Писання
Алма 21


Розповідь про проповідування Аарона, і Мулокія, і їхніх братів Ламанійцям.

Вміщено у розділах з 21 до 25.

Розділ 21

Аарон навчає Амалекійців про Христа і Його Спокуту—Аарона і його братів увʼязнено в Міддонії—Після свого визволення вони навчають у синагогах і мають багато навернених—Ламоній дарує релігійну свободу людям на землі Ізмаїла. Близько 90–77 рр. до р.х.

1 Тоді, коли Аммон і його браття арозділилися на границі землі Ламанійців, ось, Аарон вирушив у мандрівку до землі, яку Ламанійці називали Єрусалимом, названої так на честь землі народження їхніх батьків; і це було далеко, поблизу границь Мормона.

2 Тож Ламанійці й Амалекійці і люди аАмулона побудували велике місто, яке називалося Єрусалим.

3 Тож Ламанійці самі по собі були досить закамʼянілі, але Амалекійці й Амулонійці були ще більш закамʼянілими; отже, вони зробили так, що Ламанійці закамʼяніли своїми серцями, щоб посилити свою злочестивість і свої мерзоти.

4 І сталося, що Аарон прийшов у місто Єрусалим, і спочатку почав проповідувати Амалекійцям. І він почав проповідувати їм у їхніх синагогах, бо вони побудували синагоги за ачином Негорів; бо багато Амалекійців і Амулонійців були за чином Негорів.

5 Отже, коли Аарон увійшов до однієї з їхніх синагог проповідувати людям, і коли він говорив з ними, ось, піднявся Амалекієць і почав сперечатися з ним, кажучи: Що то таке, про що ти свідчив? Чи ти бачив аангела? Чому ангели не являються нам? Дивись, хіба цей народ не такий хороший, як твій народ?

6 Ти також кажеш, що якщо ми не покаємося, ми загинемо. Звідки знаєш ти думки і наміри наших сердець? Звідки знаєш ти, що ми маємо причину каятися? Звідки знаєш ти, що ми не праведний народ? Дивись, ми побудували святилища, і ми збираємося разом, щоб поклонятися Богові. Ми віримо, що Бог спасе всіх людей.

7 Тоді Аарон сказав йому: Чи ти віриш, що Син Бога прийде, щоб викупити людство від їхніх гріхів?

8 І чоловік сказав йому: Ми не віримо, що ти знаєш щось таке. Ми не віримо в такі дурні легенди. Ми не віримо, що ти знаєш про ате, що має статися, а також не віримо ми, що твої батьки і також наші батьки знали те, що вони говорили, про те, що має статися.

9 Тоді Аарон почав розкривати їм писання стосовно пришестя Христа, а також стосовно воскресіння мертвих, і про те, що не може бути авикуплення для людства інакше, ніж через смерть і страждання Христа, і бСпокуту Його кровʼю.

10 І сталося, що коли він почав розʼяснювати їм це, вони розсердилися на нього і почали насміхатися над ним; і вони не хотіли слухати слів, які він їм говорив.

11 Отже, коли він побачив, що вони не хочуть слухати його слів, він пішов з їхньої синагоги і попрямував до села, яке називалося Ані-Антій, і там він зустрів Мулокія, який проповідував їм Слово; а також Амму і його братів. І вони сперечалися з багатьма про Слово.

12 І сталося, що вони побачили, що люди камʼяніють серцями своїми, тому вони пішли звідти і попрямували до землі Міддонії. І вони проповідували Слово багатьом, і мало хто повірив словам, яким вони навчали.

13 Проте Аарона і певну кількість його братів було схоплено і кинуто до вʼязниці, а решта їх утекла з землі Міддонії до навколишніх країв.

14 А ті, кого було кинуто до вʼязниці, аперестраждали багато, і їх було визволено рукою Ламонія й Аммона, і їх було нагодовано й одягнуто.

15 І вони знову пішли проголошувати Слово, і ось так їх було визволено вперше з вʼязниці; і ось так вони перестраждали.

16 І вони пішли туди, куди їх вів аДух Господа, проповідуючи слово Бога в кожній синагозі Амалекійців, або на кожному зібранні Ламанійців, куди їм дозволено було входити.

17 І сталося, що Господь почав благословляти їх, так що вони привели багатьох до пізнання істини; так, вони дійсно апереконали багатьох в їхніх гріхах, і в традиціях їхніх батьків, що не були правильними.

18 І сталося, що Аммон і Ламоній повернулися з землі Міддонії на землю Ізмаїла, яка була землею їхнього успадкування.

19 І цар Ламоній не дозволив, щоб Аммон служив йому, тобто, щоб був його слугою.

20 Але він наказав, щоб синагоги було побудовано на землі Ізмаїла; і він наказав, щоб його люди, тобто люди, які були під його царюванням, збиралися разом.

21 І він зрадів за них, і він навчав їх багато чому. І він також проголошував їм, що вони є народом під його владою, і що вони є вільним народом, що вони вільні від гноблення царя, його батька; бо його батько обіцяв йому, що він може царювати над людьми, які жили на землі Ізмаїла, і на всій навколишній землі.

22 І він також проголосив їм, що вони можуть мати аволю поклонятися Господеві Богу своєму відповідно до своїх бажань, в якому б місці вони не жили, аби тільки це було на землі, яка була під царюванням царя Ламонія.

23 І Аммон проповідував народові царя Ламонія; і сталося, що він навчав їх усьому, що стосується речей праведних. І він закликав їх щоденно, з усією старанністю; і вони зважили на його слова, і вони завзято виконували заповіді Бога.