Намагайтеся, намагайтеся, намагайтеся

Мої дорогі брати і сестри, я глибоко вдячний за можливість промовляти до вас. Ця конференція надихала і зміцнювала мене. Музика, яку співали, і сказані слова увійшли в наші серця через Святого Духа. Я молюся, щоб те, що я скажу, передавалося вам тим самим Духом.

Багато років тому я був першим радником президента округу у східній частині Сполучених Штатів. Неодноразово, коли ми їхали відвідувати наші маленькі філії, він казав мені: “Геле, коли ти когось зустрічаєш, стався до тієї людини так, наче вона має великі проблеми, і ти будеш правий більш ніж у половині випадків”. Він був не лише правий, але протягом років я пересвідчився, що його оцінка була надто оптимістичною. Сьогодні я хочу підтримати вас у ваших випробуваннях.

Наше смертне життя задумане люблячим Богом бути тестом і джерелом зростання для кожного з нас. Ви пам’ятаєте слова Бога стосовно Своїх дітей під час Сотворіння світу: “І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм”¹.

З самого початку випробування не були легкими. Ми зустрічаємося з випробуваннями, які приходять завдяки нашим смертним тілам. Усі ми живемо у світі, де боротьба Сатани проти істини і проти нашого особистого щастя стає все запеклішою. Може здаватися, що у світі й у вашому житті зростає сум’яття.

Я запевняю вас: люблячий Бог, Який дозволив цим випробуванням прийти до вас, також створив надійний спосіб подолати їх. Небесний Батько так полюбив світ, що послав Свого Улюбленого Сина допомогти нам². Його Син, Ісус Христос, віддав Своє життя за нас. Ісус Христос поніс у Гефсиманії і на хресті тягар усіх наших гріхів. Він відчув усі страждання, болі і наслідки наших гріхів, щоб утішити і зміцнити нас у кожному випробуванні життя³.

Ви пам’ятаєте, що Господь сказав Своїм слугам:

“Батько і Я є одне. Я є в Батькові, і Батько є в Мені; і якщо ви сприймаєте Мене, ви є в Мені, і Я є в вас.

Отже, Я є посеред вас, і Я є добрий пастир і скеля Ізраїля. Той, хто будує на цій скелі, ніколи не впаде”⁴.

Наш пророк, Президент Рассел М. Нельсон, також надав таке саме запевнення. Більше того, він описав, як ми можемо будувати на тій скелі і вкласти ім’я Господа в наші серця, щоб скеровувати нас у наших випробуваннях.

Він сказав: “Ви, хто, можливо, відчуваєте тимчасовий розпач, пам’ятайте, життя не мало бути легким. В житті треба переносити випробування і терпіти горе. Як ви пам’ятаєте, “для Бога нема неможливої жадної речі” (Лука 1:37), і знайте, що Він---ваш Батько. Ви---син або дочка, створені за Його подобою, і маєте право завдяки своїй гідності отримати одкровення, щоб це допомогло вам у ваших праведних справах. Ви можете взяти на себе святе ім’я Господа. Ви можете бути гідними промовляти у святе ім’я Бога (див. УЗ 1:20)”⁵.

Слова Президента Нельсона нагадують нам про обіцяння, яке містить причасна молитва, обіцяння, яке виконує Небесний Батько, коли ми робимо те, що обіцяємо з нашого боку.

Послухайте ці слова: “О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб для душ усіх тих, хто причащається ним, щоб вони могли їсти в пам’ять тіла Твого Сина, і свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе ім’я Твого Сина і завжди пам’ятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його Дух міг завжди бути з ними. Aмінь”⁶.

Щоразу промовляючи слово амінь, коли від нашого імені виголошується ця молитва, ми обіцяємо, що через куштування хліба ми бажаємо взяти на себе святе ім’я Ісуса Христа, завжди пам’ятати Його і виконувати Його заповіді. І нам, у свою чергу, обіцяють, що Його Дух зможе завжди бути з нами. Завдяки цим обіцянням, Спаситель є скелею, на якій ми можемо безпечно і безстрашно вистояти в кожній бурі, яка нас спіткає.

Коли я обдумував слова завіту і відповідні обіцяні благословення, мені було цікаво, що означає бажати взяти на себе ім’я Ісуса Христа.

Президент Даллін Х. Оукс пояснює: “Це важливо, що коли ми приймаємо причастя, ми не свідчимо, що беремо на себе ім’я Ісуса Христа. Ми свідчимо, що бажаємо це зробити. (Див. УЗ 20:77). Той факт, що ми свідчимо лише про наше бажання, говорить, що має статися щось інше, перш ніж ми дійсно візьмемо на себе те святе ім’я у найважливішому сенсі”⁷.

Слова, що ми “бажа[ємо] узяти на себе” Його ім’я, означають, що коли ми вперше взяли ім’я Спасителя під час хрищення, взяття Його імені не закінчилося під час того хрищення. Нам слід постійно працювати над тим, аби брати на себе Його ім’я протягом усього нашого життя, включаючи ті моменти, коли ми поновлюємо завіти біля причасного столу й укладаємо завіти у святих храмах Господа.

Тому двома надзвичайно важливими для нас запитаннями стають: “Що мені слід робити, щоб узяти на себе Його ім’я?” і “Як я дізнаюся, коли досягаю успіху?”

Слова Президента Нельсона містять одну важливу відповідь. Він сказав, що ми можемо взяти ім’я Спасителя на себе, і ми можемо говорити за Нього. Коли ми говоримо за Нього, ми служимо Йому. “Бо як може знати людина господаря, якому вона не служила, і хто є незнайомцем для неї, і далеко від думок і намірів її серця?”⁸

Щоб говорити за Нього, потрібна молитва віри. Для цього потрібна палка молитва до Небесного Батька, щоб дізнатися, які слова ми можемо промовити, щоб допомогти Спасителю в Його роботі. Ми маємо заслужити обіцяння: “Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно”⁹.

Так, треба робити щось більше, ніж говорити за Нього, щоб узяти на себе Його ім’я. У нашому серці мають бути певні почуття, щоб стати гідними бути Його слугами.

Пророк Мормон описав почуття, які роблять нас гідними і дають змогу взяти на себе Його ім’я. Ці почуття включають віру, надію і милосердя, які є чистою любов’ю Христа.

Мормон пояснив:

“Бо я суджу, що ви матимете віру в Христа через вашу лагідність; бо якщо ви не матимете віри в Нього, то ви не підходите для того, щоб бути причисленими до людей Його церкви.

І знову, мої улюблені браття, я б хотів поговорити з вами про надію. Як може бути так, що ви досягнете віри, не маючи надії?

І що це таке, на що ви маєте надіятися? Ось, я кажу вам, що ви матимете надію через спокуту Христа і силу Його воскресіння воскреснути до життя вічного, і це через вашу віру в Нього згідно з Його обіцянням.

Отже, якщо людина матиме віру, вона повинна мати і надію; бо без віри не може бути ніякої надії.

І ще, ось я кажу вам, що вона не може мати віри і надії, якщо вона не буде лагідною і невибагливою серцем.

Якщо вона не буде такою, її віра і надія марні, бо ніхто не приймається до Бога, крім лагідних і невибагливих серцем; і якщо людина лагідна і невибаглива серцем і визнає силою Святого Духа, що Ісус є Христос, вона тоді мусить мати милосердя; бо якщо вона не матиме милосердя, вона ніщо; отже, вона мусить мати милосердя”.

Описавши милосердя, Мормон потім каже:

“Але милосердя є чиста любов Христа, і воно існує вічно; і той хто матиме його в останній день, з ним усе буде добре.

Отже, мої улюблені браття, моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любовʼю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа; щоб ви могли стати синами Бога; щоб коли Він явиться, ми могли бути такими, як Він, бо ми побачимо Його таким, як Він є; щоб ми могли мати цю надію; щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим. Амінь”¹⁰.

Я свідчу, що Спаситель вкладає Своє ім’я у ваші серця. У багатьох з вас віра в Нього зростає. Ви відчуваєте більше надії та оптимізму. І ви відчуваєте чисту любов Христа до інших і до себе.

Я бачу це в місіонерах, які служать по всьому світу. Я бачу це в членах Церкви, які говорять зі своїми друзями і членами сім’ї про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Чоловіки, жінки, молоді люди і навіть діти служать, керуючись любов’ю до Спасителя і до своїх ближніх.

Щойно надходить інформація про лихо десь у світі, як члени Церкви складають плани йти на порятунок, іноді через океани, навіть коли їх не просять. Іноді їм важко дочекатися, доки на спустошених територіях їх зможуть прийняти.

Я розумію, що дехто з тих, хто слухає мене сьогодні, може відчувати, що вашу віру і надію приглушили турботи. І ви можете прагнути відчути любов.

Брати і сестри, Господь має можливості бути поруч, щоб ви могли відчути Його любов і поділитися нею. Ви можете молитися із впевненістю, що Господь поведе вас до когось, кого ви полюбите за Нього. Він відповідає на молитви таких смиренних волонтерів, як ви. Ви відчуєте любов Бога до себе і до людини, якій ви служите за Нього. Коли ви допомагаєте дітям Бога в їхніх випробуваннях, ваші власні випробування будуть здаватися легшими. Ваша віра і ваша надія будуть зміцнені.

Я з власного досвіду свідчу про цю істину. Протягом усього свого життя моя дружина говорила за Господа і служила людям за Нього. Як я вже казав про це раніше, один з наших єпископів якось сказав мені: “Дивовижно. Щоразу, коли я чую, що людині в приході потрібна допомога, я кваплюся допомогти. Але щоразу, коли я приходжу, здається, що ваша дружина вже там побувала”. І це було так в усіх місцях, де ми жили протягом 56 років.

Зараз вона може промовити лише кілька слів на день. Її відвідують люди, яких вона любила за Господа. Щовечора і щоранку я співаю з нею гімни і ми молимося. Під час тих молитов і співу пісень звучить лише мій голос. Іноді я бачу, як її вуста безшумно вимовляють слова гімнів. Їй найбільше подобаються дитячі пісні. Почуття, які їй подобаються найбільше, підсумовано в пісні “На Господа схожим бути”¹¹.

Недавно, коли ми співали її слова: “Намагаюсь жити, як мені шепотить голос: Ближніх люби як Ісус любить нас. Добрим і приязним будь увесь час”,---вона тихо, але чітко промовила: “Намагаюсь, намагаюсь, намагаюсь”. Я думаю, що вона зрозуміє, коли побачить Його, що наш Спаситель вклав Своє ім’я в її серце і що вона стала такою, як Він. Він допомагає їй зараз в її випробуваннях, так само Він допоможе вам у ваших.

Я свідчу, що Спаситель вас любить. Він знає ваше ім’я, як ви знаєте Його ім’я. Він знає ваші труднощі. Він відчував їх. Своєю Спокутою Він подолав світ. Своїм бажанням взяти на себе Його ім’я ви полегшите тягарі багатьох інших. І ви з часом виявите, що знаєте Спасителя краще і любите Його більше. Його ім’я буде у ваших серцях і закарбується у вашій пам’яті. Це ім’я, яким вас буде названо. Я свідчу про це із вдячністю за Його люблячу доброту до мене, до моїх близьких і до вас, в ім’я Ісуса Христа, амінь.