Будьте в доброму гуморі

В останні дні Свого смертного життя Ісус Христос розповів Своїм апостолам про переслідування, яких вони зазнають, і труднощі, з якими стикнуться ¹ . На завершення Він дав таке чудове запевнення: “Страждання зазнаєте в світі,---але будьте відважні: Я світ переміг!” (Іван 16:33). Це---послання Спасителя всім дітям нашого Небесного Батька. Це найкраща приємна новина для кожного з нас у нашому смертному житті.

“Будьте в доброму гуморі” також було необхідним запевненням у світі, куди воскреслий Христос послав Своїх апостолів. “У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми,---сказав пізніше апостол Павло коринтянам,---ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені” (2 Коринтянам 4:8--9).

Дві тисячі років потому на нас також “у всьому … тиснуть”, і нам також потрібне те саме послання---не впадати в розпач, але бути у доброму гуморі. Господь особливо любить Своїх дорогоцінних дочок і турбується про них. Він знає ваші бажання, ваші потреби і ваші страхи. Господь є всемогутнім. Довіртеся Йому.

Пророк Джозеф Сміт навчав, що “діяння, і замисли, і наміри Бога не можуть бути зруйнованими, не можуть вони також зійти нанівець” (Учення і Завіти 3:1). Своїм дітям, які зазнали труднощів, Господь дав такі важливі запевнення:

“Ось, це є обіцяння Господа вам, о ви, Мої слуги.

“Отже, будьте в доброму гуморі і не бійтеся, бо Я, Господь, з вами і стоятиму біля вас; і ви будете свідчити про Мене, Самого Ісуса Христа, що Я є Син живого Бога” (Учення і Завіти 68:5--6).

Господь поруч з нами, і Він сказав:

“Те, що Я кажу одному, Я кажу всім, будьте в доброму гуморі, малі діти; бо Я серед вас, і Я не покинув вас” (Учення і Завіти 61:36).

“Бо за великою знегодою приходять благословення” (Учення і Завіти 58:4).

Сестри, я свідчу, що ці обіцяння, дані, коли вирували переслідування і ставалися особисті трагедії, стосуються кожної з вас у ваших неспокійних обставинах сьогодні. Вони дорогоцінні і є нагадуванням всім нам, що ми повинні бути в доброму гуморі й мати радість у повноті євангелії, долаючи виклики смертного життя.

Страждання і випробування притаманні смертному життю. Протилежність є необхідним елементом божественного плану, призначеного допомогти нам зростати ² , і, перебуваючи у процесі зростання, ми маємо запевнення від Бога, що в довгостроковій вічній перспективі супротивнику не буде дозволено подолати нас. З Божою допомогою, а також, виявляючи відданість і стійкість, ми переможемо. Усі страждання тимчасові, як і саме смертне життя, складовою якого вони є. Говорячи про розбіжності, які передували нищівній війні, президент Сполучених Штатів Авраам Лінкольн з мудрістю нагадав своїй аудиторії давню мудрість, що “це також мине” ³ .

Як ви знаєте, нещастя у смертному житті, про які я говорю,---і через які важко бути в доброму гуморі---іноді трапляються з нами водночас з багатьма іншими. Наприклад, зараз мільйони людей страждають від багатьох спустошливих наслідків пандемії COVID-19. Подібним чином у Сполучених Штатах мільйони людей страждають протягом періоду ворожнечі й суперечок, якими, здається, завжди супроводжуються вибори президента країни, але цього разу вони найбільш запеклі серед тих, які можуть згадати багато з найстаріших людей серед нас.

На особистому рівні всі ми стикаємося індивідуально з деякими з багатьох лих у смертному житті, такими, як бідність, расизм, слабке здоров’я, втрата роботи або розчарування, свавільні діти, невдачі у шлюбі або безшлюбність, та наслідки гріха, вчиненого нами або іншими людьми.

Втім, серед усього цього, нам дано ту небесну пораду бути у доброму гуморі й знаходити радість у принципах і обіцяннях євангелії та у плодах наших трудів ⁴ . Ця порада завжди була такою і для пророків, і для усіх нас. Нам відомо про це з досвіду наших попередників і того, що їм сказав Господь.

Згадайте про обставини життя пророка Джозефа Сміта. Якщо дивитися на них і бачити самі лише неприємності, то в його житті були бідність, переслідування, невдачі, сімейні скорботи і, зрештою, мученицька смерть. Коли він знаходився у тюрмі, його дружина і діти та інші святі зазнавали неймовірних труднощів, будучи вигнаними з Міссурі.

На благання Джозефа про допомогу Господь відповів:

“Мій сину, мир душі твоїй; твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час;

І тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту; ти святкуватимеш перемогу над усіма своїми ворогами” (Учення і Завіти 121:7--8).

Це була особиста, вічна порада, яка допомогла пророку Джозефу зберегти притаманну йому веселу вдачу та любов і відданість свого народу. У подальшому ці самі якості зміцнювали провідників та піонерів, і можуть також зміцнити і вас.

Подумайте про тих перших членів Церкви! Знов і знов їх гнали з одного місця до іншого. Зрештою вони стикнулися з труднощами, коли оселялися в пустині й розбудовували там Церкву ⁵ . Через два роки після того, як перша група піонерів увійшла в долину Великого Солоного озера, піонери все ще продовжували боротися за виживання у цій суворій місцевості. Більшість членів Церкви в той час перетинали рівнини або не могли знайти ресурси, щоб здійснити цей перехід. Втім провідники і члени Церкви все одно плекали надію й були у доброму гуморі.

Хоча святі ще толком не оселилися у своїх нових домівках, на жовтневій генеральній конференції 1849 р. було послано нову хвилю місіонерів у Скандинавію, Францію, Німеччину, Італію та південну частину Тихого океану ⁶ . Знаходячись, як могло б здатися, на своєму найнижчому рівні, піонери піднялися до нових висот. І рівно через три роки потому інших 98 людей також було покликано розпочати збирання розсіяного Ізраїля. Один з провідників Церкви пояснював, що ці місії “зазвичай мають бути не дуже довгими; імовірно від 3 до 7 років становитиме той час, коли будь-який чоловік буде далеко від своєї сім’ї” ⁷ .

Сестри, Перше Президентство турбують ваші проблеми. Ми любимо вас і молимося за вас. Водночас ми часто дякуємо за те, що фізичні виклики, які постають перед нами,---окрім землетрусів, пожеж, повеней і ураганів---як правило, є менш суворими, ніж ті, з якими стикалися наші попередники.

Коли настають труднощі, божественне запевнення завжди є таким: “Будьте в доброму гуморі, бо Я вестиму вас. Царство ваше, і благословення його ваші, і багатства вічності ваші” (Учення і Завіти 78:18). Як це відбувається? Як це відбулося для піонерів? Як це відбудеться для жінок Божих у наш час? Якщо ми дотримуємося пророчого скерування, “ворота пекла не переможуть [нас]”,---сказав Господь в одкровенні у квітні 1830 р. “Так,---сказав Він,---… Господь Бог розжене сили темряви перед вами і зробить так, щоб небеса захиталися для вашого блага і заради слави Його імені” (Учення і Завіти 21:6). “Не бійся, черідко мала; творіть добро; нехай земля і пекло об’єднаються проти вас, а якщо вас збудовано на Моїй скелі, вони не зможуть подолати” (Учення і Завіти 6:34).

Маючи Господні обіцяння, ми “підносимось нашими серцями і звеселяємось” (див. Учення і Завіти 25:13) та, з “життєрадісними серцями й обличчями” (Учення і Завіти 59:15), ми просуваємося вперед по шляху завітів. Більшості з нас не доводиться приймати надзвичайно серйозних рішень, таких, як залишити свою домівку і стати піонерами в невідомому краї. Наші рішення здебільшого стосуються повсякденних життєвих справ, але, як сказав нам Господь: “Не втомлюйтесь у доброчинності, бо ви закладаєте основи великої роботи. І з малого виходить те, що є великим” (Учення і Завіти 64:33).

Вчення відновленої євангелії Ісуса Христа має безмежну силу. Наша непохитна віра в це вчення скеровує наші кроки і приносить нам радість. Вона просвітлює наш розум, зміцнює нас і робить наші дії впевненими. Ці скерування, просвітлення й сила є обіцяними дарами, які ми отримали від нашого Небесного Батька. Розуміючи це вчення, включно зі знанням про божественний дар покаяння, і живучи за ним, ми можемо бути в доброму гуморі, залишаючись на шляху до нашої вічної долі---возз’єднання і піднесення з нашими люблячими небесними батьками.

Старійшина Річард Г. Скотт навчав: “Ви можете стикатися з приголомшливими викликами. Іноді їх може бути так багато й вони настільки безжальні, що вам може здатися, що вам їх не подолати. Не залишайтеся зі світом сам на сам. “Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!” [Приповісті 3:5]. … Так було задумано, що життя буде викликом, не для того, щоб ви зазнали невдачі, але щоб ви могли сягнути успіху, долаючи виклики” ⁸ .

Усе це є частиною плану Бога Батька та Його Сина, Ісуса Христа, про Яких я свідчу, молячись, щоб усі ми дісталися нашого небесного місця призначення, в ім’я Ісуса Христа, амінь.