Нічні сни
Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства 2020 р.
Неділя, 6 грудня 2020 р.
Атмосфера була такою спокійною, як буває лише на природі; ранньою весною наставав вечір. На кришталево чистому небі почали з’являтися зорі—десятки, потім сотні і зрештою тисячі. Пастухи в полі раділи відпочинку, який приніс полегшення після спекотного дня і втоми від чесної праці. Єдиним незвичним—але водночас надзвичайно красивим—елементом цього сільського пейзажу був хлів на схилі пагорба, що найближчий до села, в якому пригорнулися докупи двоє людей над немовлям, яке лежало в яслах; лише домашня худоба була свідком того дива.
Ці троє не знайшли ні друга, ні доброзичливого господаря у переповненому містечку Віфлеєм. Однією з них була прекрасна і молода незаймана матір на ім’я Марія (напевне, у ранньому або середньому підлітковому віці, якщо брати до уваги традиції того часу), мужність і надзвичайна віра якої були настільки ж вражаючими, як і все, що будь-коли було записано в Писаннях. Другим був її чоловік на ім’я Йосип, старший за свою молоду дружину, але який мав бути найгіднішим чоловіком на землі, щоб виростити дитину, яка не була фізичним сином Йосипа, але яка, з часом, стане духовним батьком Йосипа. Третьою і останньою з них, і найпрекраснішою з усіх, була дитина на ім’я Ісус; вона лежала сповита на найчистішому сіні, яке тільки міг назбирати стурбований батько.
Іронія цієї тихої, нікому не відомої сцени полягала в тому, що ще ніколи не народжувалася жодна дитина, про яку вже стільки всього було відомо, про яку вже стільки всього було написано і від якої уже так багато чого очікувалося. Дійсно, знання про те, ким і чим Він був, з’явилося на небесах ще до того, як будь-хто народився! Як Першонародженого від Батька1 у світі духів, там Його було призначено бути Спасителем світу2, висвячено наперед бути “Агнц[ем], заколен[им] від закладин світу”3. Пізніше, але все ще до Його народження, Він стане великим Єговою Старого Завіту, допоможе Ною врятувати його сім’ю під час повені4 і допоможе Йосипу врятувати його сім’ю у часи голоду5. Він був владним Єговою і Його було названо: “Чудовий, Порадник, Могутній Бог, Вічний Батько, Князь Миру”6. Він був Альфою і Омегою7 великого плану милості, і Він зрештою буде “благовістити сумирним, … перев’яз[ува]ти зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням—відчин[я]ти в’язницю”8.
Щоб це виконати, Він топтатиме чавило викуплення цілковито і повністю Сам, без жодного смертного супутника, який би допоміг Йому, і без жодного небесного супутника, який би міг допомогти. Несучи на собі усі гріхи і скорботи смертного життя, Він подарує незбагненний дар спасіння усьому людству від Адама і до кінця світу. Протягом Своєї подорожі Він стане “Пастир[ем] й Опікун[ом н]аших душ”9, Великим “Первосвящен[ником] нашого ісповідання”10, невичерпним “джерел[ом] всієї праведності”11. Усі ці обов’язки і вимоги смертного життя потрібно буде виконати. Але не сьогодні. Не в цю ніч. Тут Він лише дитина на руках у матері, яка обожнює Його, і про яку піклується лагідний і сильний батько.
Незабаром прийшли пастухи, символізуючи собою найскромніші з мирських справ, найбідніших людей та їхній труд. Пізніше прийшли царі, мудреці зі сходу, символізуючи найвищі з мирських досягнень, найбагатших людей та їхній труд. Понад усіма—буквально понад усіма—явилися ангели, які співали “Слава Богу на висоті”12; справжні сонми небесних ангелів, які прославляли цю малу дитину, яка нарешті прийшла на землю. Насправді ангели протягом століть прокладали шлях до цих ясел. Зовсім недавно ангел явився Марії з величною благою звісткою про те, що її було обрано зробити і ким її було обрано стати13. Ангел явився Йосипу, додаючи йому сміливості одружитися з цією молодою жінкою, яка якимось загадковим чином уже була вагітна,—це повеління, яке він відразу ж вирішив вірно виконати14. Після народження дитини, ангел наказав молодій парі тікати—тікати від того, що стане вчиненим Іродом вбивством невинних (тих крихітних дітей, які були першими християнськими мучениками у Новому Завіті); і той самий ангел також сказав цій парі, коли вони можуть повернутися з Єгипту, щоб оселитися у далекому Назареті, а не у Віфлеємі або навіть в Єрусалимі15. Очевидно, що ангели на небесах знали набагато більше, ніж смертні на землі, про те, що означає це народження і якою є місія цією дитини, а саме: “немочі наші узя[ти] і наші болі пон[ести], … бу[ти] ранени[м] за наші гріхи [і] за наші провини … мучени[м] бу[ти],—[щоб переконатися, що] кара на Ньому була за наш мир, [щоб] Його ж ранами нас [було] уздоровлено!”16.
Особисто для мене важливим є той факт, що усе це відбувається вночі, у той період, коли м’язи розслаблюються і втома зникає, коли промовляються молитви, коли очікується одкровення, а небесні істоти найімовірніше знаходяться поруч. І раз на рік є ніч, коли діти майже не можуть заплющити свої очі через захват, який вони ледь можуть стримувати, знаючи, що завтра буде Різдво. Так, яким би важким не був наш день, солодкі нічні сни можуть все виправити. Старійшина Парлі П. Пратт колись написав:
“Бог давав багато важливих вказівок … за допомогою снів. … [Тоді] нерви розслаблеі, і усе смертне людство спочиває у тихій [дрімоті, і] … духовні органи нашого тіла … спілкуються з Божеством, … ангелами і духами праведних людей, сягнувших досконалості”17.
Саме це й відбувалося у цю ніч дивовижного благоговіння, коли дійсно, “вічне Світло вже засяяло у темряві”18, і це виповнилося у снах Віфлеєму.
Тієї ночі у небі Юдеї
Засяяла загадкова Зірка,
Сліпий чоловік [зворушився] уві сні,
Бо йому наснилося, [що] він може бачити.
Тієї ночі, коли пастухи почули пісню
Сонмів ангелів, які співали неподалік,
Глухий чоловік зворушився уві сні,
Бо йому наснилося, [що] він може чути.
Тієї ночі у хліву для худоби
Спали Дитина і Матір, [не розмовляючи],
Каліка поворушив своїми скривленими ногами,
Бо йому наснилося, [що] він [може ходити].
Тієї ночі, коли над новонародженою Дитиною
З любов’ю схилилася Марія,
Відразливий прокажений усміхнувся уві сні,
Бо йому наснилося, [що] він очистився від прокази.
Тієї ночі, коли до грудей Матері
Міцно пригорнувся маленький Цар,
Блудниця радісно спала,
Бо їй наснилося, [що] вона очистилася від гріхів.
Тієї ночі, коли у яслах лежав
Освячений, Який прийшов спасти,
Померлий чоловік зворушився у вічному сні,
Бо йому наснилося, що могила не має сили19.
Як Різдвяний дарунок, я зоставляю вам мрії Віфлеєму. І роблю це в ім’я дитини, яка втілює в життя всі ці мрії, саме Господа Ісуса Христа, амінь.