Ведіть щоденник вивчення курсу, в який регулярно записуйте те, чого ви навчились, як ви це застосували та як це зміцнило вашу віру в Ісуса Христа. Завдяки цьому ви зможете обмірковувати і розпізнавати багато благословень, отриманих вами від Бога. Щоденник також може бути джерелом натхнення і зміцнення. Наприкінці курсу ви відзвітуєте вчителю, що регулярно вели щоденник вивчення курсу і розповісте, як отриманий вами досвід зміцнив вашу віру в Ісуса Христа.
Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Зображення
Старійшина Річард Г. Скотт
“Записуйте в надійному місці те важливе, що ви дізналися від Духа. Ви побачите: якщо ви записуєте важливі враження, часто вони приходитимуть знову. Крім того, отримане вами знання буде доступним для вас протягом усього вашого життя” (Richard G. Scott, “To Acquire Knowledge and the Strength to Use It Wisely”, Ensign, June 2002, 32).
Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, також говорив про важливість запису духовних вражень:
Зображення
Президент Генрі Б. Айрінг
“Я повертався додому пізно ввечері з церковного служіння. …
… Коли я підійшов до дверей, я почув у своєму розумі … “Я даю тобі ці переживання не для тебе. Записуй їх”.
… Роблячи це, я зрозумів послання, яке я почув у своєму розумі. Я мав записувати це для моїх дітей, щоб колись у майбутньому вони могли прочитати мої свідчення про те, як Божа рука вділяла моїй сім’ї благословення. …
Я писав по кілька рядків щодня протягом багатьох років. … Перш ніж писати, я обдумував таке питання: “Чи бачив я сьогодні, як рука Божа простягається, аби торкнутися нас або наших дітей, або наших родичів?” Коли я замислювався над цим, щось починало відбуватись. …
Тоді в моєму серці почало зростати щось більше за подяку. Зросло свідчення. Я став ще впевненішим у тому, що наш Небесний Батько чує наші молитви і відповідає на них. Я відчував більше вдячності за те, що моє серце стає м’якшим і чистішим завдяки Спокуті Спасителя, Ісуса Христа. І я знаходив більшу впевненість у тому, що Святий Дух може нагадати нам усе—навіть те, що ми не помічали або не звертали на це уваги, коли це відбувалося” (Генрі Б. Айрінг, “О пам’ятайте ж, пам’ятайте”, Ensign або Ліягона, лист. 2007, сс. 66–67).