Вдячність у Суботній день

Мої дорогі брати і сестри, які належать до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів по всьому світу! Я вдячний за те, що Президент Томас С. Монсон попросив мене виступити на конференції в цей Суботній день. Я молюся, щоб Дух Святий доніс мої слова у ваше серце.

Сьогодні я хочу говорити про почуття серця. І зосереджуся я на вдячності, особливо в Суботній день.

Серед великої кількості всього, за що ми відчуваємо вдячність,---це доброта, виявлена незнайомою людиною, їжа, коли ми голодні, дах над головою під час бурі, загоєний перелом кістки і гучний крик новонародженої дитини. Багато хто з нас памʼятатиме своє почуття вдячності, які ми мали в ті моменти.

Для святих останніх днів таким моментом, а насправді днем вдячності й любові, є Суботній день. Господь у 1831 році повелів святим в окрузі Джексон, шт. Міссурі, щоб вони спрямовували свої молитви та дякування до небес. Першим святим було дано одкровення про те, як дотримуватися Суботнього дня і як поститися й молитися¹.

Їм і нам Господь сказав, як поклонятися та віддавати дяку в Суботній день. Як ви розумієте, найважливішим з усього є любов, яку ми відчуваємо до подавців дарів. Ось слова Господа про те, як дякувати і як виявляти любов у Суботній день:

“Я даю їм заповідь, кажучи так: “Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, усією своєю могутністю, розумом і силою; і в імʼя Ісуса Христа служи Йому. …

Дякуй Господу Богу твоєму в усьому.

Принось жертву Господу Богу своєму в праведності, а саме---жертву скрушеного серця і впокореного духа”².

А далі Господь продовжує застерігати про те, як небезпечно для нас забувати дякувати Небесному Батькові та Ісусу Христу як подавцям дарів: “І нічим людина не ображає Бога, або ні на кого Його гнів не запалено, крім тих, хто не визнає Його руку в усьому і не слухається Його заповідей”³.

Багато з вас, хто зараз слухає мене, вже насолоджуються Суботою як днем, щоб згадати про благословення Бога та подякувати Йому за них. Ви памʼятаєте цей відомий гімн:

З отриманих мною листів та з розмов з вірними святими останніх днів я дізнаюсь, що їм буває важко нести тягар турботи про інших. Декому здається, що ситуація майже безнадійна. Я сподіваюся й молюсь, щоб мої слова про необхідність бути вдячними у Суботній день допомогли розвіяти сумніви і щоб ваше серце почало співати.

Одне з благословень, за яке ми можемо бути вдячними,---це благословення за те, що ми взагалі є на причасних зборах, на які зібралося в Його імʼя більше одного чи двох Його послідовників. Дехто залишився вдома, прикутий до свого ліжка. Інші, хто хотів би бути там, де є ми, служать в лікарнях та забезпечують громадський порядок або захищають нас, ризикуючи власним життям десь у пустині чи джунглях. Уже сам той факт, що ми можемо просто зібратися разом з іншими святими і приймати причастя, допоможе нам почати відчути вдячність та любов до Бога за Його доброту.

Завдяки пророку Джозефу Сміту та відновленій євангелії є ще одне благословення, яке ми можемо врахувати, і благословення це в тому, що у нас є можливість приймати причастя кожного тижня---його готують, благословляють і розносять уповноважені слуги Бога. Ми можемо бути вдячні, коли Святий Дух підтверджує нам, що слова причасних молитов, які промовляються вповноваженими носіями священства, шануються нашим Небесним Батьком.

З усіх благословень, які ми можемо порахувати, безсумнівно, найпрекраснішим є почуття прощення, яке приходить, коли ми приймаємо причастя. Ми відчуємо більшу любов до Спасителя й більшу вдячність за Того, Чия безмежна жертва уможливила наше очищення від гріха. Коли ми причащаємося хлібом і водою, то згадуємо, що Він страждав за нас. І відчуваючи вдячність за те, що Він зробив для нас, ми відчуємо Його любов до нас і нашу любов до Нього.

Це благословення любові, яке ми отримуємо, полегшить нам виконання заповіді “завжди памʼятати Його”⁵. Ви навіть можете відчути, як відчуваю і я, любов до Святого Духа і вдячність за Нього, адже Небесний Батько пообіцяв, що Він буде завжди з нами, якщо ми залишаємося вірними завітам, які уклали. Ми можемо рахувати всі ті благословення кожної неділі і відчувати вдячність.

Суботній день також є саме тим часом, щоб згадати завіт, в який ми увійшли у водах хрищення,---любити дітей Небесного Батька і служити їм. Виконання цього обіцяння у Суботній день може виявлятися в тому, що ми зі щирими намірами в серці беремо участь в роботі класу чи кворуму, щоб зміцнити віру й любов серед наших братів і сестер, а також в самих собі. Це також виявляється в радісному виконанні наших покликань.

Я вдячний за всі ті неділі, а їх було багато, коли я навчав кворум дияконів у Баунтіфулі, шт. Юта, а також клас Недільної школи в шт. Айдахо. І я навіть памʼятаю часи, коли служив помічником своєї дружини в ясельній групі, де моїм основним завданням було роздавати іграшки і збирати їх.

Багато років тому я дізнався через Духа, що моє просте служіння Господу мало значення в житті дітей Небесного Батька. На мій подив, дехто з них памʼятав мої недолугі спроби служити їм, служачи Господарю у ті Суботні дні, і дякував.

Як ми іноді не можемо бачити плодів нашого власного служіння в Суботній день, так нам, можливо, й не вдається побачити спільний результат служіння інших Господніх слуг. Але Господь будує Своє царство поволі через Своїх вірних і смиренних слуг, без фанфар, наближаючи його до славетного тисячолітнього майбутнього. Дедалі більшу велич цього можна побачити завдяки Святому Духу.

Я зростав, відвідуючи причасні збори у малесенькій філії Нью-Джерсі, в якій було лише кілька членів Церкви і одна сімʼя---моя. Сімдесят пʼять років тому я був охрищений у Філадельфії в єдиній побудованій Церквою каплиці, яку можна було тоді знайти у Пенсільванії чи Нью-Джерсі. Де тоді була одна маленька філія у Принстоні, шт. Нью-Джерсі, зараз вже два великі приходи. А лише кілька днів тому тисячі молодих людей взяли участь у виконанні святкової програми, що проводилась з нагоди освячення Філадельфійського Пенсильванського храму.

В юності я був покликаний служити місіонером округу, і ми поклонялися в неділю в єдиній каплиці, що була тоді в Альбукерке, шт. Нью-Мексико. Сьогодні там є храм і чотири коли.

Я поїхав з Альбукерке, щоб навчатися в Кембріджі, шт. Массачусетс. Там була одна каплиця й округ, що охоплював велику частину штатів Массачусетс і Род-Айленд. Я їздив через пагорби цього прекрасного краю на причасні збори в малесеньких філіях, більшість з яких знаходилась в невеличких орендованих приміщеннях або трохи перебудованих будинках. А тепер там є священний храм Бога у Белмонті, шт. Массачусетс, і коли по всій тій місцевості.

Чого я не міг тоді ясно бачити, так це того, що Господь виливав Свого Духа на людей на тих малолюдних причасних зборах. Я міг відчувати це, але не міг бачити розмах і розклад Господніх намірів у будівництві й прославлянні Його царства. Пророк через одкровення побачив і записав те, що ми тепер самі можемо бачити. Нефій сказав, що загальна наша кількість ніколи не буде великою, але накопичене нами світло буде помітним:

“І сталося, що я побачив церкву Агнця Божого, і кількісно вона була невеликою. …

І сталося, що я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі”⁶.

У цьому розподілі подібне пророче описання наших умов та майбутніх можливостей записано в книзі Учення і Завіти:

“Ви ще не зрозуміли, які великі благословення Батько має у Своїх руках і приготував для вас;

І ви не можете знести все тепер; проте, будьте в доброму гуморі, бо Я вестиму вас. Царство ваше, і благословення його ваші, і багатства вічності ваші.

І того, хто сприйматиме все з вдячністю, буде уславлено; і те, що від цієї землі, буде додано йому стократ і більше”⁷.

Я відчув, наскільки помітною стала зростаюча вдячність за благословення і любов до Бога по всій Церкві. Вона, здається, швидше відчувається серед членів Церкви тоді й там, коли й де випробовується їхня віра, коли й де вони мають благати Бога про допомогу, щоб просто вижити.

У часи, в які ми будемо жити, на нас чекатимуть випробування, як це було і серед народу Алми, коли жорстокий Амулон поклав на їхні спини надто важкі тягарі:

“І сталося, що голос Господа дійшов до них в їхніх скорботах, кажучи: Підійміть голови свої і перебувайте у повному спокої, бо Я знаю про завіт, який ви склали зі Мною; і Я складу завіт з Моїм народом і визволю його від залежності.

І Я також полегшу тягарі, які покладені на ваші плечі, щоб ви навіть не відчували їх на своїх спинах, навіть коли ви у залежності; і це Я зроблю для того, щоб ви предстали свідками Моїми після того, і щоб ви могли знати з впевненістю, що Я, Господь Бог, відвідую Мій народ в їхніх скорботах.

І тоді сталося, що тягарі, які було покладено на Алму і його братів, зробилися легшими; так, Господь зміцнив їх, щоб вони могли зносити свої тягарі з легкістю, і вони підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа”⁸.

Ми з вами відчули на собі, що коли ми дотримувалися своїх завітів з Богом, особливо, коли це було важко, Він чув наші молитви вдячності за те, що Він вже зробив для нас і відповів на наші молитви про зміцнення, щоб нам з відданістю витерпіти до кінця. І неодноразово Він додавав нам бадьорості, а також робив нас сильними.

Ви могли б задуматися над тим, а що могли б зробити ви, щоб жити й поклонятися в Суботній день, виявляючи свою вдячність і зміцнюючи себе та інших перед випробуваннями, що чекають попереду.

Ви могли б вже сьогодні почати з особистої й сімейної молитви, щоб подякувати за все, що Бог зробив для вас. Ви могли б помолитися, аби знати, що Господь хоче, щоб ви робили, аби служити Йому та іншим. А особливо ви можете молитися про те, щоб мати Святого Духа, Який би сказав вам про когось, хто самотній чи до кого Господь хотів би вас направити.

Я можу вам обіцяти, що на ваші молитви прийде відповідь, і якщо ви будете діяти відповідно до того, що почуєте, то знайдете радість в Суботній день і ваше серце сповниться вдячністю.

Я свідчу, що Бог, Небесний Батько, знає й любить вас. Спаситель, Господь Ісус Христос, спокутав ваші гріхи через любов до вас. Вони, Батько і Син, знають ваше імʼя, як Вони знали імʼя пророка Джозефа Сміта, коли зʼявилися йому. Я свідчу, що це є Церква Ісуса Христа і що Він буде шанувати завіти, які ви уклали з Богом і які поновлюєте. Сама ваша натуру буде змінюватися, щоб вам ставати більш подібними до Спасителя. Ви будете зміцнені проти спокуси й сумнівів стосовно істини. Ви знайдете радість у Суботній день. Я обіцяю вам це. В імʼя Ісуса Христа, амінь.