Заключне слово
Ці навчальні збори є надзвичайно важливими. Ми чули виступи Президента Церкви і шістьох членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів, кожний з яких дав відповідні настанови. Зараз, на завершення, я хотів би сказати кілька слів вам на згадку.
Ці довідники, над підготовкою яких тривалий час старанно працювали дуже багато людей, не призначені, щоб їх читали подібно до матеріалів уроку або як книгу. Спочатку слід ретельно ознайомитися з цими довідниками, а потім, при потребі, звертатися до них.
На початку цих вступних заголовків міститься важливе послання: “План Бога Батька для Його вічної сім’ї” (Довідник 2,1.1).
У наступному заголовку сказано: “Доземна сім’я Бога” (Довідник 2, 1.1.1). Потім описується роль сімей та роль Церкви у плані Бога для Його дітей.
У довіднику багато заголовків. У цих заголовках, а також у 1-му та 2-му розділах книги 2, наголошується на важливих ученнях. Крім того, кажучи про довідники в цілому, вони зараз допомагають діяти простіше і гнучкіше. Дозвольте мені наголосити на цьому: простіше і гнучкіше.
У міру зростання Церкви завжди здається, що збільшується її складність. Є дуже багато програм і процедур, які мають виконуватися в гармонії одна з одною. Усі ми прагнемо здійснювати адміністрування так, щоб це відображало простоту євангелії.
Багато років тому, говорячи від імені Першого Президентства, Президент Дж. Рубен Кларк молодший сказав натхненні слова, попереджаючи про те, що надмірна регламентація в Церкві зводитиме до нуля роль одкровення: “Робота Церкви в усіх її сферах стикається зі смертельною небезпекою жорсткої регламентації всього до найменших дрібниць. Наслідком цього стане не лише втрата будь-якої ініціативності, але й усунення будь-яких можливостей для Духа здійснювати свою роботу. Церква не побудована на такому принципі” (“Memorandum of Suggestions,” Mar. 29, 1940, 4).
А зараз цей простий уривок з Писань: “Але незважаючи на те, що написано, завжди давалося старійшинам Моєї Церкви від початку і завжди даватиметься, проводити всі збори, як їх направляє і веде Святий Дух” (УЗ 46:2).
Я повторюю: “Але незважаючи на те, що написано, завжди давалося старійшинам Моєї Церкви від початку і завжди даватиметься, проводити всі збори, як їх направляє і веде Святий Дух”.
Якщо ми розуміємо це, нас не буде зведено на манівці у нашій адміністративній роботі.
Господь сказав: “І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло,---і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися” (Дії 2:17; див. також Йоіл 2:28).
Ми виконуємо духовну роботу, а духовна робота повинна скеровуватися Духом.
Як ми читаємо в Ученні і Завітах:
“І вони мають пильнувати, щоб виконувати завіти й церковні уложення, в яких мають бути їхні навчання, як буде їх спрямовано Духом.
І Дух буде дано вам молитвою віри; і якщо ви не отримаєте Духа, ви не будете навчати” (УЗ 42:13--14).
У наші дні й нашу добу завжди існує небезпека укорінення Церкви без укорінення євангелії. Цього недостатньо. Нам потрібно, щоб Церква укорінилася у житті членів Церкви, а євангелія---у їхніх серцях.
На перших кількох сторінках Довідника2описано роль церковних провідників та вчителів і наведено наступну цитату: “Провідники священства і допоміжних організацій та вчителі намагаються допомагати іншим стати істинними послідовниками Ісуса Христа” та “допомагати окремим особам та сім’ям у цьому” (1.2.2).
Якщо ми не будемо пильними, наші члени Церкви настільки сильно зосередяться на програмах, процедурах, будівлях і бюджетах, що духовне свідчення міцно не укоріниться.
Членів Церкви слід навчати з владою і повноваженням священства. Вони мають знати, наскільки значущими є обряди, і розуміти, чому необхідно мати гідність для кожного висвячення, кожного благословення.
Я повторюю: ці довідники, подібно до [тлумачного] словника, містять довідкові матеріали. Їхній вміст настільки добре структурований, що ви будете у безпеці, якщо будете дотримуватися того, що там написано і зможете підтримати гідні сім’ї у цей дуже, дуже неспокійний час.
Щоб жити Духом і навчати Духом, ми можемо робити все набагато краще, ніж робимо.
Церковні організації мають підтримувати і зміцнювати сім’ї. Надто часто сім’ї вважають знаряддями для укомплектування організацій і виконання усіх заходів, зазначених як можливі. Чини священства повинні з молитвою вирішити чого не слід робити і намагатися значно зменшити вимоги до сімей. Їхній час і кошти мають витрачатися на те, що краще було б робити сім’єю в сім’ї.
І знову: “Незважаючи на те, що написано”,---тобто незважаючи на те, що надруковано, в тому числі й ці довідники---“завжди давалося старійшинам Моєї Церкви від початку і завжди даватиметься, проводити всі збори, як їх направляє і веде Святий Дух”(УЗ 46:2).
На завершення скажу, що ми стикаємося з сучасним світом, який жахає тим, як він впливає на святих та їхні сім’ї. Супротивник радіє. Нам не слід розчаровуватися.
Як сказано у Писаннях: “Хіба не підемо ми далі у такій величній справі? Рушаймо вперед, а не назад. Сміливіше, браття [і сміливіше, сестри]; і вперед, вперед до перемоги!” (УЗ 128: 22).
Я закликаю благословення Господа на вас, коли ви вирушите зміцнювати сім’ї в Церкві й цим зміцнювати всю Церкву, і я роблю це в ім’я Ісуса Христа, амінь.