Засуджувати, Засудження Див. також Суд, останній; Суд, Судити Судити або бути під судом Божим. Бог засудить людину злих намірів, Пр. 12:2. Нас карає Господь, щоб не засудити разом зі світом, 1 Кор. 11:32. Наші слова, вчинки і думки засудять нас, Ал. 12:14. Знаючи, але не роблячи, люди підпадають під осуд, Гел. 14:19. Якби ми припинили трудитися, нас було б приведено до засудження, Морон. 9:6. Хто не прощає свого брата, той стоїть засудженим перед Господом, УЗ 64:9. Хто грішить проти більшого світла, той підлягатиме більшому засудженню, УЗ 82:3. Уся Церква перебуватиме під засудженням, доки вони не покаються і не пригадають Книгу Мормона, УЗ 84:54–57.