Ваші чотири хвилини
Диво Спокути може скомпенсувати недоліки у нашому виступі.
Нещодавно весь світ із захопленням дивився зимові Олімпійські ігри, де змагалися спортсмени з 89 країн, розігруючи 98 комплектів медалей. Визначально, що 10 з цих спортсменів—члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, троє з яких завоювали медалі, про що недавно було повідомлено в газеті Church News: Крістофер Фогт, Ноель Пайкус-Пейс та Тора Брайт1. Ми вітаємо всіх спортсменів, які брали участь у цих змаганнях. Це було чудово!
Цього ранку я говорю про ці ігри з думками про вас—молодих чоловіків, молодих жінок та неодружену молодь—тих, хто у ці вирішальні для вас роки визначає свій життєвий шлях. Звертаючись до вас, я маю велике відчуття невідкладності.
Щоб ви відчули цю невідкладність, я спочатку поділюся історією Ноель Пайкус-Пейс, однієї з тих спортсменок-святих останніх днів. У скелетоні—тому виді спорту, в якому виступала Ноель—спортсмени, лежачи на маленьких санчатах, роблять ривок, щоб набрати швидкість, і тоді мчать вниз головою вперед. З обличчями на відстані кількох сантиметрів над поверхнею землі, вони мчать вниз по звивистій, крижаній трасі зі швидкостями, що перевищують 145 км на годину.
Визначально, що роки підготовки вважатимуться для спортсменів успіхом або розчаруванням залежно від того, що станеться протягом чотирьох напружених 60-секундних заїздів.
Мріям Ноель на перемогу в Олімпійських іграх 2006 року не судилося збутися через жахливий нещасний випадок, коли вона напередодні зламала ногу. На Олімпійських іграх 2010 року її мрії знов не збулися, адже для того, щоб постати на п’єдесталі, їй не вистачило лише трохи більше однієї десятої долі секунди2.
Чи можете ви собі уявити, як вона хвилювалася тоді, коли чекала на свій перший заїзд на Олімпіаді 2014 року? Роки підготовки сягнуть кульмінації в одну вирішальну мить. Загалом чотири хвилини. Вона витратила роки на підготовку заради цих чотирьох хвилин і буде думати про них протягом всього свого життя.
Фінальні заїзди Ноель були майже бездоганними! Ми ніколи не забудемо, як вона, після того, як перетнула фінішну лінію, стрибнула на трибуни, щоб обійняти свою сім’ю, вигукуючи “Ми це зробили!” Завдяки рокам підготовки вона досягла успіху. Ми бачили у неї на шиї її медальйон Товариства молодих жінок, коли поруч з ним було розташовано срібну медаль3.
Може здатися несправедливим, що всі олімпійські мрії Ноель залежали від того, що вона зробила протягом всього чотирьох коротких хвилин. Але вона знала це, і саме тому готувалася так старанно. Вона відчувала значущість, невідкладність цих чотирьох хвилин, і усвідомлювала, що вони означатимуть протягом всього її життя.
Ми також пам’ятаємо Крістофера Фогта, члена команди бобслеїстів, який завоював бронзову медаль у заїзді на чотиримісних санях. Хоча він міг залишити кар’єру після жахливої аварії на Олімпіаді 2010 року, він вирішив не здаватися. Після фантастичного заїзду він повернув собі славу і виграв приз, якого так старанно прагнув4.
А зараз уявіть собі, як ваш шлях до вічного життя схожий на чотирихвилинний виступ цих спортсменів. Ви—вічна істота. Перед тим, як народитися, ви існували як дух. У присутності люблячого Небесного Батька ви тренувалися і готувалися, щоб прийти на землю на коротку мить і, звичайно, зробити свій виступ. Життя—це ваші чотири хвилини. Поки ви тут, ваші дії визначатимуть, чи зможете ви виграти нагороду—вічне життя. Пророк Амулек описав це так: “Це життя є часом … підготуватися до зустрічі з Богом; так, ось цей день цього життя є днем … чинити [ваші] діяння”5.
У цьому сенсі ваші чотири хвилини вже розпочалися. Годинник відлічує час. Слова апостола Павла здаються дуже доречними: “Біжіть так, щоб одержали ви нагороду!”6
Так само, як виконання певних дій є необхідним для дуже короткого виступу спортсмена-олімпійця—стрибки або маневри для ковзанярів та сноубордистів, проходження поворотів в бобслеї або проходження крізь ворота під час слалому з гори—так і в нашому житті, де абсолютно необхідними є певні речі—проходження контрольних точок, яким визначається наша духовна успішність на землі. Цими духовними віхами є основні, Богом дані, обряди євангелії: хрищення, отримання дару Святого Духа, висвячення у священство, храмові обряди та щотижневе прийняття причастя.
“У [цих] обрядах явлена сила божественності”7.
Так само, як дисципліна під час тренувань готує спортсмена до виконання на найвищому рівні елементів виступу в своєму виді спорту, так само дотримання заповідей зробить вас гідними отримати ці спасительні обряди.
Чи відчуваєте ви невідкладність?
Мої юні друзі, на якому б з етапів свого “чотирихвилинного виступу” ви б не були, я закликаю вас замислитися—“Що я маю робити наступним, щоб медаль була моєю?” Можливо під час цієї конференції Дух підкаже вам, що це може бути: більш вдумливо підготуватися до обряду, який маєте пройти у майбутньому, або пройти обряд, який ви мали пройти вже давно. Що б це не було—робіть це зараз. Не чекайте. Ваші чотири хвилини пролетять швидко, і вам залишиться всю вічність думати про те, що ви зробили у цьому житті8.
Необхідна самодисципліна. Щоденна молитва, вивчення Писань та відвідування церкви повинні бути основою вашої підготовки. Вимагається повсякчасне виконання заповідей, дотримання завітів, які ви уклали, і додержання Господніх норм, викладених у брошурі Заради зміцнення молоді.
Можливо вам відомі певні речі у вашому житті, які загрожують загальмувати або зупинити ваш духовний розвиток. Якщо так, дотримуйтеся такої поради з Писань: “Скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами”9.
Ще не надто пізно покаятися. Але невдовзі може стати пізно, бо насправді ніхто не знає, коли завершаться ваші чотири хвилини.
Дехто з вас може думати про себе: “Я вже програв. Мої чотири хвилини вже завершилися катастрофою. Я можу з таким же успіхом здатися”. Якщо так, відкиньте такі думки і ніколи знов не повертайтеся до них. Диво Спокути може скомпенсувати недоліки у нашому виступі. Як навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд:
“Тим з вас, … які можливо все ще вагаються, … я свідчу про відновлювальну силу Божої любові і чудо Його милості. …
Ніколи не запізно … поки [Учитель] каже, що час є. … Не зволікайте”10.
Пам’ятайте, що ви не самотні. Спаситель обіцяв не залишити вас на самоті11. У вас також є сім’я, друзі та провідники, які підбадьорюють вас.
Хоча мій виступ стосується молоді Церкви, батькам і дідусям з бабусями я пропоную наступне:
Нещодавно старійшина Девід А. Беднар описав простий спосіб проведення оцінювання стану сім’ї, щоб визначити, як відбувається просування шляхом завітів—за проходженням важливих обрядів. Все, що потрібно—це аркуш паперу з двома колонками: “Ім’я” та “Планування наступного або необхідного обряду”. Недавно я виконав таке оцінювання, написавши імена кожного з членів сім’ї. Серед них був онук-немовля, якого невдовзі слід було благословити, шестирічний онук, якого було важливо підготувати до хрищення, та син, якому виповниться 18 років і якого слід готувати до просування у священстві та отримання храмового ендаументу. Кожному в цьому списку потрібний обряд причастя. Ця проста вправа допомогла мені та Лесі виконувати нашу роль—допомагати кожному члену нашої сім’ї просуватися шляхом завітів, маючи план дій для кожного з них. Можливо для вас це буде слушна ідея, завдяки якій будуть проведені сімейні обговорення, уроки на домашніх сімейних вечорах, підготовка та навіть запрошення інших бути присутніми під час важливих обрядів для членів вашої сім’ї12.
Як лижник і сноубордист я був глибоко вражений чотирихвилинним виступом австралійської спортсменки і сноубордистки, святої останніх днів, Тори Брайт, яка виборола срібну медаль у змаганнях на хаф-пайпі. Вона вразила світ, фінішувавши у майже бездоганному заїзді, що завершився трюком “Бексайд родео 720”. Однак ще більш вражаючою і неочікуваною для світу було те, як вона простягнула руку допомоги і виявила любов, подібну до Христової, до своїх суперниць. Вона помітила, що американська сноубордистка Келлі Кларк, чий перший заїзд у фінальному раунді був невдалим, виглядала знервованою щодо другого заїзду. “Вона обійняла мене,—згадує Кларк.—Вона просто тримала мене в обіймах, доки я повністю не заспокоїлася і не почала дихати спокійно. Як чудово, коли тебе обіймає друг”. Згодом Келлі Кларк приєдналась до Тори на п’єдесталі переможців, отримавши бронзову медаль.
Коли Тору запитали про цей незвичайний вияв доброти до суперниці, через яку Тора могла і не отримати свою срібну медаль, вона просто сказала: “Я на змаганнях—я хочу зробити все, що в моїх силах, але я також хочу, щоб інші спортсменки, мої суперниці, теж зробили все, що в їхніх силах”13.
Пам’ятаючи про це, замисліться, чи є хтось, кому потрібне ваше підбадьорення? Член сім’ї? Друг? Однокласник або член вашого кворуму? Як ви можете допомогти їм у їхні чотири хвилини?
Дорогі друзі, ви здійснюєте захоплюючу подорож. У певному сенсі, ви мчите вниз по хаф-пайпу або санній трасі, і протягом заїзду може бути важко виконувати кожний з елементів чи проходити кожний поворот. Але пам’ятайте, ви готувалися до цього протягом тисячоліть. Це мить вашого виступу. Зараз тривають ваші чотири хвилини! Зараз ваш час!
Я висловлюю свою абсолютну впевненість у ваших здібностях. Спаситель світу на вашому боці. Якщо ви звертаєтеся до Нього по допомогу і виконуєте Його настанови, хіба можете ви зазнати невдачі?
На завершення я свідчу про те, яке це благословення, що у нас є живий пророк, Президент Томас С. Монсон, і про Ісуса Христа та Його роль як нашого Спасителя і Викупителя, у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.