Вступне слово
Мої брати і сестри, як приємно розпочати цю трансляцію всесвітніх зборів навчання провідництва з кількох думок стосовно нещодавно перероблених довідників Церкви. Щоразу, коли мова йде про довідник, я пригадую подію, що сталася зі мною у 1970-х роках, коли я був відповідальним за роботу Церкви у країні, яку ми називали Східною Німеччиною або Німецькою Демократичною Республікою.
Уряд Східної Німеччини не дозволяв ввозити в країну церковні матеріали. Тому Президент Спенсер В. Кімбол попросив мене завчити напам’ять нове видання книги, яку ми тоді називали Збірник інструкцій Церкви, перетнути кордон Східної Німеччини, а потім там для відданих церковних провідників надрукувати цей збірник. Хоча для будь-кого неможливо буквально завчити напам’ять усю книгу, я ретельно ознайомився з нею від першої до останньої сторінки і вивчив концепції, що містилися в ній. Я здійснив подорож до Східної Німеччини і попросив місцевих провідників Церкви надати мені офіс, друкарську машинку та стос паперу. Я почав друкувати.
Минула година чи дві й було надруковано вже багато сторінок, коли я підвівся, щоб розім’ятися, окинув поглядом кімнату і побачив на книжковій полиці позаду мене примірник нового видання Збірника інструкцій Церкви німецькою мовою. Комусь безперечно вдалося таємно перевезти його крізь кордон. Відтоді я досить добре пам’ятаю зміст цієї книги.
У липні цього 2010 року кількість членів Церкви перевищила 14 мільйонів. Кількість членів Церкви невпинно зростає з того часу, як Церкву було організовано у 1830 році. І вона продовжуватиме зростати з тисячами підрозділів по всьому світу. Було б майже неможливо дотримуватися цілісності правил, процедур та програм Церкви без цих довідників, які є доступними для провідників Церкви по всьому світу на усіх мовах, якими ви розмовляєте. Вони будуть надзвичайно цінними матеріалами для вас. Їх читали й вичитували, виправляли й знов вичитували.
Більшість з вас отримали особисті примірники. Читайте їх. Ознайомтеся з їхнім змістом. Дотримуйтеся того, що написано в них. Коли ми---Перше Президентство---збираємося разом на наших регулярних щотижневих зборах, ми повинні, за необхідністю, мати справу з помилками, яких припускаються церковні провідники, здійснюючи адміністрування справ Церкви, і маємо виправляти ці помилки. Більшості з цих помилок можна було б уникнути, якби ці провідники добре знали довідник і дотримувалися описаних в ньому правил і процедур.
Протягом останніх кількох років офіс Першого Президентства отримав сотні запитів на схвалення дій, які [як ми знаємо] є неправильними. Запитів на анулювання обрядів, які були виконані неналежним чином, хоча й менше, але їх також сотні. Однією зі сфер, де часто виникають помилки, є дисциплінарні ради. Дійсно існують два види рад: дисциплінарна рада приходу або філії та дисциплінарна рада колу. Кожна з них має різні функції, і якщо ми не виходимо за межі тих доволі конкретних функцій, тоді все буде гаразд.
На жаль, так відбувається не завжди. Наприклад, були прецеденти, коли єпископські ради відлучали від Церкви старійшин. Тоді як в дійсності питання щодо носіїв Мелхиседекового священства повинні вирішуватися на дисциплінарній раді колу. Якщо процедури не було дотримано належним чином, тоді ми---Перше Президентство---повинні схвалити таку дію або повернути запит для того, щоб все зробили належним чином. Якщо ми не знаємо правила і процедури, тоді в наші церковні програми можуть вкрастися помилки.
Я пригадую одну подію, яка сталася зі мною багато років тому, коли я служив єпископом. Одного недільного ранку під час вступної частини наших зборів священства ми готувалися висвятити юнака у чин священика. Того дня наш приход відвідав член вищої ради колу, який крім того служив храмовим працівником. Коли я поставив стільця так, щоб юнак міг сісти обличчям до зібрання і ми могли б розпочати висвячення, член вищої ради зупинив мене і сказав: “Єпископе, я завжди ставлю стільця так, щоб обличчя тих, кого висвячують, було звернене до храму”. Він переставив стільця так, щоб обличчя юнака було повернене в сторону храму. Я одразу ж розпізнав, що це недозволена практика.
Я побачив, що вона може поширитися. І хоча я був набагато молодшим за члена вищої ради, я знав, що було слід зробити. Я знов розвернув стільця так, як він стояв раніше, щоб юнак був звернений обличчям до зібрання, і сказав члену вищої ради: “У нашому приході ми дивимося на зібрання”.
Протягом років нам доводилося виправляти багато спроб провідників змінити з добрими намірами деякі з програм Церкви. Ми мали справу з запаленими свічками на причасних столах, з прийнятими на місцевому рівні змінами тривалості церковних зборів, з відокремленням уроків Недільної школи від решти недільних зборів. Ми розробили методи проведення візитного вчителювання для жінок, що збиралися у великі групи. Перелік може продовжуватися, і він є досить довгим. Я не намагатимуся назвати всю величезну кількість змін, помилок і проблем, які можуть виникнути.
Однак головна думка полягає в тому, що майже в усіх випадках, якби провідники лише читали довідник, розуміли його зміст і дотримувалися того, що там написано, цих проблем би не сталося. Незалежно від того, чи ви є членом Церкви протягом всього життя, чи відносно недавно приєдналися до неї, радьтеся з довідником, коли ви невпевнені щодо якогось правила чи процедури. Вам може здаватися, що ви знаєте, як впоратися з ситуацією, тоді як в дійсності ви можете йти хибним шляхом. Довідники убезпечують нас.
Мої брати і сестри, яким би не було ваше чинне покликання у провідництві, ці нові довідники стануть для вас справжнім скарбом. Вони принесуть благословення вам і тим, кому ви служите, коли ви будете їх читати, розуміти і дотримуватися того, що в них написано. Про це я вам свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.