Він “царюватиме над усією плоттю”36.

Того дня скептики змовкнуть, “бо кожне вухо почує …, і кожне коліно схилиться, і кожний язик визнає”37, що Ісус є Христос, Син Бога, Спаситель і Викупитель світу.

Сьогодні—Великдень. З усіма християнами світу ми радіємо Його славетному Воскресінню і обіцяному нам власному воскресінню. Думка про Його пришестя зворушує мою душу. Це буде вражаюча подія! Масштаб і велич, широта і пишнота перевершуватимуть будь-що і будь-коли бачине або пережите смертними людьми. Готуймося до Його пришестя, обмірковуючи ці славетні події нашим розумом знову й знову, а також обговорюючи їх з тими, кого ми любимо; і нехай Його молитва буде нашою молитвою: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”38. Я свідчу, що Він живе. “Прийди, о Царь царів”. В імʼя Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Хоча генеральна конференція загалом перекладається 94 мовами, не всіма цими мовами здійснюється пряма трансляція, і не для всіх сесій. Недільна післяобідня сесія цієї генеральної конференції передавалася в прямій трансляції 75 мовами.

  2. “Прийди, о Царь царів”, Гімни, № 23.

  3. У вівторок 31 березня 2015 року з офісу Першого Президентства мені прийшло електронне повідомлення, що я буду виступати в неділю після обіду, 5 квітня, одразу після співу загального гімну “Прийди, о Царь царів”. Текст цього величного гімну Відновлення, написаний Парлі П. Праттом, є смиренним благанням до Спасителя про Його повернення на землю. Цей текст, мабуть, з найбільшою силою передає послання мого конференційного виступу, ніж будь-який інший гімн, який ми співаємо. Я був глибоко зворушений значимістю того, що віруючі святі повсюди обʼєдналися разом Великодньої неділі, здіймаючи наші голоси до Бога і співаючи в унісон: “Прийди, о Царь царів! Тебе чекали ми”. Усвідомлюючи, що я особисто не брав ніякої участі у виборі музичних творів для генеральної конференції, мені було цікаво, чи ті, хто був відповідальний за музику, прочитали мій виступ для конференції під назвою “Нехай прийде Царство Твоє” і тоді вибрали гімн про Друге пришестя Спасителя. Згодом я дізнався, що директори Хору Скинії рекомендували цей гімн Першому Президентству на початку березня, за кілька тижнів до того, як мій виступ був надісланий Першому Президентству на переклад. Востаннє цей гімн “Прийди, о Цар царів” співали як загальний гімн на генеральній конференції в жовтні 2002 року. Ми всі намагаємося робити свою частину, але Він є головним Творцем.

  4. Учення і Завіти 100:16.

  5. 1 Нефій 14:14.

  6. Учення і Завіти 10:55.

  7. Особистий досвід, травень 1997 р.

  8. 2 Нефій 27:20.

  9. Іван 1:3.

  10. Учення і Завіти 65:2.

  11. 1 Нефій 14:12.

  12. Восени 2001 року, живучи в Бразилії, я з ентузіазмом поділився з президентом Джеймсом Е. Фаустом, з Першого Президентства, багатьма вражаючими фактами щодо святих, які живуть у місті Куритиба, сподіваючись, що він передасть цю інформацію Президенту Гордону Б. Хінклі. Президент Фауст зупинив мене на половині речення. “Ніле,—сказав він,—ми не тиснемо на Президента. Рішення про те, де будувати храм, це рішення між Господом і Його пророком”. Храм у Куритибі, Бразилія, був освячений у 2008 році.

  13. Учення і Завіти 59:21.

  14. Одним з найбільших чудес прояву Господньої руки є просування Його царства у Сполучених Штатах—у міста і містечка кожного штату. Ось один приклад. У травні 2006 року мене було призначено відвідати конференцію колу в Дентоні, шт. Техас. Я зупинився в домі президента колу, президента Вана А Андруса. Сестра Андрус розповіла мені про появу Церкви в Дентоні, починаючи зі своїх батьків Джона і Маргарет Портер. Спочатку там проводилась лише Недільна школа. Але Портери поділилися євангелією з Регсдейлсами, які в свою чергу поділилися нею з Ноблами і Мартіно. Звичайно ж, і місіонери зробили свій важливий внесок. Багато сімей приєдналися до Церкви. Були й інші люди, які переїхали до Дентона з Заходу. Сьогодні там, де була маленька філія, є чотири коли, і один з синів Мартіно, старійшина Джеймс Б. Мартіно, який приєднався до Церкви у віці 17 років, служить генеральним авторитетом Церкви.

  15. Алма 26:37.

  16. Матвій 21:21.

  17. Марк 5:36.

  18. Матвій 10:29, 31.

  19. 2 Царів 6:15.

  20. 2 Царів 6:16–17.

  21. Мосія 4:11.

  22. Матвій 6:9–10; див. також Учення і Завіти 65:6.

  23. Див. Лука 2:12.

  24. Учення і Завіти 45:44.

  25. Див. 1 Солунянам 4:16.

  26. Учення і Завіти 133:49.

  27. Учення і Завіти 45:46.

  28. Див. Учення і Завіти 88:96.

  29. Учення і Завіти 88:97.

  30. Учення і Завіти 101:23.

  31. Учення і Завіти 45:49.

  32. Учення і Завіти 133:22.

  33. Учення і Завіти 133:25.

  34. Див. Мойсей 7:63.

  35. Ісая 52:10.

  36. Учення і Завіти 133:25.

  37. Учення і Завіти 88:104.

  38. Матвій 6:10.