Єгова
Завітне і належне імʼя Бога Ізраїлевого. Воно означає “вічний Я Є” (Вих. 3:14; Іван 8:58). Єгова—це доземний Ісус Христос. Він зійшов на землю як син Марії (Мос. 3:8; 15:1; 3 Неф. 15:1–5). Звичайно, коли слово Господь зʼявляється у Старому Завіті, воно означає “Єгова”.
Єгова—це Христос
Єгова був відомий давнім пророкам (Вих. 6:3; Авр. 1:16). Апостол Павло навчав, що Христос—це Єгова Старого Завіту (Вих. 17:6; 1 Кор. 10:1–4). У Книзі Мормона описано, як брат Яреда побачив доземного Христа і вклонився Йому (Етер 3:13–15). Мороній також називав Христа “Єговою” (Морон. 10:34). У Кертлендському храмі Джозеф Сміт і Олівер Каудері бачили воскреслого Єгову (УЗ 110:3–4).