Дивіться на Ісуса Христа

Коли Ісус проходив вулицею біля Капернаума¹ і Його оточував великий натовп людей, жінка, яка протягом дванадцятьох років страждала від серйозного захворювання, простягла руку і торкнулася краю Його вбрання. І вона негайно зцілилася².

У Писаннях написано, що Ісус, відчувши “силу, що вийшла з [Нього]”³, “до народу звернувся”⁴ і “поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце”⁵. “А жінка, побачивши, що вона не втаїлась”⁶, “підійшла і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла”⁷.

Ісус сказав їй: “Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі”⁸.

Ісус Христос врятував жінку. Вона зцілилася фізично. Але коли Ісус повернувся, аби побачити її, вона висловила свою віру в Нього, і Він зцілив її серце⁹. Він промовляв до неї з любов’ю, запевнив її у тому, що схвалює її, і благословив її Своїм спокоєм¹⁰.

Брати, як носії святого священства, ми беремо участь у роботі спасіння. Протягом останнього року Господь поклав головну відповідальність за цю роботу на плечі старійшин в Ізраїлі¹¹. У нас є натхненне завдання від Господа—працюючи разом з нашими сестрами, нам слід служити у святіший спосіб, прискорювати збирання Ізраїля з обох боків завіси, встановлювати наші домівки як святилища віри і вивчення євангелії і готувати світ до Другого пришестя Ісуса Христа¹².

Як і у всьому, Спаситель вказав нам шлях: нам потрібно дивитися на Ісуса Христа і служити Йому, як Він дивився на Свого Батька і служив Йому¹³. Спаситель сказав це Пророку Джозефу так:

“Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся.

Подивіться на рани, які прокололи Мій бік, і також на сліди цвяхів на Моїх руках і ногах; будьте вірними, виконуйте Мої заповіді, і ви успадкуєте царство небесне”¹⁴.

У доземному житті Ісус пообіцяв Своєму Батькові, що Він виконає волю Свого Батька і буде нашим Спасителем і Викупителем. Коли Його Батько запитав: “Кого Мені послати?”¹⁵ Ісус відповів:

“Ось Я, пошли мене”¹⁶.

“Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки”¹⁷.

Протягом усього Свого смертного життя Ісус виконував це обіцяння. Зі смиренням, покірністю і любов’ю Він навчав ученню Свого Батька і виконував роботу Свого Батька з силою і владою, наданими Йому Його Батьком¹⁸.

Ісус віддав Своє серце Своєму Батькові. Він сказав:

“Люблю Я Отця”¹⁹.

“Я завжди чиню, що Йому до вподоби”²⁰.

“Я … зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю [Батька, Який] послав мене”²¹.

Переживаючи агонію в Гефсиманії, Він молився: “Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля”²².

Коли Господь закликає старійшин в Ізраїлі: “звертайтеся до Мене в кожній думці” і “подивіться на рани” в Його воскреслому тілі, це також заклик відвернутися від гріха і світу і повернутися до Нього, і любити, і слухатися Його. Це заклик навчати Його вченню і виконувати Його роботу в Його спосіб. Тому це є закликом повністю Йому довіряти, підкорити нашу волю і віддати наші серця Йому, і через Його спокутну силу стати такими, як Він²³.

Брати, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа, Він благословить нас бути Його старійшинами в Ізраїлі—смиренними, лагідними, покірними, сповненими Його любові²⁴. І ми принесемо радість і благословення Його євангелії і Його Церкви в наші сім’ї і нашим братам і сестрам з обох сторін завіси.

Президент Рассел М. Нельсон закликав нас дивитися на Ісуса Христа саме в такий спосіб: “Немає нічого легкого чи автоматичного в тому, щоб стати такими сильними учнями. Наша увага повинна бути прикута до Спасителя і Його євангелії. Це вимагає великих розумових зусиль, щоб намагатися дивитися на Нього в кожній думці. Але, коли ми робимо це, наші сумніви і страхи зникають”²⁵.

Прикувати---це чудове слово. Воно означає міцно прикріпити, привернути і повністю втримувати²⁶. Ми приковуємо нашу увагу до Ісуса Христа і Його євангелії, коли живемо за нашими завітами.

Коли ми живемо за нашими завітами, вони впливають на все, що ми кажемо і робимо. Ми живемо життям завітів²⁷, сповненим простих, щоденних вчинків віри, які зосереджують нас на Ісусі Христі. Ось ці вчинки: щира молитва в Його ім’я, бенкетування Його словом, звернення до Нього у покаянні в наших гріхах, дотримання Його заповідей, прийняття причастя і дотримання Його Суботнього дня у святості, поклоніння в Його святому храмі так часто, як ми можемо, і застосування Його святого священства для служіння дітям Бога.

Ці вчинки відданості завітам відкривають наші серця і розум спокутній силі Спасителя й освячуючого впливу Святого Духа. Рядок за рядком Спаситель змінює саму нашу природу, ми стаємо більш глибоко наверненими до Нього, і наші завіти оживають у наших серцях²⁸.

Обіцяння, які ми даємо нашому Небесному Батьку, стають міцними як кремінь зобов’язаннями, нашими найглибшими бажаннями. Небесний Батько обіцяє нам, що сповнить нас вдячністю і радістю²⁹. Наші завіти припиняють бути правилами, які ми виконуємо, і стають улюбленими принципами, які надихають, скеровують нас і приковують нашу увагу до Ісуса Христа³⁰.

Ці вчинки відданості є доступними всім, як молодим, так і літнім. Ви, молоді чоловіки, які мають Ааронове священство, знайте, все, що я сьогодні кажу, стосується вас. Я дякую Богу за вас. Ви робите священні обряди і завіти доступними мільйонам святих останніх днів по всьому світу. Коли ви готуєте, благословляєте чи розносите причастя, служите, христите в храмі, запрошуєте друга повернутися до активності або рятуєте члена вашого кворуму, ви виконуєте роботу спасіння. Ви також можете дивитися на Ісуса Христа і жити за вашими завітами щодня. Я обіцяю вам, що якщо ви це зробите, ви будете гідними довіри слугами Господа зараз і в майбутньому сильними старійшинами в Ізраїлі.

Брати, я знаю, що все це може звучати приголомшливо. Але, будь ласка, пам’ятайте ці слова Спасителя: “Не Сам Я, бо зо Мною Отець”³¹. Так і з нами. Ми не самі. Господь Ісус Христос і наш Небесний Батько люблять нас, і Вони з нами³². Оскільки Ісус дивився на Свого Батька і здійснив велику спокутну жертву, ми можемо дивитися на Ісуса Христа із переконаністю, що Він допоможе нам.

Ніхто з нас не є досконалим. Іноді ми застряємо. Ми відволікаємося і впадаємо у відчай. Ми спотикаємося. Але, якщо ми будемо дивитися на Ісуса Христа з покаянним серцем, Він підніме нас, очистить від гріха, пробачить нас і зцілить наші серця. Він терплячий і добрий, Його спокутуюча любов ніколи не закінчується і не минає³³. Він допоможе нам дотримуватися наших завітів і звеличувати наші покликання як старійшин в Ізраїлі.

І Небесний Батько благословить нас усім необхідним для здійснення Його цілей: “всім … як на небі, так і на землі, життям і світлом, Духом і силою посланими вперед волею Батька через Ісуса Христа, Його Сина”³⁴.

Коли божественні світло і сила приходять у наші життя, відбуваються три дивовижні речі:

По-перше, ми можемо бачити! Завдяки одкровенню ми починаємо бачити так, як Ісус бачив жінку, крізь усе зовнішнє прямо в серце³⁵. Якщо ми бачимо так, як бачить Ісус, Він благословляє нас здатністю любити тих, кому ми служимо, Його любов’ю. З Його допомогою, ті, кому ми служимо, побачать Спасителя і відчують Його любов³⁶.

По-друге, у нас є сила священства! У нас є влада і сила діяти в ім’я Ісуса Христа, аби “благословити, скеровувати, захищати, зміцнювати та зцілювати інших” і творити чудеса для тих, кого ми любимо, і зберегти наші шлюб та сім’ю”³⁷.

По-третє, Ісус Христос ходить з нами! Куди ми йдемо, Він іде. Коли ми навчаємо, Він навчає. Коли ми втішаємо, Він втішає. Коли ми благословляємо, Він благословляє³⁸.

Брати, то чи не маємо ми причини радіти? Ми маємо! Ми маємо святе священство Бога. Коли ми дивимося на Ісуса Христа, живемо за нашими завітами і приковуємо нашу увагу до Нього, ми будемо разом з нашими сестрами служити у святіший спосіб, збирати розсіяний Ізраїль з обох сторін завіси, зміцнювати і запечатувати наші сім’ї і готувати світ до Другого пришестя Господа Ісуса Христа. Це станеться. Я свідчу про це.

Я завершую з цією молитвою в моєму серці, щоб усі ми, кожен з нас, дивилися на Ісуса Христа в кожній думці. Не сумнівайтеся. Не бійтеся. В ім’я Ісуса Христа, амінь.