Сім’ї—під завітом

Я вдячний за можливість бути з вами на цих зборах, на які запрошуються всі носії священства Бога на землі. Ми благословенні тим, що над нами головує Президент Томас С. Монсон. Як Президент Церкви, він є єдиною живою людиною, яка відповідає за ключі запечатування сімей і всіх тих обрядів священства, які необхідні для отримання вічного життя—цього найвищого з усіх дарів Бога.

Цього вечора нас слухає один батько, який знову став активним, бо всім своїм серцем хоче мати запевнення від цього дару. Він та його дружина люблять двох своїх маленьких дітей, хлопчика і дівчинку. Як і інші батьки, він може уявити собі небесне щастя, читаючи ось ці слова: “І ті самі суспільні стосунки, які існують серед нас тут, існуватимуть серед нас там, вони тільки будуть поєднані з вічною славою, якої ми тепер не маємо”¹.

Цей батько, який слухає нас цього вечора, знає дорогу до цієї славетної долі. Вона нелегка. Він вже знає це. Вона вимагала віри в Ісуса Христа, глибокого покаяння і зміни його серця, що відбувалася завдяки доброму єпископу, який допоміг йому відчути прощення люблячого Господа.

Чудові зміни продовжувалися, коли він пішов у святий храм отримати ендаумент, значення якого Господь описав тим, кого Він наділив силою у першому храмі в цьому розподілі. Це було в Кертленді, Огайо. Господь сказав так:

“Отже, для цієї мети Я дав вам заповідь, щоб ви йшли в Огайо; і там Я дам вам Мій закон; і там вас буде обдаровано силою згори;

І … Я маю велику роботу, складену про запас, бо Ізраїль буде спасенний, і Я поведу їх, куди тільки Я побажаю, і ніяка сила не стримає Мою руку”².

Для мого друга, який недавно повернувся до активності, і для всього священства ця велика робота, що у вас попереду,—вести у безпеці частину Ізраїля, за яку ви відповідаєте або будете відповідати,—наші сім’ї. Мій друг і його дружина знали, що для цього необхідно бути запечатаними силою Мелхиседекового священства у святому Божому храмі.

Він попросив мене, щоб запечатування виконав я. Він та його дружина хотіли, щоб це здійснилося якомога швидше. Але наближалася генеральна конференція, часу було обмаль, і я попросив цю пару, щоб вони та їхній єпископ зв’язалися з моїм секретарем, аби знайти найкращий час.

Уявіть моє здивування й задоволення, коли цей батько сказав мені в церкві, що запечатування призначено на 3 квітня. Саме у цей день у 1836 році пророк Ілля як перетворена особа був посланий у Кертлендський храм, щоб надати силу запечатування Джозефу Сміту і Оліверу Каудері. Ті ключі знаходяться сьогодні в Церкві і будуть в ній залишатися до кінця часу³.

Це було те саме божественне доручення, яке Господь дав Петру, коли пообіцяв: “І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!”⁴.

Повернення Іллі благословило не лише всіх тих, хто має священство. Старійшина Гарольд Б. Лі ясно висловився з цього приводу, навівши у своїй промові на генеральній конференції слова Президента Джозефа Філдінга Сміта. Послухайте їх уважно: “Я—носій священства; ви, присутні тут брати,—носії священства; ми отримали Мелхиседекове священство, яке було в Іллі та інших пророків, і у Петра, Якова та Івана. Але, хоч ми й маємо повноваження христити, хоч ми й маємо повноваження класти руки на голову для надання дару Святого Духа та висвячувати інших і робити все це, та все ж ми нічого не можемо зробити без сили запечатування, бо без неї ніщо з цього не набере чинності”.

І Президент Сміт продовжив:

“Вищі обряди, ці вищі благословення, які є необхідними для піднесення у Божому царстві і які можна отримати лише в певних місцях, жодний чоловік не має права виконувати, якщо він не отримує повноваження робити це від того, хто тримає ключі. …

… Немає на лиці цієї землі жодного чоловіка, який має право йти і виконувати будь-який з обрядів цієї євангелії, якщо на це не дасть дозвіл Президент Церкви, який тримає ці ключі. Він дав нам повноваження; він довірив нам силу запечатування в нашому священстві, бо він тримає ті ключі”⁵.

Таке саме запевнення прийшло і від президента Бойда К. Пекера, коли він описував силу запечатування. Знання про істинність цих слів приносить мені спокій, як принесе його і цій сім’ї, яку я буду запечатувати 3 квітня: “Петро мав тримати ключі. Петро мав тримати владу запечатування, … щоб зв’язувати, або запечатувати, на землі, чи розв’язувати на землі, і так воно буде на небесах. Ці ключі належать Президентові Церкви—пророкові, провидцеві й одкровителю. Ця священна влада запечатування знаходиться зараз у Церкві. Тими, хто знає значення цього повноваження, ніщо не сприймається з більш священним трепетом. Ніщо не зберігається так ретельно. У конкретний час на землі є порівняно небагато чоловіків, які [мають] цю владу запечатування. У кожному храмі є брати, які отримали владу запечатування. Її не можна отримати ні від кого, крім пророка, провидця й одкровителя і Президента Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів”⁶.

Коли прийшов Ілля, не тільки було дано силу священству, але також повинні були повернутися серця: “Дух, влада і покликання Іллі є в тому, щоб ви мали владу тримати ключі одкровень, обрядів, пророцтв, сил і дарів повноти Мелхиседекового священства і царства Божого на землі; а також у тому, щоб отримати, здобути і виконувати всі обряди, що належать царству Божому, і саме для того, щоб повернути серця батьків [до дітей], а серця дітей—[до батьків], саме [тих], хто є на небесах”⁷.

Це почуття, яке повертає серця, вже прийшло до мого друга та його сім’ї. Можливо, на цих зборах воно прийшло й до вас. Можливо, ви вже побачили у своєму розумі, як побачив це я, обличчя вашого батька чи вашої матері. Можливо, обличчя сестри чи брата. Можливо, дочки чи сина.

Можливо, вони вже в духовному світі або дуже далеко від вас. Але радість прийшла від того почуття, що між вами існують міцні зв’язки, бо ви є чи можете бути зв’язаними обрядами священства, які шануватиме Бог.

Носіїв Мелхиседекового священства, які є батьками у запечатаних сім’ях, навчають, що вони повинні робити. Нічого з того, що вже прийшло або ще прийде у вашу сім’ю, по важливості не зрівняється з благословеннями запечатування. Немає нічого важливішого за шанування шлюбних та сімейних завітів, які ви уклали або укладете у храмах Бога.

Шлях, як робити це, ясний. Святий Дух Обіцяння, завдяки нашій послушності й жертві, повинен запечатати наші храмові завіти, щоб вони зреалізувалися у прийдешньому світі. Президент Гарольд Б. Лі пояснював, що означає бути запечатаними Святим Духом Обіцяння, навівши слова старійшини Мелвіна Дж. Балларда: “Ми можемо обманути людей, але нам не вдасться обманути Святого Духа, і наші благословення не будуть вічними до тих пір, поки вони не будуть запечатані Святим Духом обіцяння. Святий Дух—це Той, Хто читає думки й серця людей і дає Своє схвалення на запечатування проголошених на їхні голови благословень. І тільки тоді це є зв’язуючою, дійсною і повноцінною силою”⁸.

Коли ми з сестрою Айрінг були запечатані в храмі Логан, Юта, я тоді не розумів повного значення того обіцяння. Я й досі намагаюсь зрозуміти повне його значення, але ми з дружиною вирішили ще на початку свого шлюбу, який триває ось вже 50 років, що будемо запрошувати Святого Духа, докладаючи до цього всіх сил, у наше життя і в нашу сім’ю.

Я, тоді молодий батько, який був запечатаний у храмі і мав серце, повернуте до своєї дружини та своєї молодої сім’ї, уперше зустрівся з Президентом Джозефом Філдінгом Смітом. У нарадчій кімнаті Першого Президентства, куди мене запросили увійти, до мене прийшло абсолютно переконливе свідчення, коли президент Гарольд Б. Лі спитав мене, вказуючи на Президента Сміта, що сидів поряд з ним: “Ти віриш, що цей чоловік може бути пророком Бога?”

Перед цим Президент Сміт тільки-но зайшов у кімнату і ще не сказав ні слова. Я навіки вдячний за те, що був здатний сказати, бо це прийшло мені в серце: “Я знаю, що він пророк”; і так само, як я знав, що сонце сяє, я знав, що він мав силу священства запечатувати все на землі.

Той випадок надав словам Президента Джозефа Філдінга Сміта надзвичайної сили, коли ми з дружиною 6 квітня 1976 року на одній із сесій генеральної конференції почули ось цю його пораду: “Це воля Господа—зміцнювати і зберігати сімейну єдність. Ми благаємо батьків зайняти своє законне місце глави сім’ї. Ми просимо матерів підтримувати своїх чоловіків і допомагати їм та бути світлом для своїх дітей”⁹.

Дозвольте мені дати вам чотири поради стосовно того, що ви як батько-носій священства можете робити, аби надихати й вести свою сім’ю, щоб вам бути знову з Небесним Батьком і Спасителем.

По-перше, набудьте і зберігайте переконливе свідчення про те, що у нас є ключі священства і тримає їх Президент Церкви. Моліться про це свідчення щодня. Відповідь прийде у вигляді більшої рішучості вести вашу сім’ю, сильнішого почуття надії та більшої радості у вашому служінні. Ви ставатимете більш радісними й оптимістичнішими. Ви станете великим благословенням для вашої дружини і сім’ї.

Друга рекомендація—любіть свою дружину. Вимагатиметься віра й смирення, щоб у життєвих труднощах поставити її інтереси вище ваших власних. На вас лежить відповідальність забезпечувати й виховувати разом з нею сім’ю та служити іншим. Це іноді може забирати всю вашу енергію й силу. Можливо, вік і хвороби збільшать потреби вашої дружини. Якщо ви навіть і тоді поставите її щастя вище вашого власного, то я обіцяю вам, що ваша любов до неї буде зростати.

Третє, навчайте всю свою сім’ю любити одне одного. Президент Езра Тефт Бенсон сказав:

“З погляду вічності, спасіння—це сімейна справа. …

Більш за все дітям потрібно знати і відчувати, що їх люблять, що вони бажані і що їх високо цінують. Їх потрібно часто запевнювати в цьому. Очевидно, що цю роль повинні виконувати батьки, а найчастіше це може найкраще робити мати”¹⁰.

А ще одним неоцінимим джерелом відчуття, що тебе люблять, є любов дітей між собою, що існує в сім’ї. Постійна турбота братів і сестер одне про одного виявлятиметься тільки за умови, що цьому постійно будуть сприяти батьки і допомагатиме Бог. Ви знаєте, що це так з досвіду власних сімей. І це щоразу підтверджується, коли ви читаєте про сімейні конфлікти, з якими стикалися праведні Легій та його дружина, Сарія, як про це написано у Книзі Мормона.

Успіхи, яких вони досягли, вказують напрямок і нам. Вони навчали євангелії Ісуса Христа настільки добре і настільки наполегливо, що діти і навіть дехто з їхніх нащадків через багато поколінь мали серця, прихильні до Бога та одне до одного. Ось приклад: Нефій та інші писали й линули серцем до членів сім’ї, які стали їхніми ворогами. Часом Дух пом’якшував серця тисяч і замінював ненависть любов’ю.

Для вас один із способів досягти успіху Батька Нефія—молитися сім’єю та проводити час разом, наприклад, мати домашні сімейні вечори. Давайте дітям нагоду помолитись, коли вони можуть молитися в колі одне про одного, про того, кому потрібні благословення. Швидко визначайте моменти, коли тільки-но намітились перші ознаки незлагоди, а також хваліть за безкорисливі вчинки служіння, особливо виявлені ними одне до одного. Коли вони моляться одне про одного і служать одне одному, їхні серця будуть пом’якшуватися і повертатися одне до одного і до їхніх батьків.

Четверта можливість вести вашу сім’ю Господнім шляхом приходить, коли потрібно дисциплінувати. Ми можемо виконувати своє зобов’язання виправляти у Господній спосіб і тоді вести наших дітей до вічного життя.

Ви будете пам’ятати слова, але, можливо, ви ще не бачили, як вони діють на носія Мелхиседекового священства у його підготовці своєї сім’ї, щоб жити у тій же товариськості, яка в них буде в целестіальному царстві. Ви пам’ятаєте ці слова. Вони такі знайомі:

“Жодна влада чи жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися через священство інакше, як тільки через переконання, довготерпіння, м’якість, і лагідність, і любов нелицемірну;

Добротою і чистим знанням, що вельми звеличує душу без лицемірства і без підступності—

Докоряючи вимогливо в належний час, коли спонукає Святий Дух; а потім виявляючи більше любові до того, кому ти докоряв, щоб він не ставився до тебе як до свого ворога;

Щоб він міг знати, що твоя вірність сильніша за узи смерті”¹¹.

А потім до нас, батьків у Сіоні, приходить дуже цінне обіцяння: “Святий Дух буде твоїм постійним супутником, а твій скіпетр—незмінним скіпетром праведності й істини; і твоє владарювання буде вічним владарюванням, і само по собі проливатиметься на тебе віковічно”¹².

Це для нас—висока норма, але якщо ми з вірою контролюємо свій темперамент і скоряємо свою гордість, Святий Дух даватиме нам Своє схвалення, і священні обіцяння та завіти ставатимуть певними.

Ви доб’єтеся успіху завдяки своїй вірі в те, що Господь повернув ключі священства, які й тепер є у нас,—а вони супроводжуються надійними узами любові до вашої дружини і Господньою допомогою у поверненні сердець ваших дітей одне до одного і їхніх батьків. А ще вони супроводжуються любов’ю, якою ви будете керуватися, коли будете виправляти й напучувати так, як підказує Дух.

Я знаю, що Ісус є Христос і Він є нашим Спасителем. Я свідчу, що Президент Томас С. Монсон тримає і використовує сьогодні всі ключі священства на землі. Я люблю і підтримую його. Я люблю вас і молюся за вас. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.