Огляд нових Довідників
Мої дорогі брати та сестри, ми вдячні Президенту Монсону за представлення основної ідеї цього послання. Ми приймаємо його заклик читати й розуміти настанови в цих довідниках, а також дотримуватися їх, щоб оберігати цілісність політики, процедур та програм Церкви. Роблячи так, ми здійснимо його натхненне проголошення, що ці довідники будуть скарбом і благословенням для кожного з нас.
Видання цих нових довідників і ця трансляція є завершальними кроками трирічного процесу. Дві книги Збірника інструкцій Церкви видання 1998 року, а також оновлення першої книги у 2006 році, були переглянуті рядок за рядком і, за потребою, оновлені, щоб скеровувати роботу генеральних і місцевих провідників та персоналу Головного управління Церкви у служінні членам Церкви по всьому світі. Метою цього оновлення було спасіння дітей Божих і зміцнення їхніх сімей.
Хоча довідники і не мають однакового статусу з Писаннями, все ж в них містяться найсучасніші пояснення й процедурні настанови вищої влади Церкви. Як сказав Президент Монсон: “Їх читали й вичитували, виправляли й знов вичитували”. Під керівництвом Першого Президентства кожний розділ був написаний, прочитаний і схвалений Верховним єпископатом, представниками вищого керівництва допоміжних організацій та генеральними авторитетами, призначеними наглядати за різними церковними відділами. Після цього запропонований текст переглянув і схвалив Кворум дванадцятьох за допомогою Президентства сімдесятників. І зрештою весь текст був перечитаний, відкоригований і схвалений Першим Президентством. Протягом усієї цієї роботи нас скеровував солодкий дух одкровення. Ми знаємо, що ці довідники і настанови в них, як сказав Президент Монсон і, як зазначено у вступі до кожного з них, “можуть сприяти отриманню одкровення, якщо провідники використовують їх для розуміння принципів, політики Церкви та процедур, яких слід дотримуватися, водночас прагнучи проводу Духа” (Довідник 1: Президенти колів і єпископи [2010]; Довідник 2: Керування Церквою [2010]).
Цю трансляцію буде зосереджено на головних питаннях і загальних принципах нових довідників. У лютому відбудеться друга презентація, на якій більш детально буде розглянуто додаткові питання, серед яких особливі обов’язки президентів колів та єпископів, робота кворумів і допоміжних організацій та особливі виклики, що постають перед підрозділами, в яких не вистачає достатньої кількості членів Церкви та провідників, щоб виконувати всі програми Церкви.
На початку я хочу наголосити, що майже кожний з вас, брати і сестри, цієї всесвітньої аудиторії священства і провідників допоміжних організацій, зараз вже повинен мати власний примірник нових довідників своєю мовою, щоб звертатися до них протягом цієї трансляції.
Ці нові довідники передусім призначені для приходів та філій, а потім для колів і округів. Вони не містять інформації про територіальні або генеральні організації Церкви чи їх функції. Ці довідники слугують для надання інформації і впорядковані, щоб допомагати читачеві у пошуку необхідних знань. В них є таблиці з посиланнями на кожний розділ, а також алфавітні покажчики по розділах та підрозділах, які є однаковими в усіх виданнях на різних мовах. Загальний обсяг довідників на 12 відсотків менший за обсяг теперішніх Збірників інструкцій Церкви.
Наші нові довідники складаються з двох томів. У Довіднику 1 вміщено справи, які скеровуються президентами колів, президентами місій, президентами округів, єпископами та президентами філій. Лише ці чини і їхні радники матимуть Довідник 1.
Більша частина тексту Довідника 1 повторює оновлення за 2006 рік теперішнього Збірника інструкцій Церкви. Він також включає останні листи від Першого Президентства. Розділи “Обов’язки президента колу” і “Обов’язки єпископа” були скорочені й скориговані, щоб надати ясніше формулювання основних обов’язків. Деяку частину тексту було спрощено або переупорядковано. Наприклад, матеріал щодо вилучення імені було вміщено у розділ про церковне покарання.
Довідник 2, який має назву Керування Церквою, охоплює усі розділи, необхідні для керування Церквою єпископатами, президентствами філій, кворумами і допоміжними організаціями в приходах і філіях. Як ви знаєте, примірники Довідника 2 видаються всім членам ради приходу. Отже провідники кворуму Мелхиседекового священства і президенти Товариства допомоги, Товариства молодих жінок, Початкового товариства і Недільної школи та їхні радники тепер матимуть у розпорядженні всі розділи, що стосуються керування Церквою в приходах і філіях. Таким чином кожний член ради приходу—як жінки, так і чоловіки—об’єднаються, розуміючи, які обов’язки в своїй організації має кожен з інших членів ради. Довідник 2 також надасть усім цим провідникам доступ до політики і настанов Церкви стосовно окремих питань, які містяться в його 21 розділі.Будь ласка, пам’ятайте, що ці довідники—і особливо вказівки щодо політики Церкви—не повинні копіюватися або передаватися тим, хто не уповноважений їх мати. [Примітка: Після трансляції Довідник 2 був затверджений для розміщення на сайті LDS.org, щоб інструкції і настанови, що містяться в ньому, були доступні кожному, хто хоче їх побачити].
Перше Президентство наставляло, що зміст книги 2 має “полегшити бажаний баланс між однаковістю щодо вчень і принципів та гнучкістю, яка уможливить часткову адаптацію там, де вона буде потрібною стосовно деяких питань” (Повідомлення від Першого Президентства від січня та травня 2008 року). Як результат цієї настанови, книга 2 основується на принципах. Вона має на меті зменшити складність церковних програм. Вона дозволяє впроваджувати деякі адаптації там, де це потрібно, наприклад, у нових підрозділах або географічно великих підрозділах Церкви. Втім вона не усуває однаковості політики, процедур та програм, про необхідність якої в Церкві по всьому світі, навчав нас Президент Монсон. Справді, як він щойно сказав: “Довідники убезпечують нас”. Старійшина Кук скаже більше про принципи, які скеровують провідників щодо цього важливого питання.
Інша важлива мета Довідників 1 і 2полягає в тому, щоб зменшити навантаження єпископів. Частково це досягається через дозвіл мати певну гнучкість щодо зборів. Так само важливим є й те, що Довідник 2 має на меті зменшити завантаженість єпископа, збільшуючи роль ради приходу і її членів. Вони мають діяти не лише як представники своїх кворумів і допоміжних організацій, але разом зі своїми радниками і організаціями отримувати доручення допомагати єпископу у важливих справах, які стосуються всього приходу. Провідники кворумів і допоміжних організацій також допомагатимуть єпископу, виконуючи спасительну роль в активізації й утриманні членів своїх товариств.
Ролі президентів кворумів старійшин і провідників груп первосвящеників були значно розширені в нових довідниках. Ці провідники і їхні радники тепер мають більше обов’язків, щоб допомагати окремим членам кворумів або груп як духовно, так і матеріально. Довідник 2 наставляє їх “заохочу[вати] членів кворуму і групи виконувати їхні обов’язки у священстві, особливо їхні обов’язки чоловіків і батьків” (пункт 7.3.2). Їм також наказано працювати разом зі своїми “радниками й домашніми вчителями, … та іншими, відшукуючи серед членів їхніх організацій та інших людей тих, хто потребує допомоги, і служ[ачи] їм” (пункт 4.5.1). Щоб виконувати ці життєво важливі церковні обов’язки, цим провідникам священства потрібно буде значною мірою делегувати їх виконання і, можливо, зменшити кількість деякого фізичного служіння, наприклад, допомогу членам Церкви у переїздах.
Довідник 2 навчає єпископів призначати кожного майбутнього старійшину до кворуму старійшин або до групи первосвящеників, залежно від індивідуальних потреб. Коли майбутні старійшини призначені таким чином, провідники цих організацій відповідають за їхнє утримання, активізацію, домашнє вчителювання для них та інші потреби.
Президент кворуму старійшин покликається і звільняється президентом колу після консультації з єпископом. Його навчають члени вищої ради під керівництвом президента колу. У своїх обов’язках у приході президент кворуму старійшин отримує спрямування від головуючого первосвященика в приході, тобто єпископа. Провідники груп первосвящеників покликаються, звільняються і скеровуються подібним чином.
Книга 2 починається з трьох коротких розділів, які формують доктринальну структуру керування Церквою:
-
Сім’я і Церква у Божому плані
-
Принципи священства
-
Провідництво в Церкві Ісуса Христа
Кожен, для кого призначена ця трансляція, повинен уважно прочитати ці три нові розділи. Вони доктринально основуються на Писаннях. Вони надзвичайно важливі.
Наприклад, у 2-му розділі описується загальна мета Церкви, важлива тема, яка описувалася в різні часи по-різному. У 1981 році Перше Президентство вперше назвало “потрійну місію” Церкви—проголошення, вдосконалення й викуплення. У той час Перше Президентство проголосило, що ці три місії складають “частину однієї роботи—допомагати нашому Батькові на Небесах і Його Сину, Ісусу Христу, у Їхній величній і славетній місії “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39)” (Spencer W. Kimball, in Conference Report, Apr. 1981, 3; or Ensign, May 1981, 5). Однак, починаючи з 1981 року, деякі люди приділяли надмірну увагу визначенням і межам цих трьох місій Господньої роботи, іноді не помічаючи їхньої загальної доктринальної основи і виключаючи інші істотні елементи, наприклад, піклування про бідних.
Цей новий довідник повертає первинний акцент про спільний фундамент духовної доктрини, щоб описати загальну “мету” Церкви. Книга 2, підрозділ 2.2 знову підтверджує слова, промовлені у 1981 році: “Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів була організована Богом, щоб допомагати в Його роботі зі здійснення спасіння і піднесення Його дітей”. Стосовно цього основного доктринального фундаменту, у підрозділі 2.2 далі говориться: “Здійснюючи свою мету допомогти окремим людям і сім’ям стати гідними піднесення, Церква зосереджує свою діяльність на виконанні божественно призначених обов’язків”.
Далі наводяться ці обов’язки, серед яких:
-
“Допомагати членам Церкви жити за євангелією Ісуса Христа”.
-
“Здійснювати збирання Ізраїля через місіонерську роботу”.
-
“Піклуватися про бідних і нужденних”.
-
“Забезпечувати можливості для спасіння померлих через будівництво храмів і виконання вікарних обрядів”.
Основний принцип, викладений у підрозділі 2.2, полягає в тому, що: “Програми і заходи Церкви підтримують і зміцнюють окремих людей і сім’ї”. У дотриманні цього принципу ми пропонуємо, щоби єпископи і президенти філій, надаючи покликання, пам’ятали, що їхнє природне бажання заповнити усі вакансії в покликаннях і організувати всі програми, є менш важливим, ніж благополуччя сімей підрозділу. Бажано, щоб члени Церкви не мали більше одного серйозного покликання, особливо у випадку, коли обоє батьків, які мають маленьких дітей, покликані на дуже відповідальні посади.
На відміну від доктринально сталих і незмінних принципів, викладених у перших трьох коротких розділах, більшість книги 2 містить натхненні програми і настанови, які у майбутньому можна змінювати, отримавши дозвіл від належної влади. Єдиною владою, уповноваженою вносити зміни у більшу частину довідника, включаючи встановлені політику й принципи щодо нього, є Перше Президентство. Нам потрібно пам’ятати, що настанови щодо політики схвалюються і оголошуються лише Першим Президентством. Вони не впроваджуються через чутки від одного провідника або члена Церкви до іншого. Далі, якщо у вас виникають питання, їх слід обговорювати з вашим головуючим провідником священства. Тільки найстарші провідники священства повинні зв’язуватися з Офісом Першого Президентства. Як виняток, про що за мить розкаже старійшина Кук, місцевою владою може корегуватися обмежена кількість програм, де це потрібно через місцеві обставини, або де необхідно задовольнити потреби членів Церкви.
Теми розділів 4, 5 і 6 зосереджено на раді приходу, роботі зі спасіння в приході та принципах програми благополуччя. Всі члени ради приходу повинні вивчати й застосовувати вивчене в цих розділах під час їх участі в раді приходу та в своїй роботі в організаціях священства і допоміжних організаціях.
Далі в Книзі 2 містяться 6 розділів, які стосуються Мелхиседекового священства, Ааронового священства і чотирьох допоміжних організацій. Хоча їх назви і є ідентичними тим, що знаходяться у поточному Збірнику інструкцій, їх зміст і формат зазнали деяких важливих спрощень.
А зараз ми із задоволенням послухаємо слова старійшини Квентіна Л. Кука стосовно принципів і змісту довідника. За призначенням Першого Президентства, він, я і старійшина Брюс Д. Портер, сімдесятник, отримали відповідальність за координацію роботи з новим довідником. Особливо цінну допомогу ми отримали з Відділу священства Церкви, від інших генеральних авторитетів та з Координаційного відділу Церкви і від його здібних редакторів. Уся ця робота, звичайно ж, відбувалася під керівництвом Першого Президентства і за його схвалення. Я відчуваю, що це привілей брати участь в цій натхненній праці і свідчу, що вона сприятиме просуванню роботи Того, слугами Кого ми є, Самого Господа, Ісуса Христа, в ім’я Якого я свідчу, амінь.